Інновація — втрачений компонент

Інновація — предмет бажань чи не кожної організації — нерідко так і залишається недосяжною ціллю. У чому ж коріння невдач? На цю тему висловлюється Джонатан Вехар (Jonathan Vehar), провідний фахівець Center for Creative Leadership, у статті, опублікованій у Forbes.

Джонатан Вехар (Jonathan Vehar)

Аналогічно і з інновацією. Щоб із невловимої Жар-птиці вона перетворилася у цілком матеріальну та керовану річ, вам знадобляться: низка інструментів, набір навичок та певний спосіб мислення. Інакше ви постійно вчинятимете одні й ті самі дії, щоразу сподіваючись, що вдасться досягти іншого результату. Такий підхід скоріше нагадує ознаку психопатії — на сто відсотків він не приведе вас до бажаної цілі!

Із власного досвіду знаю, що більшість людей, зацікавлених у культивуванні інновації, в першу чергу, беруться за відповідні інструменти та методики. Безперечно, набір ефективних інструментів — це критично важливий складник управління інновацією. Переформулювання проблеми, представлення її у формі запитання, розробка прототипів розв’язання — усе це доволі дієві методики. Серед інших корисних інструментів — структурований мозковий штурм, методика асоціативних (ментальних) карт, проведення аналогій між, здавалося б, цілком різними речами.

На тему творчого мислення написано силу-силенну книг. Тож, якщо вам здається, що інструменти, які застосовуєте, не працюють, випробовуйте інші. Але при цьому не затягніться у нескінченний пошук якогось «найкращого» інструменту. Адже не включено, що причина розчарування в певній методиці криється у відсутності певних навичок.

Набір інноваційних навичок — це володіння концептуальною основою, що дозволяє зрозуміти, як треба застосовувати інструменти, знання і здібності у контексті досягнення ваших цілей. Наприклад, окремі розробники повинні вміти генерувати інноваційні рішення та знати, що потрібно для ефективної командної взаємодії. Ключове завдання менеджерів середньої ланки - «охороняти» інноваційні команди від непотрібних втручань в їхню роботу, а також забезпечувати ефективну взаємодію між окремими групами. Набір навичок для найвищих керівників включає вміння формулювати інноваційну стратегію та створювати сприятливу для інновації організаційну культуру.

І, врешті-решт, вам знадобиться інноваційний спосіб мислення, що, власне, є базовою операційною системою творчої людини. Саме це відмежовує лідерів, які сприяють прояву творчості, від тих, що її руйнують. Серед ознак спроможності керівника мислити інноваційно — допитливість, здатність враховувати думку інших, а також вміння не піддаватися першій реакції й не поспішати виносити судження, формулювати його у позитивному ключі, і, крім цього, спроможність не боятися невизначеності.

Звісно, можна застосовувати лише один чи два компоненти інноваційного «рецепту» і при цьому навіть чогось досягти, але якщо немає усіх трьох, ви, у підсумку, програєте. Ось, що відбувається, якщо бракує якогось інгредієнту.

Набір навичок + спосіб мислення. Це все одно, що розуміти музику та вміти її писати, але при цьому не мати музичних інструментів, щоб зіграти свій твір. Тоді, якщо муки творчості візьмуть над вами гору, ви не матимете засобів, які б дали змогу з ними справитися. Чимало рекламних агенцій, з якими мені доводилося працювати, здебільшого покладаються на інтуїтивний талант своїх копірайтерів та дизайнерів. Але час від часу останні опиняються у «творчому глухому куті». Натомість, якщо дати їм інструменти, які можуть допомогти розблокувати творчу думку — креативний процес піде ефективніше і, до того ж, без непотрібних «стимуляторів».

Спосіб мислення + набір інструментів. Такий підхід доволі безсистемний, тому у таких випадках інноваційному проекту бракує чітко визначеного напряму руху і його час від часу починає лихоманити.

Працюючи із R&D-підрозділом одного великого виробника споживчих продуктів, ми побачили, як відсутність розуміння стосовно застосовування навичок і знань блокує процес спільного творчого відкриття та стоїть на заваді інтегруванню окремих рішень. Коли ж проектна група з’ясувала, якими є концептуальні рамки використання знань та інструментів, процес співпраці пішов набагато краще, бо суперечок щодо того, як саме слід підходити до цього чи іншого питання, суттєво поменшало.

Набір інструментів + набір навичок. У цьому випадку вам бракує операційної системи мозку, яка дозволяє реалізовувати інновацію. Напевно, ви відвідали чимало семінарів, прочитали купу книжок та найняли зовнішнього консультанта. Також, ймовірно, ви випробували багато підходів, жоден з яких не дав бажаних результатів.

Саме з цією проблемою стикнулася група аудиту однієї великої фармацевтичної компанії. Вони мали і інструменти, і навички, потрібні для того, щоб допомогти лабораторії та виробничому підрозділу покращити робочі процеси. Проте багатьом аудиторам замість допитливості та щирого бажання знайти найкраще рішення, було притаманне негативне налаштування, або мислення у категоріях «ми» та «вони». Тому співпраця йшла погано. Зміна такого умонастрою дала змогу зробити стосунки між сторонами продуктивнішими і, відповідно, відкрити шлях інновації.

Отже, якого компоненту не достає вам? Що саме — інструменти, навички або спосіб мислення — потребують вашої першорядної уваги для того, щоб вам вдалося «приготувати» справжню інновацію?

За матеріалами "The Missing Keys in Your Quest for Innovation", Forbes.