Цифровізація як можливість: 5 тез про те, як це сприяє лідерству 4.0

Масові зміни в цифрову епоху переносять менеджерів у новий світ, хочуть вони того чи ні. Лідерство як завдання в ієрархічній структурі стає лідерством як керівною цінністю у самоврядуванні людини. Якщо ми хочемо допомогти формувати зміни, а не всіляко піддаватися їм, нам потрібен новий погляд на лідерство. Коуч керівників і експерт із лідерства Ава Хаузер (Ava Hauser) сформулювала 5 ключових ідей, які ставлять лідерство в нову систему координат.

1. Більше обізнаності замість більше знань

Цифровізація — це не ІТ-проєкт! Цифровізація — це «всього лише» слово, що означає всеосяжне зрушення парадигми, яке відбувається у всьому світі. Ми роками переживаємо колапс структур у різних областях, системах і рівнях.

Наприклад, у медичному секторі парадигми, які здавалися незмінними, руйнуються: епігенетика просто доводить, що гени — це не доля. Ми тримаємо в руках ключі до вираження генів кожен день, а це значить, що ми самі вирішуємо, спалахне хвороба чи ні.

Комунікація стає безмежною завдяки соціальним мережам. Одним клацанням миші ми можемо зв’язатися з людьми, які раніше були приховані за непереборними бар’єрами.

Відповідно до Закону Мура обчислювальна потужність комп’ютерів подвоюється кожні 2 роки. Знання подвоюються як мінімум кожні 5 років. І їх більше не ховають за дверима вежі зі слонової кістки. Підхід «знання — сила» більше не працює.

Коли будь-яка інформація знаходиться всього в 5-ти кліках, все зводиться до пошуку і застосування знань. Ноу-хау! Вежа зі слонової кістки зруйнована, і у нас є вільний доступ. Важливо тільки те, чи достатньо ми в цьому зацікавлені.

Нам не потрібно навіть ще більше знань, тому що вони вже ростуть у геометричній прогресії, аналогічно обчислювальній потужності в Законі Мура.

Цифровізація — це не ІТ-проєкт! Ми знаходимося в епіцентрі катастрофи Старого Світу. І ми повинні розвивати мислення першопрохідника. Ми можемо формувати зміни з більшою усвідомленістю. Для цього потрібна так звана вища свідомість, яка враховує, що все взаємопов’язано; усвідомлення системних, внутрішніх зв’язків світу та того, як ми підтримуємо цей світ.

2. Життєвий баланс замість балансу між роботою та особистим життям

Вища свідомість з’єднує, а не розділяє. З початком індустріалізації ми почали розділяти роботу і життя. Раніше такого не було.

Сьогодні ми говоримо про баланс між роботою та особистим життям. На жаль, те, що звучить корисно, є лише симптомом нездорового поділу роботи та життя. Ми самі створюємо дисбаланс, щоб згодом із великими витратами врівноважити його.

Чому б не зробити життя якіснішим? Лідери, які не знаходять балансу між роботою і особистим життям, не зможуть домогтися стійкої якості роботи у своїй компанії і серед своїх співробітників. Тому що і тут діє закон резонансу.

Незбалансоване або відсутнє самоврядування переноситься з голови в тіло — як на рівні компанії, так і на особистому рівні. Риба, як то кажуть, гниє з голови. Рішення полягає в тому, щоб показати приклад життєвого балансу. Це створює команду задоволених співробітників, які також добре керують собою. Це дає більше переваг для всіх: співробітників, керівників і компанії.

3. Право на участь замість права на роботу

Право на працю — постулат епохи індустріалізації. Цифровізація ще більше підірве це право. У даний час все ще робляться спроби збільшити обсяг роботи, стимулюючи економіку за рахунок стимулювання споживання.

Але вимога повної зайнятості відноситься до минулої епохи промислової революції. Роботи на всіх вже не вистачить. Нам потрібно зробити перевизначення роботи.

Робототехніка, штучний інтелект (ШІ) та інші технології скорочують обсяг роботи. Замість цього зростає потреба в якісній роботі.

Це вимагає серйозного переосмислення. Володіння товарами замінюється більш осмисленим використанням товарів. Замість того, аби давати можливість володіти речами через роботу, ми забезпечуємо участь у використанні речей через створення цінності.

