Інтернет-рекрутмент в Україні: реалії розвитку
Автор: Олександр Данилюк, MCUa
Усі ми рано чи пізно зіштовхуємося з необхідністю зміни роботи, а то й професійної діяльності. Судячи з популярності запиту «робота» у пошукових системах (звіт SputnikMedia.Net "Глобальна статистика українського інтернету"), що вже традиційно займає 2-е місце, наші люди всіляко намагаються урізноманітнити своє життя роботою в різних організаціях. Питання «що ми шукаємо?», напевно, дуже цікаве з точки зору розвитку ринку праці. Однак, я хотів би зупинитися на трохи іншому питанні — «як ми шукаємо?», яким переймаються допитливі розуми учасників цього ринку.
Напевно нікого не здивує той факт, що інтернет усе більше переймає на себе функції по пошуку роботи і персоналу. Відповідно до дослідження Асоціації Прямих Роботодавців США, у 2005-му році 51% вакансій роботодавці закрили за допомогою інтернету. Звісно, проникнення інтернету в Україні ще не сягає показників США, але тенденція є і, думаю, не за горами той день, коли більшість українських компаній будуть орієнтуватися саме на цей сегмент при підборі персоналу.
На даний момент в УАНЕТ нараховується близько 900 (!) ресурсів, що тим чи іншим чином відносять себе до ресурсів із працевлаштування. Більшість job-сайтів в українському інтернеті — результат роботи компаній, що займаються інформаційними технологіями. Проте, зараз активно розвиваються сайти, створені з ініціативи професійних рекрутерів, що говорить про перехід на інший якісний рівень — сайт роботи «набудовується» під професійні потреби фахівців із підбору персоналу. Саме ця тенденція послужила появі нового терміну — інтернет-рекрутмент.
Серед переваг інтернет-рекрутмента можна виділити такі позиції:
- Обмін інформацією між роботодавцем і здобувачем здійснюється оперативно і без посередника;
- База резюме і вакансій постійно оновлюється;
- Заощаджуються засоби і час на пошук співробітників (роботи);
- Можливість створення рекламної площадки для роботодавців;
- Можливість участі в професійних співтовариствах.
У той же час присутні наступні проблемні зони:
- Неінформативність резюме;
- Неструктурованість баз даних і неефективний пошук;
- Багато відволікаючої реклами;
- Низький рівень кандидатів;
- Страх кандидатів перед «розсекреченням» особистої інформації;
- Job-спамерство.
Ідея job-сайту заснована на своєрідному синтезі двох бізнес-моделей, типових для інтернету: рекламної й інформаційної. У першому випадку мова йде про сайти, що націлені на якомога більш масове залучення відвідувачів, за рахунок чого вони можуть вигідно продавати рекламні площі на своєму ресурсі. У випадку ж з інформаційною моделлю основним «товаром» є пропонована на сайті інформація (вакансії та резюме). Тут акцент зміщується з кількості на якість.
Природно, що у «чистому» вигляді сайти відповідних моделей не зустрічаються. До найбільш відомих в Україні сайтів роботи, що тяжіють до рекламної моделі, відносяться наступні: Rabota.com.ua, RabotaPlus.com.ua, Ajob.com.ua, UkrJob.net. Сайти, що працюють за інформаційною моделлю: HeadHunter.com.ua, E-Recruiter.com.ua, IntellectJob.com.ua, Staff-UA.com. Варто відзначити, що HeadHunter.com.ua, E-Recruiter.com.ua є платними для роботодавців.
Сайти, що тяжіють до рекламної моделі, характеризуються масовістю, великою кількістю реклами і, як правило, невеликою інформативністю та структурованістю інформації (резюме й оголошень про вакансії). Ці сайти відрізняє велике відвідування. Вони корисні для широкого пошуку фахівців різного профілю і рівня підготовки.
«Ми прагнемо зробити HeadHunter таким же інструментом рекрутера, як 1С для бухгалтера»
— Аркадій Сандлер, директор по розвитку бізнесу HeadHunter.
|
Для сайтів, що працюють за інформаційною моделлю, характерні велика структурованість та інформативність. Це досягається почасти тим, що резюме, які попадають на сайт, перевіряються «вручну», а компанії проходять обов'язковий процес реєстрації. Такі ресурси, як правило, курируються фахівцями з підбору персоналу і тому більш професійно орієнтовані. Як наслідок, послуги деяких «інформаційних» сайтів — платні. Такий підхід до інтернет-рекрутменту змушує адміністрацію сайтів більш уважно відноситися і до профілю аудиторії здобувачів, що розміщують свої резюме. Одним з перших ресурсів, що вийшов на ринок з чітким розумінням своєї цільової аудиторії здобувачів став HeadHunter.com.ua (орієнтований на фахівців і менеджерів середньої та вищої ланки). Прикладом моно-галузевого ресурсу є сайт ITJobs.com.ua.
Варто звернути також увагу на наступну світову статистику: близько 70% здобувачів знаходять роботу по знайомству або рекомендації. Здавалося б, причому тут інтернет? Справа в тім, що в дану статистику вже включені дані так званих соціальних мереж. Соціальна мережа — це, по суті, структура, що поєднує людей за визначеним принципом — на основі їхніх інтересів, професійних якостей, родинних чи ділових зв'язків тощо. У сучасному контексті соціальні мережі являють собою інтернет-ресурси, що дозволяють знаходити потрібних і цікавих людей та спілкуватися з ними. Звичайно ж, не використовувати такі ресурси для працевлаштування було б своєрідним злочином. Найбільш популярні міжнародні соціальні мережі: MySpace.com, LinkedIn.com. У Росії: MoiKrug.ru, Webby.ru. В Україні ж, як завжди, чекаємо…
За інформаційними матеріалами HeadHunter, SputnikMedia.Net, Медиа-Онлайн.
|