Тримаємо стрій: як забезпечити ефективність команди під час війни

Джерело: Mind.ua

Ефективність повноцінної віддаленої роботи, а тим більше під час війни, може бути не на належному рівні, адже мова про навички самоорганізації та дисципліни, а ці якості мають далеко не всі. Проте є кілька інструментів, що дозволяють тримати команду в позитивному контролі та досягати спільних якісних результатів навіть у найтурбулентніші часи. Любов Мочалова, CEO «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE, поділилась п’ятьма порадами для підтримки команди та налаштування злагодженої діяльності в цей непростий для України час.

1. Персональна увага

Людина об’єктивно вирішує свої питання в міру їхньої важливості для власного виживання. Тому зрозуміло, що на початку війни, кожен член команди перші тижні два думав виключно про свою безпеку та безпеку близьких. Хтось намагався й працювати, але це, швидше за все, було малоефективно.

Нюанс у тому, що говорити про повноцінну безпеку — фізичну, емоційну та інформаційну — не можна буде до повномасштабного закінчення військових дій. І керівнику команди це потрібно враховувати.

Вкрай важливо приділяти персональну увагу співробітникам та їхнім особистим проблемам. Це може бути допомога, щоб співробітник міг вивезти з окупованого міста маму, допомога із пошуком рідкісних медикаментів, без яких людина повноцінно не зможе функціонувати, або інші нагальні питання. Усім цим доведеться опікуватись й допомогти це вирішити. Інакше повернути увагу працівника до виконання робочих завдань буде неможливо. Іноді люди прямо кажуть: «Ну, звільняй мене, я не можу зараз працювати». Ось і треба з’ясувати, чому не може, і впоратися з цим.

Якщо йдеться про велику команду, важливо збудувати ієрархію комунікації та вирішення подібних питань: директор із топменеджерами, ті, у свою чергу, — зі своїми командами. Не можна випустити з-під уваги жодного співробітника.

2. Залучення до заробітку

Вторгнення росії на територію України сильно похитнуло бізнес-середовище, багато ніш стали не затребувані. Відповідно, багатьом компаніям, які вирішили не закриватися, а вижити як проєкт, довелося вигадувати нові види заробітку, переглянути формат продукту чи послуги, об’єднуватись.

У цих умовах до команди важливо донести, звідки приходять гроші на їхні зарплати. Наприклад, якщо до війни всі жили на гроші з продажів, а під час війни продукт став незатребуваним, є два шляхи: або закритися і розійтися, або всім разом придумати, як добути грошей собі на зарплати. І до цього процесу потрібно залучити абсолютно кожного в компанії.

Такі ситуації не тільки породжують нові ідеї, але й добре згуртовують колектив. Краще ніж будь-який тимбілдинг.

3. Особистий простір

У багатьох команд під час війни з’явилося більше вільного часу, який можна витрачати на перегляд новин, а можна сфокусуватися на власних амбіціях і планах. Людині дуже потрібні позитивні емоції, аби переварити великий обсяг стресу та бути продуктивним.

Тому хороший той управлінець, який заохочує у своїх людях особисті та професійні прагнення із серії «що я зроблю після війни», «у кого я можу перекваліфікуватися зараз», «нарешті є час закінчити дисертацію» тощо.

Команда дуже оцінить, якщо керівник поговорить з нею про такі речі, як особистий розвиток, надішле інформацію про необхідні курси або познайомить із потрібною людиною. І вона точно поверне це у вигляді відданості проєкту та якісно виконаних завдань.

4. Райдужна перспектива

Потрібно також обговорити амбіції самого проєкту та команди як єдиного цілого. Час війни можна сприймати як період виходу з операційної системи, коли нарешті є час на глобальне планування та стратегічний розвиток.

Історія знає дуже багато прикладів, коли у складних кризах народжувалися стартапи-єдинороги, а локальні компанії виходили на світовий рівень, вражаючи несподіваними рішеннями.

Проведіть стратегічну сесію! Коли ще ви матимете таку можливість?

5. Жорсткий контроль

Головна риса керівника — це віддавати накази та стежити за їх виконанням. І у воєнний час це правило лише посилюється.

Є таке поняття, як емоційний тон людини — це те, у якому стані вона перебуває. Наприклад, сум, апатія, агресія, радість. У період раптового вторгнення та жорстоких бойових дій люди часто можуть бути в тоні апатії. Він небезпечний тим, що з нього не так просто вийти, не кажучи вже про те, щоб бути ефективним на роботі.

Так ось — з тону апатії виводить емоційний струс (різкі, чіткі вказівки). Іншими словами, якщо ви бачите, що член вашої команди закрився в собі, йому стало все байдуже, ефективніше на нього накричати і впровадити жорстку дисципліну. Тому що намагатися бути м’якою або розвеселити людину в апатії безглуздо.

Наскільки у військовому строю солдати не обговорюють накази керівного складу, настільки й підлеглі не мають обговорювати розпорядження керівника.

Ці прості правила допоможуть якщо не повернути довоєнне процвітання бізнесу, то хоча б продовжити виживання проєкту. За що команда буде вдячна своєму керівнику.

Ілюстрація: pexels.com