Як зробити «стратегічний» план по-справжньому стратегічним
Стратегічні плани з’явилися на світ майже сто років тому і з того часу є незмінним атрибутом корпоративного середовища. «Наприкінці року всі ми з головою поринаємо у стратегічне планування — намагаємося визначити, що робитимемо далі. Єдина проблема полягає в тому, що продукт нашої праці може бути, скажімо, операційним чи яким завгодно, але навряд чи стратегічним», — пише Кайхен Кріппендорф (Kaihan Krippendorff), голова Outthinker, фірми, що займається питаннями стратегічної інновації.
Кайхен Кріппендорф
(Kaihan Krippendorff)
|
Зрештою, стратегічне планування ніколи не було стратегічним за своєю сутністю. З’явившись на початку 1920-тих як інструмент з прогнозування бізнес-циклів, з часом воно перетворився на банальну процедуру складання бюджету. Наприкінці 1950-тих стратегічне планування почало розширювати свій кругозір, намагаючись стати «довгостроковим». Для цього його було збагачено і теорією ігор, і SWOT-аналізом, і сценарним плануванням. Утім, на практиці все зводилося до одного: допомогти компанії розібратися у зовнішньому середовищі та вирішити, як реагувати на його виклики.
Інакше кажучи, всі «стратегічні» інструменти та підходи допомагають нам реагувати, а не формувати; прогнозувати, а не змінювати; вичавлювати невизначеність, а не наражатися на неочікувані зміни, які можуть дати нам шанс досягти величі.
Протягом останніх 10-ти років наша компанія брала участь десь у 300 проектах з розробки стратегічного плану. На жаль, левова часта цих ініціатив перетворилася на традиційне стратегічне планування, продуктом якого була аргументована, дуже логічна і, звісно, прогнозована стратегія. Щоправда, подеколи її «побічним ефектом» були неочікуване підвищення ефективності бізнесу та рівня мотивації персоналу (чого, до речі, прагнуть досягти і ваші конкуренти). А інколи традиційний стратегічний «пиріг» вдавалося покрити глазур’ю — додати підривну стратегічну ідею...
Отже, систематизувавши матеріали наших 300 стратегічних проектів, та порівнявши, які з них дозволили прийти до чогось нового, а які — просто стали черговим кроком зі з’ясування очевидного (на кшталт, потрібні кращі продукти, нижчі ціни та досконаліший маркетинг), ми дійшли висновку, що шлях до справжнього стратегічного плану складається з наступних чотирьох кроків.
1. Виберіть інше майбутнє
Коли у вас з’являється мрія — створити майбутнє, відмінне від того, яке бачать інші, це означає: ви починаєте відриватися від конкурентів. І тоді ви не просто прогнозуватимете, як еволюціонуватимуть основні тренди, та гадатимете, як краще до них адаптуватися. Ви особисто формуватимете деякі тенденції та використовуватимете ті з них, котрі прогледіли інші. Адже Starbucks не прогнозувала, що в середовищі буття американців, крім дома та роботи, з’явиться ще й «третій компонент». Замість цього вона його створила.
2. Не обмежуйтесь очевидним
Здебільшого, стратегічне планування націлено на вдосконалення певних речей чи усунення недоліків. Таким чином, його метою є налагодити те, що не працює, як слід. Це означає, що всі ми прагнемо досягти одного й того самого ідеалу. Натомість видатні стратегії спрямовані на протилежне — вони змушують нас вдосконалюватися і при цьому бути відмінними від інших. Коли всі компанії-виробники електронних пристроїв бігли наввипередки, намагаючись виграти у конкурентів змагання за швидкість виведення продукту на ринок та зменшення його собівартості, Apple сконцентрувалася цілком на інших завданнях, зокрема, на творенні неперевершеного споживчого досвіду.
3. Продумайте декілька стратегічних можливостей
Дуже часто процес стратегічного планування нагадує чорну скриньку, яку ви наповнюєте сильними і слабкими сторонами, можливостями і загрозами, а потім вона видає вам набори варіантів дій. Намагаючись все більше раціоналізувати стратегічний процес, ми видушуємо з нього людську уяву. Тож наповніть його творчістю — мрійте, досліджуйте нові можливості. І лише після того, як переконаєтеся, що у вас та членів вашої команди достатньо часових та інших ресурсів, щоб створити принаймні вдвічі більше варіантів стратегії, ніж є у ваших конкурентів, можете переходити до кроку 4.
4. Виберіть варіант, який конкуренти не зможуть скопіювати
Дуже цікаво спостерігати за тим, як істинні стратеги поводять себе у завершенні процесу розробки стратегії. Якщо досвідчені керівники ставлять непрості запитання з тим, щоб зрозуміти, як реагуватимуть клієнти на нову стратегію та чи реально її буде запровадити, лідери-стратеги ще й прагнуть усвідомити — якою буде відповідь конкурентів. Наприклад, ми працюємо з однією фірмою, котру очолює колишній топ-менеджер Disney. Він завжди дає своїй команді можливість дати волю уяві та сформулювати декілька по-справжньому цікавих ідей, а потім допікає їх, повторюючи одне й те ж саме запитання: «Тепер я бачу, що клієнти будуть від цього в захопленні, але звідки ви знаєте, що компанії X, Y та Z не скопіюють це вже наступного року?» І так триває доти, доки не вдасться виокремити одну-дві по-справжньому підривні ідеї, котрі конкуренти не в змозі будуть відтворити.
Яким же буде ваш черговий стратегічний план? Не включено, що він міститиме три-п’ять пріоритетних цілей категорії «здоровий спосіб життя». Але не варто забувати, що на них же сконцентрують зусилля більшість ваших конкурентів. Тому цього разу розбавте традиційний набір стратегічних альтернатив чимось цікавим — тим, що сподобається споживачам, та в чому конкурентам не під силу з вами тягатися.
За матеріалами "4 Steps to Truly Making Strategy Part of Your Strategic Plan", Fast Company.
|