Швидкість думок

Автор: Іцхак Адізес (Ichak Adizes)
Джерело: kmbs journal

Іцхак Адізес (Ichak Adizes)

Тепер уявіть, що думки — це спортсмени-бігуни. Тоді у вашій голові відбувається справжній марафонський забіг, у якому конкурує безліч таких "спортсменів". І кожна думка біжить у своєму темпі — з різною швидкістю. Деякі з них важать менше, тому є швидшими за інших. Зазвичай це незначні проблеми тактичного характеру, які не вимогливі до ваших можливостей аналізу інформації.

Інші бігуни — це посильні, які несуть золото в своїх рюкзаках на спині, і тому не можуть бігти швидко. Це думки стратегічного характеру, які споживають багато емоційної енергії для вирішення, але є більш цінними, ніж перші, тактичні.

Бігун, що приходить на фініш першим, стає відправною точкою для дій. Ця дія може бути різною:

1. Відмова від думки ( і в нашому випадку це дискваліфікація спортсмена);
2. Відкладення думки для розгляду в майбутньому, що можна розглядати як повернення спортсмена назад в новий марафон;
3. Оголошення її переможцем і початок активних дій — ухвалення рішення про реалізацію плану.

Припустимо, що цей марафон має чотиригодинну межу, після якого гонка закінчується. Всім спортсменам, які не дісталися до фінішу, доведеться сісти на узбіччя і чекати наступного марафону.

Тепер уявіть, що комітет марафону має робити багато інших речей, і раптом зупиняє гонку без попереднього попередження, оголосивши, що гонка буде відновлена в певний момент у майбутньому, коли на те буде час. Це означає, що комітет все більше і більше стає зайнятим вирішенням інших трудомістких справ. Іншими словами, ми залишаємо собі все менше і менше безперервного часу для повноцінного обдумування проблеми.

За таких умов хто прибуває на фініш першим? Тільки "легкі" бігуни — ті, хто робить переважно тактичні рішення, оскільки "золоті" бігуни, що приймають стратегічні важливі рішення, не мають можливості дістатися фінішу. Золотим бігунам перекривають шлях до фінішної лінії легкі бігуни.

Припустимо, що комітет марафону зосереджений на одному конкретному спортсмені протягом всього марафону, ігноруючи всіх інших. І тоді золотий гравець отримає цілковиту увагу комітету, навіть якщо він не є одним із найперспективніших.

Ось як працює наш розум: ми вибираємо одну думку — як правило ту, що найбільше дратує, не обов'язково найбільш перспективну чи цінну, — і прив'язуємося до неї, надаючи їй все більше уваги, в той час як інші, що несуть додану вартість, не мають жодних шансів привернути нашу увагу. І тільки потім, можливо навіть через кілька років, ми визнаємо, що ігнорували думку на вагу золота і жалкуємо про це.

Що робити? На особистому рівні — візьміть за звичку двічі на день (як дві фази сонця — схід і захід) присвячувати дві години своїм думкам — нічого не робити, а тільки мислити. Безпечне тихе місце, ніякої роботи, електронної пошти, телефонів… тільки ви і ваші думки. Подаруйте собі час, коли ви на одинці з собою і своїми думками. Якими б зайнятими ви бути — робіть це!

Ви кажете, що не можете знайти час? Добре, але якщо так, то ви маєте зрозуміти, що ви не керуєте проблемами у своєму житті, це вони керують Вами! Ви не в змозі все контролювати, ви просто реагуєте на події.

Якщо вам доводиться чекати поки захворієте, щоб знайшовся час на те, щоб подумати над стратегічними рішеннями, тоді вже може бути запізно.

Резервуючи час для ваших думок, переконайтеся в тому, що ви помітили всі думки. Не звикайте обирати найважливіші з них, адже на даному етапі — вони всі важливі. Іншими словами, не судіть про їхню важливість, поки не опинитесь у тихому місці. Тільки тоді ви зрозумієте, яка ідея золотоносна, а яка — ні.

Ви помітите, що як тільки ви потрапляєте у спокійне місце і розслабляєтесь — починаються перегони. Заплющіть очі, зробіть глибокий вдих і тоді думки почнуть рухатися, відштовхуючись одна від одної, як ніби вони чекали на це довгий час. Не підганяйте їх. Просто пам'ятайте про те, що потрапити до фінішу мають всі. І всі мають рівні шанси. Тільки тоді ви зможете побачити, які з них є золотоносними.

Ваш розум буде мандрувати від однієї думки до іншої. Це добре! Не думайте, що це тривога. Ваш розум просто робить свою роботу. Пообіцяйте собі, що виконуватимете практику "тихого часу" постійно. Це надає всім вашим ідеям хороший шанс просунутися вперед. Ви будете здивовані, але за таких умов ви зрозумієте всі свої головні проблеми.

Деякі люди вживають наркотики, щоб підвищити свою творчу активність. Це також своєрідний спосіб розширити марафон думок і усунути перешкоди, які заважають рухатись вперед. Але спортсмени не вживають наркотики і наші думки є справжніми спортсменами. Звісно, вони можуть бути монстрами, одягненими в спортивний одяг. Та все ж таки...

Вам не потрібні хімікати для вільної та творчої обробки думок! Щоденна своєрідна медитація дозволить вам набагато більше.

За матеріалами «The Speed of Thoughts», Adizes Blog.