Карта саморозвитку

Автор: Ярослава Лоянич
Джерело: innovations

Управляти саморозвитком — означає взяти на себе відповідальність за своє майбутнє. Що, очевидно, є надзвичайно актуальним для керівників. У цій статті пропонується модель саморозвитку, яка включає в себе системну роботу з декількома пріоритетними факторами.

Ярослава Лоянич

1. Зовнішній контекст. Середовище є ключем до успіху всього процесу — адже саме воно спонукає нас рухатися. До проявів зовнішнього середовища ми можемо віднести сім'ю, організацію, наше коло спілкування, суспільство (країну), цивілізацію (культуру, технології).

Щоб спланувати свій розвиток, необхідно проаналізувати свою «надсистему». Наприклад, досліджуючи свою організацію, ви отримуєте чітке уявлення про її стратегію та цілі. Ця інформація дасть вам грунт для роздумів над вашими кар'єрними орієнтирами і допоможе правильно визначити мету свого навчання. Вона повинна бути спрямована на розвиток навичок, які в майбутньому знадобляться компанії.

2. Відносини, що розвивають вас. Для персонального зростання потрібне спілкування з людьми, які сприяють вашому самокерованому розвитку в обраній галузі. Ці люди повинні бути, по-перше, компетентними і досвідченими в цікавій вам сфері діяльності. А по-друге, вони повинні захотіти витрачати на вас свій час і енергію.

Такі люди можуть дати вам неоціненну інформацію, яку ви не знайдете в жодному підручнику, допомогти вам уникнути величезної кількості помилок і втрати часу. Спілкування з ними дозволяє вам побачити ширшу (і набагато більш адекватну!) картину світу. Тому вам потрібно знайти чіткі відповіді на запитання: де можна знайти таких людей? Як на них вийти? Як їх зацікавити?

Згадайте людей, які можуть стати «провідниками» в цікавій для вас області. Вони складуть вашу «навчальну мережу». Можливо, до неї увійдуть колеги з вашого або інших відділів; працівники компаній, де ви працювали раніше; знайомі з конференцій, виставок, тренінгів... Інформацію про учасників своєї «навчальної мережі» варто зафіксувати у спеціальній формі (табл. 1).

3. Внутрішні пріоритети. Щоб розвиток рухався у потрібному напрямку, необхідно розуміти ієрархію своїх пріоритетів. Вони можуть стосуватися різних сфер нашого життя (табл. 2).

Обрані сфери з часом можуть змінитися. Проте наявність навіть приблизного кар'єрного плану допоможе сконцентрувати увагу на найбільш важливих аспектах розвитку.

4. Діяльність, що розвиває. Вона може включати в себе курси, тренінги, коучинг, бесіди з наставником, отримання практичного досвіду в новому для себе напрямку, читання книг, професійних журналів і сайтів, аналіз фільмів (сінемалогія), отримання нового досвіду завдяки змінам зовнішнього контексту (поїздки за кордон, відвідування інших компаній тощо), спілкування з колегами і партнерами на конференціях, зустрічах, форумах, у мережі. Проаналізуйте різні види саморозвитку і виберіть з них ті, що найбільш важливі для вас.

Крім удосконалення своїх зовнішніх проявів у світі, лідеру важливо зростати внутрішньо. Цей процес може включати в себе наступні етапи.

1. Самопізнання. На цій стадії потрібно як слід розібратися в собі, побачити себе об'єктивно і зрозуміти, які ваші сильні і слабкі сторони (знання, навички, компетенції, здатності, таланти), які ваші цілі (коротко- і довгострокові). Варто також запитати себе, що складає основу вашого світогляду, якими є ваші стереотипи про себе і оточуючих (правила, за якими ми живемо: «зобов'язаний», «потрібно», «повинен»). Які імпульси впливають на вашу поведінку? Який ваш темперамент і спосіб сприйняття світу? І, нарешті, у чому ваше покликання і наскільки великі ваші амбіції?

2. Осмислення. Цей етап включає аналіз (проведений самостійно або разом з іншою людиною) того, яке ваше положення сьогодні, і чого ви хочете досягти у майбутньому. Мета процесу осмислення — перевірити наше сприйняття: чи здатні ми вчасно зрозуміти, що перед нами з'явилися нові можливості, і використати їх. Багато людей починають осмислювати своє життя, тільки коли в ньому настає кризова пора. Однак якщо займатися осмисленням своїх дій постійно, то ви починаєте впливати на своє життя більш серйозно.

