Як полюбити критику та зробити компанію більш креативною

Хоча багато говориться про користь критики, нерідко саме це слово несе в собі негативне забарвлення. У своїй статті Джон Колко (Jon Kolko), автор книги «Creative Clarity» («Творча ясність»), партнер у консалтинговій компанії Modernist Studio, показує — як адаптувавши метод критичного оцінювання, що використовується в творчій сфері, компанії можуть не лише зробити критику дієвим інструментом вдосконалення, але й розвинути свій творчий потенціал.

Сьогодні поняття креативності не пов’язується виключно з естетикою. Швидше, це обов’язкова компетенція для кожної організації, яка прагне знаходити нові можливості на ринках, впроваджувати інноваційні підходи до управління бізнесом та створювати проривні продукти. Але все, що стосується творчості, часто спричиняє неабияке роздратування. Сам процес творення є невпорядкованим, іноді хаотичним, а творчі люди можуть нервувати своєю надмірною емоційністю та ексцентричністю. До того ж, консервативні компанії часто мають проблеми із залученням креативних індивідів, яких пригнічує культура жорстких правил та чітко визначених процесів.

Більшості компаній доволі складно створити сприятливіші для творчості умови. І в цьому їм може допомогти впровадження процесу критичного оцінювання. Йдеться про формат зустрічі, яка споконвічно використовується в художній сфері. Цей підхід дає змогу організаціям розширювати простір для творчості, краще долати непевність, яку породжують погано сформульовані бізнес-проблеми, та розробляти інноваційні продукти.

Як працює критика?

Ви представляєте групі артефакт, вислуховуєте критичні зауваження та вибірково інкорпоруєте їх до його наступної версії. Якщо говорити конкретніше, цей процес складається із наступних кроків.

1. Невелика група збирається в приміщенні, де виставляється артефакт (роздрукований, закріплений на стіні або спроектований на екран). Артефактом може бути бізнес-план, графічне представлення ідеї, електронна таблиця, документ із вимогами щодо продукту тощо. Група має бути достатньо нечисленною, щоб була можливість підійти до предмету та роздивитися всі його деталі.

2. Автори роботи описують її, при цьому не надаючи обґрунтувань та не намагаючись переконати інших у правильності свого вибору. Їхнє завдання — об’єктивно представити свій твір аудиторії так, аби була зрозуміла його суть.

3. Присутні описують своє сприйняття продукту, чітко формулюють проблеми та пропонують рішення.

4. Автори не захищають свою роботу та не пояснюють, чому прийняли саме такі, а не інші рішення. Вони відповідають на запитання, а якщо потрібно, просять роз’яснити їхній зміст. У всіх інших випадках мовчать та роблять записи.

5. Після завершення обговорення команда авторів повертається до роботи, вибірково впроваджуючи зміни на основі зворотного зв’язку. Потім процес повторюється знов.

У чому користь критики?

Підхід критичного оцінювання вимагає створення артефакту. Це означає, що команда не просто викладає свої ідеї на словах— а представляє їх в матеріальній формі. Артефакт мовби говорить: «Я маю на увазі саме це, а не щось інше», стаючи втіленням певного зобов’язання та змушуючи команду зайняти чітку позицію.

Культура критики цього типу надає сигнал про те, що абсолютно нормально представляти незавершену роботу і що компанія визнає: на формулювання ідей потрібен час, а довести їх до завершеної форми можна шляхом експериментування, яке не може бути завжди успішними. Отже, співробітники мають можливість випробовувати різні речі, ітерація за ітерацією вдосконалюючи розробку.

Щоб метод критичного оцінювання запрацював, команда мусить надавати та приймати критику, а це означає, що в стосунках між людьми ствердилась довіра. Ідея може бути розкритикована вщент, але її автори йдуть із зустрічі окрилені, відчуваючи, що знають, як вдосконалити розробку. Критика скерована на артефакт, а не на людину, яка є його творцем. Таким чином вона допомагає сформувати середовище, де головує співпраця.

І ще, такий підхід до критики показує, що індивіди мають свободу вибирати: приймати критичні зауваження або ігнорувати їх. Якщо пропозиції надаються кимось, хто займає вищу посаду, це нічого не означає. Зворотний зв’язок розглядається авторами, а далі вони вирішують — чи варто його врахувати.

Як інкорпорувати метод критичного оцінювання до корпоративної культури?

Можна розпочати впроваджувати творчий підхід до виконання різнотипних завдань та прищеплювати культуру, складником якої є критика з «позитивним зарядом». Для цього керівники вищих рівнів мають зробити наступне.

• Демонструвати бажану поведінку на власному прикладі. Розробляючи стратегію чи виконуючи інші завдання, представляйте зроблене в незавершеному вигляді, обов’язково у вигляді якихось артефактів, а не тільки на словах. Проводьте регуляторні сесії з критичного оцінювання, де ви дотримуватиметеся правила — не захищати свої ідеї, коли надаються критичні зауваження.

• Заохочуйте керівників «нетворчих» напрямів (як-от операційна діяльність, управління проектами чи фінанси) проводити аналогічні заходи у своїх підрозділах. Донесіть до людей, що в креативному просторі мають функціонувати всі, а не лише розробники та дизайнери, і що творчість є «фундаментом» цілої компанії.

• Публічно визнавайте цінність не стільки «допрацьованих» розробок, а в першу чергу тих, які проходять крізь етапи вдосконалення. Таким чином ви показуєте, що в компанії заохочується генерування ідей та що процес є не менш важливим, ніж результат.

Критика є одним із найважливіших аспектів творчого процесу. Впровадивши метод критичного оцінювання у своїй компанії, ви побачите, що команди проходитимуть через ітерації швидше, співпрацюватимуть тісніше та частіше створюватимуть інноваційні рішення складних проблем.

За матеріалами "Learning to Love Creative Criticism", The CEO Magazine.