Шерингова економіка (або Економіка спільної участі) — це не тенденція, а майбутнє сталої праці. Наша планета не може терпіти ще більшого споживання. Нашій планеті необхідно утримуватися від постійного економічного зростання, оскільки її ресурси не тільки обмежені, але вже й виснажені в багатьох сферах. Намагатися створити більше роботи з великим споживанням — це відстале мислення.

Нам не потрібно більше речей — нам потрібен більш справедливий розподіл їх використання. Цифровізація створює для цього необхідні інструменти.

4. Мережеве лідерство замінює ієрархічне

Ієрархічні структури у значній мірі застаріли. Цифровізація забезпечує участь користувачів, виробників і менеджерів на всіх рівнях. Це означає, що звичайні конструкції зникнуть.

У той час, коли можна обмінюватися всією інформацією у всьому світі, сила індивідуальних осередків зникає. Більше не обов’язково, щоб елементи ланцюжка створення вартості всередині однієї і тієї ж компанії були організовані в рамках однієї і тієї ж структури управління. Для значимого підприємства компанія більше не потрібна; досить проєктної організації під керівництвом гнучкого лідера.

Лідерство визначає себе менш орієнтованим на організацію у вигляді піраміди з індивідом (або невеликим організаційним елементом) на вершині. Лідерство тепер визначає себе більш орієнтованим на процеси відповідно до нейронних мереж, які також використовуються в ШІ для ефективного відображення складної динаміки.

Це означає, що ті, хто вміють добре взаємодіяти, орієнтуючись на результат, мають хороші можливості для цифрового світу.

5. Успішне лідерство через самоврядування

Якщо ви не можете управляти собою, ви не зможете керувати іншими. Про це заявляв Альфред Херрхаузен (Alfred Herrhausen) — і це діє до сих пір. Ми всі живемо в невизначеному і тривожному світі VUCA. Лідери, зокрема, повинні демонструвати величезну пристосованість до постійних змін і особисту стійкість. Особисте здоров’я стає потужним фактором самоврядування.

Про це свідчить робота економіста Миколи Кондратьєва. Він визначив довгі цикли економічного розвитку з посиланням на ключову технологію. Так званий 5-й пік Кондратьєва припав на 1980-90-ті роки і черпав свою рушійну енергію з розвитку комп’ютерних інформаційних технологій. Із точки зору інформації, світ став селом.

У даний час економісти, які продовжують цю теорію, бачать 6-й цикл Кондратьєва, який характеризується психосоціальним здоров’ям і біотехнологіями. Тут вони явно виключають класичний сектор охорони здоров’я, тому що він розглядає людину як біомашину і випускає з уваги зв’язок із відкриттями теоретичної і квантової фізики. Простіше кажучи: людина несе відповідальність за своє здоров’я і підтримання працездатності. Психосоціальне здоров’я! Це означає, що ефект важеля походить не від технічного розвитку, а від поведінки, способу життя. Масштаби цього важеля стануть очевидними в майбутньому.

Agile-лідери керують собою і побічно своєю командою, також будучи зразком для наслідування в сфері відповідальності за здоров’я (див. тезу 2).

Висновок

Глобалізація і цифровізація об’єднують нас у нові структури. Якщо ми помістимо це усвідомлення в іншу систему координат, тоді фраза «ми всі пов’язані, ми все єдине ціле» більше не буде розумітися лише в духовному аспекті. Тоді ця фраза відображатиме світ, яким ми його сприймаємо сьогодні.

Ми діємо як у голограмі, де кожна частина — це зменшена версія цілого. Ми всі несемо повну відповідальність за себе, свою роботу і свої результати — і те, як ми ставимося до нашої планети.

Цифровізація — найбільше завдання дизайну нашого часу, — пише Карл-Хайнц Ленд (Karl-Heinz Land) у своїй книзі «Earth 5.0: Provoke the future» («Earth 5.0: Провокуй майбутнє»). Вирішальне питання буде полягати в тому, з яким ставленням люди прийматимуть цей виклик.

Тож давайте створимо нову культуру лідерства з автентичними лідерами, які відповідають своїй функціонально-рольової моделі та стають активними співтворцями змін на основі емоційного інтелекту та з відповідними цінностями. Це те, що я називаю Лідерство 4.0.

За матеріалами "Digitalization As An Opportunity: 5 Theses On How It Contributes To Leadership 4.0", MoreThanDigital.

Ілюстрація: Accountants Today