Осмислення може відбуватися за наступним алгоритмом:

• Проаналізувати результати оцінки своїх здібностей, навичок, досвіду. Відповісти на такі запитання: чим викликаний дисонанс між бажаним і реальним? На чому потрібно сконцентруватися в майбутньому? Якими повинні бути ваші пріоритети? Які цілі варто перед собою поставити?
• Поділитися думками з ким-небудь із вашої «навчальної мережі». Це допоможе вам перевірити правильність сприйняття себе і сконцентруватися на найважливішому. Цікавитися думкою інших людей про себе варто лише після того, як ви самостійно обміркували своє положення. Якщо діяти навпаки, ви ризикуєте нашкодити своїй самооцінці та втратити енергію, необхідну для подолання труднощів на шляху саморозвитку.
• Структурувати отриманий зворотний зв'язок. Щоб спростити цей процес, варто попросити кожну людину, з якою ви обговорюєте свою особистість, вказати одну-дві речі, які ви, на її думку, повинні: а) робити менше (рідше); б) робити більше (частіше); в) робити по-іншому. При необхідності — попросіть уточнити якісь деталі, переконайтеся, що ви правильно зрозуміли, що співрозмовник мав на увазі.

Після цього по кожному пункту потрібно прийняти рішення: погодитися з ним і почати діяти — або проігнорувати. Керуватися при цьому потрібно своїми цінностями та цілями.

3. Планування дій і реалізація. До цього етапу ви вже провели глибокий самоаналіз і переходите до практичних дій. Але у першу чергу вам потрібно визначити — що саме ви збираєтеся зробити, в які терміни, і які ресурси вам необхідні.

Цілі, які ви поставите перед собою, повинні допомогти вам привести у відповідність ваше зовнішнє позиціювання з вашим рівнем компетенцій, знань, навичок; вашим світоглядом, цінностями, переконаннями; мотивами, комплексами, страхами; вашим покликанням, призначенням. Такі цілі мають «навчальний» характер, вони спрямовані на зміни всередині вас (а вже вони, згодом, приведуть до зовнішніх результатів).

При постановці внутрішніх цілей варто питати себе:

• Яку рису я хочу змінити (надбати)?
• З урахуванням моїх зовнішніх цілей, що мені потрібно знати і розуміти, щоб досягти бажаних внутрішніх результатів?
• Які навички мені потрібно отримати (поліпшити), щоб досягти зовнішніх цілей? Які з цих навичок я отримаю на роботі?
• Як ця внутрішня мета відповідає моїм довгостроковим цілям? Як вона пов'язана з моїм покликанням? Як вона пов'язана з цілями моєї компанії?
• Чи усвідомлюю я, скільки часу займе досягнення цієї навчальної мети?

Саморозвиток за описаної моделлю здатен забезпечити найважливіший результат: досягнення гармонії між своїм внутрішнім станом і положенням у зовнішньому світі. А щоб не збитися з правильного шляху, керівник час від часу може перевіряти себе за допомогою невеликого опитування:

• Моя робота допомагає мені займатися самореалізацією і творчістю
• Я усвідомлено ставлю цілі і розумію, що мені дасть їх досягнення
• Я планую свій розвиток
• Я використовую різні методи для свого особистісного зростання
• У мене є наставник
• У мене план з вивченню корисної літератури
• У мене є план з аналізу фільмів, що сприяють розвитку
• На роботі я регулярно беру на себе нові обов'язки
• Я постійно роблю щось нове для себе
• Я регулярно виявляю у себе дисфункціональні думки і працюю з ними
• Я аналізую письмово кожен день, звіряючись, наскільки я наблизився до моїх цілей
• Я медитую щодня не менше 10 хвилин
• Я гуляю не менше 30 хвилин щодня

Що більше позитивних відповідей ви дасте, то вище ймовірність того, що ви рухаєтеся у правильному напрямку і досягнете поставленої мети.

Про автора:

Ярослава Лоянич, лідер HR-напрямку Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs].