Максим МОЖАР,
генеральний директор компанії «Ліском» (виробництво вендингового обладнання під брендами «Копіркін», Бахілкін» тощо)
— Більшість моїх бізнес-ідей народжуються під час поїздок за кордон. Там мозок працює продуктивніше. Адже в незнайомій обстановці часто видно такі речі, які можуть бути непомітними вдома. Але слід дивитися навкруги, а не просто витріщатися. Ідею копіювального автомата «Копіркін» я, наприклад, підгледів у Франції 2007 року.
Адже у звичайному житті часто стикаєшся з ситуаціями, коли недосконалість того чи іншого предмета, незручного сервісу наштовхує на нові рішення. Мої думки спрямовані на те, щоб бачити вади й удосконалювати бізнес-процеси. Так було й з апаратом для автоматичного копіювання, який я побачив у паризькому аеропорту. Ідея видалася мені цікавою, але реалізована вона була неідеально. Машина приймала лише один тип монет і здійснювала один тип операцій. У Росії ми з партнером Михайлом Яковлєвим випустили практично новий апарат, додавши йому функцій (прийом монет і купюр різної вартості, двостороннє копіювання, масштабування, видача решти).
Ще одне джерело ідей — це ділова преса. Я читаю всі бізнес-журнали, що виходять у Росії, і вони часто наштовхують мене на нові думки. Крім того, є книжки, які спрямовують мислення в потрібне русло. Наприклад, книга «Бізнес у стилі фанк» К’єлла Нордстрема і Йонаса Ріддерстрале просто перевернула мій погляд на бізнес. Рекомендую. У генеруванні ідей можуть бути корисними й мозкові штурми, але тільки якщо в них беруть участь правильні люди. На своєму досвіді переконався, що не всі можуть видавати адекватні ідеї та пропозиції, тому для мозкового штурму потрібно ретельно добирати учасників.
Взагалі вміння контролювати моменти осяяння — дуже важлива навичка для підприємця. Як цього досягти? Тут усе дуже просто. Якщо ви хочете навчитися грати на фортепіано, ви починаєте грати — місяць, два, півроку. За п'ять років ви вже непоганий музикант, а за десять — виступаєте у філармонії. Так само і з ідеями. Якщо хочете навчитися генерувати ідеї, треба постійно цим займатися. І через деякий час навичку доведете до автоматизму.
Сергій ГРИГОРОВИЧ,
власник GSC Game World (комп'ютерні ігри S.T.A.L.K.E.R., «Козаки» тощо)
— Є кілька типів ідей. Наприклад, я запитую себе, як ще можна заробляти на іграшці, крім продажу дисків? Чи можу я спонукати геймерів замовити не простий автомат Калашникова, а модифікований? Чи варто писати книги за мотивами гри S.T.A.L.K.E.R. і знімати телесеріал? Чи працюватиме така ідея? Напевно, так. Якщо люди грають, отже, швидше за все, читатимуть і дивитимуться. Такі ідеї прості, і для їхньої появи не потрібно нічого особливого, адже я вже мислю в заданому напрямку.
Існують ідеї-завдання. Від просто ідей вони відрізняються тим, що в них завжди є рішення, просто до нього потрібно додуматися — вирішити задачку. Якщо пошук рішення не виходить за межі теми, на якій я добре знаюся, то мені не потрібні помічники. Я можу впоратися сам, і мене часом навіть дратує, якщо сторонній втручається у процес. Адже насправді все виглядає так: ти вважаєш, що в чомусь кращий за всіх, у тебе в цій сфері найкращий результат і тут хтось на рівних долучається до обговорення проблеми. Це ж нонсенс! Я набагато швидше приймаю рішення самостійно. Усе, що мені потрібно, — це самотність. Крім того, коли ти сфокусований на чомусь, коли є внутрішній настрой на вирішення певного завдання, увесь світ подає сигнали. До правильної думки можуть підвести найбанальніші речі. Сигнали треба навчитися бачити й трансформувати для роботи. Для мене процес народження ідей — те саме, що математика: щоб отримати результат, необхідно зробити певну кількість кроків-операцій.
Колективний розум я залучаю в тих випадках, коли сам не дуже знаюся на предметі. Тоді мені потрібна фокус-група, що видасть масу ідей.
А ось найкращий відпочинок і розвага для мене — це космічні ідеї, ідеї дитини. Коли потрібно відволіктися, я моделюю цілі світи. Вигадування небувальщини — гарна розрядка для мозку.
Андрій БЕЗГУБЕНКО,
президент компанії «E-Консалтинг»
— Коли мені потрібна гарна ідея, я йду до театру. Книжка, фільм, вистава — чужий світ думок і емоцій стимулює аналітичне мислення. Найкращі рішення приходять при зміні обстановки, наприклад, у відпустці. Щойно мізки відключаються від повсякденного потоку проблем і занурюються в незвичайну інформацію, одразу ж прояснюється рішення давнього завдання або з'являється нова ідея. Гарні ідеї для розвитку бізнесу приходили й в екстрених ситуаціях, близьких до стресових (криза, фінансовий дефіцит, податкова перевірка або конкурентна тендерна війна). Головне — чітко уявити кінцевий результат.
Народження бізнес-ідеї схоже на сон, що може наснитися вдень. Мені не вдається контролювати ці моменти. Тому коли відчуваю, що давно нічого не вигадував, шукаю час і місце, де б відпочити, змінити вид діяльності, сподіваючись, що завдяки зміні місця й оточення прийде ідея.
Будь-який бізнес сильно персоніфікований, тому ідеї — породження в першу чергу особистості. Не пригадую, щоб колективний мозок міг працювати настільки ж продуктивно. Небезпечно сліпо дотримуватися чужого авторитету. У мене три вищі освіти, але найефективнішу я здобув у КПІ, де виховували недовіру до постулатів. До книжок по ідеї не лізу, щоб у голову не залітали «чужі мухи». Геніальні ж ідеї приходять або дещо божевільним, або неосвіченим. Адже той, хто багато знає, аналізуватиме всі наслідки і, ймовірно, злякається труднощів.
Олександр КАСИНСЬКИЙ,
директор компанії KVYTKY UA (електронна система розповсюдження квитків)
— Головна умова для народження ідеї — це бажання щось змінити. Наприклад, ідея, що фактично стала справою життя, виникла із простої споживчої незадоволеності. Шість років тому в Литві не було онлайн-системи розповсюдження квитків, а в Західній Європі такі системи з усіма їхніми перевагами (можливість купівлі будь-якого квитка на будь-який захід у будь-якій касі, бронювання квитків через інтернет, придбання електронних квитків) уже стали нормою. Чому б не скористатися чужим досвідом? Так народилася компанія BILIETAI LT. Сьогодні вона працює не лише в Литві, а й в Україні, а також у Білорусі.
Будь-яка ідея — це результат тривалих пошуків. Ідеї можуть приходити за різних обставин (на роботі, за кермом, у літаку, вдома за вечерею). Природно, періодична зміна обстановки необхідна. Але в будь-якому разі виникненню ідеї передує етап звичайної щоденної роботи. Потрібна зосередженість на ділі. Адже щоб знайти рішення проблеми, потрібно на неї «захворіти». Можна провокувати на пропозиції людей, з якими працюєш. Навіть звичайна нарада, у якій беруть участь працівники з різним досвідом та інтелектом, дає поживу для міркувань. Важливу роль відіграє й критика тих чи інших пропозицій з боку інших людей. При цьому зовсім не обов'язково, що в ході дискусії народиться та сама геніальна ідея. Просто часто необхідні одразу кілька підходів. Коли щось виношую, то читаю матеріали за темою: бізнес-література пропонує безліч цікавих кейсів. Але книжки як джерело ідей мають доповнюватися вивченням періодики, відвідуванням конференцій або просто активним спостереженням. Бізнес будується на ідеї. Однак ідея — це лише старт.
Олександр ОЛЬШАНСЬКИЙ,
президент компанії Imena.ua/MiroHost (реєстратор доменних імен)
— Для початку варто розділити ідеї рядові, спрямовані на вирішення поточних питань, і стратегічні. Повсякденні рішення спадають мені на думку безпосередньо в момент обмірковування проблеми. А ось що ж до стратегічних ідей, то, по-перше, вони з'являються не так часто (за все моє життя мені на думку спало 10-20 ідей такого роду). А по-друге, більшість із них із різних причин так і не втілилися в життя. Але саме реалізація стратегічної ідеї дозволяє здійснити прорив у бізнесі.
Напевно, обов'язкова умова для генерування стратегічної ідеї — повне занурення у проблему, читання відповідних книжок, розмови з обізнаними людьми тощо. Рішення, яке я шукаю, може «варитися» у мені досить тривалий час, але останньою краплею у формулюванні ідеї зазвичай стає сказана кимось фраза.
До речі, дуже важливо вміти відфільтрувати стратегічну ідею від супутніх. Для цього потрібен гарний опонент, з яким можна дискутувати. При цьому найвірніша ознака стратегічної ідеї — простота. Я взагалі вважаю, що всі гарні ідеї — прості. Водночас ідеї, спрямовані на вирішення локальних проблем, можуть бути й складнішими. Наведу приклад мега-ідеї, понад десять років тому реалізованої в українському сегменті інтернету, — це мережа обміну трафіком UA-IX. До її появи інтернет-провайдери ніяк не могли домовитися про обмін трафіком між собою. Ідея ж UA-IX полягала в тому, щоб створити відкриту угоду з дуже простими правилами, до якої кожен може приєднатися за принципом: «я віддаю всі свої ресурси й отримую навзамін усі ресурси всіх інших». А оскільки UA-IX — це спільне надбання, то, приєднавшись до угоди, компанії беруть участь в управлінні нею шляхом голосування за вступ нових членів. Ця ідея дуже й дуже проста. Але вона, на мій погляд, серйозно вплинула на розвиток Уанету.
Мені здається, що люди знають багато правильних відповідей, але часто проходять повз них. Контролювати натхнення справді складно, але цілком реально навчитися слухати самого себе та інших людей, бути в стані зосередженості, щоб не пропустити моменту осяяння.
|
