Чотири компоненти стійкої культури

Шеріл Кітс (Cheryl Keates), тренер з лідерства та ефективності, розповідає про чотири компоненти стійкої культури — мислення, емоційний інтелект, спілкування та психологічна безпека — і способи їх поліпшення.

Під час кризи важливою є не лише продуктивність вашої команди, а й стійкість її членів. Подолання проблем і відновлення після важких ситуацій — незмінний ключ до успіху, незалежно від виникаючих обставин. Коли співробітники і культура в організації стійкі, знижується рівень стресу, підвищується продуктивність, а конфлікти легше вирішуються. Стійкість дозволяє людям швидко вийти з режиму боротьби або втечі і, тим самим, думати і діяти більш об’єктивно. Людина, яка діє в спокійному стані, здатна отримувати більш творчі рішення, не потрапляючи в пастку тунельного бачення.

Створення стійких команд також означає, що люди з більшою ймовірністю покинуть свою зону комфорту і спробують щось нове, не боячись зазнати невдачі. Якщо невдача сприймається як урок, і співробітники знають, що їх не покарають за порушення статус-кво, — залученість та інновації зростуть. Як і все інше, стійка культура починається з керівників і менеджерів, які задають тон того, як реагувати на кризи.

Отже, ось чотири компоненти стійкої культури і способи їх поліпшення.

Мислення

Мислення кожного індивіда та колективу має велике значення в тому, як команди підходять до викликів. Наше мислення — це лінза, через яку ми бачимо і сприймаємо світ, і, отже, визначає наш образ думок, почуттів і поведінки. Воно визначає, що ми бачимо у вигляді обмежень і можливостей, і як ми робимо вибір. Маючи здатність свідомо вибирати свої думки і емоції, команди можуть переосмислювати негативні ситуації, аби знайти найкращі рішення. У людей є природна негативна упередженість, оскільки наш мозок постійно сканує навколишнє середовище на предмет можливих небезпек. Тому за замовчуванням завжди задається питання: «Що тут не так?»

Лідери, які хочуть розвинути правильне мислення у своїх командах, повинні почати задавати цікаві, орієнтовані на рішення питання. Переосмислення завдань дозволяє людям перейти в режим творчого мислення, співпрацювати і знаходити нові рішення. Спробуйте поставити такі питання:

• «Чому це нас навчить і як ми можемо пристосуватися?»
• «Як ми звідсіля зможемо рости?»
• «Як би виглядав ідеальний результат?»
• «Як ви думаєте, що нам робити далі?»

Емоційний інтелект

Емоційний інтелект (EQ) — це здатність адекватно розпізнавати, контролювати і виражати почуття. Він також дозволяє нам краще розуміти емоції інших людей і співпереживати їм. У складних ситуаціях EQ неймовірно корисний. Не піддаватися емоціям і не діяти в гніві, накидаючись і звинувачуючи інших або приймаючи ірраціональні рішення — означає уникати міжособистісних конфліктів. Коли рівень стресу вже підвищено, людям дуже важливо зберігати холоднокровність і продовжувати ефективно спілкуватися. Стійка і емоційно інтелігентна команда може розпізнати, коли наростає напруга, і особливо усвідомлювати, як реагувати на інших. Коли люди несуть відповідальність за результат, який вони створюють своєю емоційною реакцією на ситуації, вони з більшою ймовірністю зупиняться, заспокояться, а потім дадуть адекватну відповідь. Лідери, які спонукають команди подумати, перш ніж діяти, розвивають культуру, відірвану від емоційних американських гірок.

Спілкування

Емоційний інтелект визначає, як люди спілкуються і, отже, як вони впливають один на одного. Хороша комунікація — це основа функціонуючої команди, яка процвітає навіть у часи кризи. Вона формує відносини між людьми і наводить мости, їх з’єднують. З іншого боку, погане спілкування створює напругу і негативну середу. Під час невдач або змін ефективне спілкування в команді може мати вирішальне значення. Ось як поліпшити спілкування:

• Регулярно відзначайте перемоги, аби змінити мислення людей, навіть коли справи йдуть погано.
• Використовуйте командну співпрацю для вирішення проблем колективним розумом.
• Виділяйте час для діяльності з побудови команди, щоб люди могли зблизитися і створити атмосферу взаємної довіри і співчуття.
• Створіть простір, де люди можуть розслабитися і поговорити про свої проблеми і способи підтримки один одного.

Психологічна безпека

Безпечне середовище, в якому члени команди відчувають, що вони можуть самовиражатися, — четвертий компонент стійкої культури. Коли люди не бояться робити помилки або бути засудженими, вони стають більш залученими у вирішення проблем і, ймовірно, кинуть виклик своєму образу мислення. Створюючи психологічну безпеку, керівники дозволяють своїм співробітникам допомагати компанії подолати кризу. Люди частіше повідомляють про помилки, дають конструктивний відгук і вносять пропозиції, що ведуть до прозорості.

Вселяти страх — це вірний спосіб придушити інновації, творчість і стан потоку. Люди, що знаходяться в стані страху або виживання, не можуть мислити ясно і об’єктивно. Такий спосіб керівництва командою і руху людей до досягнення результатів не є стійким і створює нездорову динаміку. Без психологічної безпеки лідерство має тенденцію бути контролюючим і токсичним, а не таким, що задає питання, і є місійно-орієнтованим. Співробітники частіше приховують помилки, щоб зберегти свою репутацію. Інновації стримуються необхідністю зберегти статус-кво, а не тим, що люди пристосовуються і пробують нові рішення.

Стійкі команди — ті, що досягають успіху навіть у важкі часи. Вони більш надійні і міцні, ніж команди, які чудово працюють лише тоді, коли справи йдуть добре. Розвиток установки на зростання, підвищення емоційного інтелекту, заохочення ефективного спілкування та створення психологічної безпеки — чотири компоненти стійкої культури.

За матеріалами "The Four Components Of A Resilient Culture", Forbes.

Ілюстрація: blue pea POD