Шлях до посади генерального директора рідко буває прямим
Сенджей Гупта (Sanjay Gupta), лідер глобальної індустріальної практики Egon Zehnder International, пояснює, чому шлях до посади генерального директора практично завжди передбачає відхилення від основного "маршруту".
Сенджей Гупта
(Sanjay Gupta)
|
Якщо ви мрієте колись дорости до посади генерального директора у поважній виробничій компанії, перестаньте вважати, що просте застосування ваших ключових здібностей та навчання допоможе вам пройти весь шлях по кар'єрній драбині аж до найвищого її щабля.
Поговоріть з іншими генеральними директорами у вашій сфері, і ви побачите, що шлях до топ-менеджерської посади часто вимагає некомфортні "відхилення від основного маршруту". Сенджей Гупта пропонує звернути увагу на три з них.
Перше відхилення — це вихід за рамки вашої географічної "зони комфорту". Проаналізуйте топ-100 компаній і ви виявите, що більшість із них знаходяться за межами вашої країни.
Коли Ракеш Сачдев (Rakesh Sachdev), який сьогодні займає посаду генерального директора Sigma-Aldrich, працював у компанії Cummins, він вирішив переїхати до Мексики, незважаючи на те, що на той момент він навіть не знав іспанської. Коли він працював у ArvinMeritor, він у свою чергу переїхав до Китаю. "Чотири роки у Пекіні, можливо, виявилися найбільш визначальними для формування моєї кар'єри", — наголошує він.
Друге відхилення — це вихід за рамки вашої галузі. Третина генеральних директорів, які керують компаніями із переліку IndustryWeek U.S. 500, прийшли в ці компанії із інших галузей. Наприклад, перш ніж Макр Блінн (Mark Blinn) приєднався до компанії Flowserve — виробника сантехнічної продукції — де він зараз займає посаду генерального директора, він працював у технологічних сервісах (EDS), житловому будівництві (Centex) та споживчих сервісах (FedEx).
Третє і останнє відхилення — це вихід за рамки вашої компетенції. Більшість генеральних директорів скажуть вам, що якщо на своїй посаді ви почуваєтесь комфортно — це швидш за все означає, що настав час рухатись далі.
"Коли мені було 43 роки, — згадує Джон Вільямсон (John Williamson), генеральний директор Atkore International Holdings, виробника стальних труб та будівельних компонентів, — мене вважали одним із найкращих спеціалістів з операційної діяльності. На цьому місці я почувався дуже впевнено і дуже захищено. Тому я свідомо вирішив "приміряти" на себе іншу роль".
Джон розповідає, що перший досвід управлінської діяльності докорінно відрізнявся від операційної. Йому довелося працювати над розвитком цілого набору навичок, особливо — вміння впливати на інших — оскільки формальної влади у нього не було. Лише через кілька років він потрапив на глобальну управлінську посаду.
"Кожній людині, яка прагне в майбутньому зайняти посаду генерального директора я радив би бути до жорстокості чесними із собою. Особливо в тих питаннях, які стосуються ваших слабких сторін. Не приховуйте свої недоліки — атакуйте їх!", — ділиться своїм досвідом Джон Вільямсон.
За матеріалами "Detour Your Way to the CEO Spot", BusinessWeek.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.
|
