Що заважає керівникам зробити стратегію своїм головним пріоритетом

Хоча і прийнято вважати, що стратегія є абсолютним пріоритетом для керівника, нерідко на практиці все виглядає інакше. Лідери можуть займатися всім чим завгодно, відсуваючи при цьому стратегію на дальній план. У чому причина і як це можна змінити? Своїми думками ділиться Дорі Кларк (Dorie Clark), відомий спікер, фахівець із питань маркетинг-стратегій.

Практично кожен керівник прагне знайти час для роздумів над стратегічно важливими питаннями. Під час одного з досліджень, в якому взяли участь 10 тис. топ-менеджерів, 97% респондентів сказали, що стратегічність мислення лідерів є ключовою характеристикою, що визначає успіх організації.

Однак у ході ще одного опитування, 96% керівників відзначили, що їм не вистачає часу для роботи над стратегією. Власне, в цьому немає нічого дивного — всі ми перебуваємо в круговерті нескінченних зустрічей і нарад і, крім цього, нас захльостує лавина всіляких повідомлень (126 email-ів у день згідно з результатами аналізу Radicati Group).

Але чому лідери не роблять ніяких кроків, з тим щоб зробити пріоритетом те, про що говорять на словах?

Одна з причин — стимули, які (часто несвідомо) використовують компанії. Нерідко навіть управлінці вищих рівнів перебувають під тиском культурної норми, коли довгі години, присвячені роботі, ототожнюються з лояльністю і високою продуктивністю. Як показують дослідження, співробітники, що працюють більше 50 годин на тиждень, отримують винагороду на 6% вище, ніж їхні колеги, котрі не виходять за рамки стандартного графіка.

«Прив’язавши» себе до робочого столу, ви, можливо, зможете обробити значні обсяги інформації, але навряд чи це посприяє більшій стратегічності вашого мислення. Згідно з дослідженням Стенфордського університету, рекреація (наприклад, коротка піша прогулянка) — ось що може дати енергію вашій творчій думці). Але в корпоративному середовищі, де винагороджується час, присвячений безпосередньо роботі, це не вітається.

І ще одна перешкода для прояву стратегічного мислення. За даними багатьох досліджень, зайнятість є ознакою більш високого соціального статусу. Говорячи оточуючим про свою перевантаженість роботою, ми даємо зрозуміти, що дуже затребувані. Таким чином, крім того, що наш графік і без того заповнений важливими справами, обставини змушують нас піддаватися безумству «показухи», що є маркером професійного успіху.

Існує три способи протистояти тиску, який змушує нас демонструвати наносну зайнятість, що, у свою чергу, руйнує стратегічність мислення.

Перш за все, важливо не забувати, що для прояву стратегічної думки зовсім не потрібно багато часу і що суть не в нескінченних «творчих відпустках» або лідерських «ретрітах».

Як зауважив фахівець із питань продуктивності Девід Аллен (David Allen), «для хорошої ідеї не потрібен час — вам потрібен простір... Інноваційне осяяння або прийняття рішення — це мить, однак якщо у вас немає психологічного простору, ці речі не те щоб стають неможливими — просто вони робляться з більшою працею».

Навіть будучи обмеженим у часі і маючи той же обсяг навантаження, можна з більшою легкістю увійти в режим стратегічного мислення, слідуючи найпростішим правилам. Наприклад, записуйте всі свої поточні завдання в одному місці, тоді ви зможете їх правильно розсортувати і вас не буде постійно турбувати почуття, що ви щось упустили.

Крім того, корисно чітко розуміти — на що витрачається ваш час. Ось дуже корисна вправа: записуйте протягом місяця, як ви проводите кожні півгодини свого дня. Проект не найпростіший (у кінці кінців, ми проживаємо життя, а не ведемо його облік), але результати досліду допоможуть зрозуміти, де і як ви використовуєте свій час. Не виключено, що виявляться завдання, які ви зможете поєднати, передати комусь або ж просто відкласти. Таким чином, ймовірно, ви вивільните близько двох годин у тиждень. І цього цілком достатньо, щоб опинитися за межами повсякденної «плинності» і увійти в стан «потоку», що якнайкраще підходить для роздумів над стратегією.

І, нарешті, усвідомивши усталене в нашій культурі сприйняття «зайнятий = важливий», вам буде легше позбутися його впливу і прийняти іншу ментальність, що більшою мірою сприятиме зануренню в глибокі стратегічні міркування. Дерек Сіверс (Derek Sivers), підприємець і автор, висловив думку, що «бути зайнятим — це те, що трапляється, коли ви є заручником графіку інших людей». Ось що розповів Сіверс в одному зі своїх інтерв’ю:

Змінивши спосіб сприйняття зайнятості (бачачи в ній маркер не статусу, а в першу чергу рабства) — нам стане легше зупинити «хід» нескінченних зобов’язань (від контрольних дзвінків підлеглим до різних інтерв’ю), які переповнюють наші дні.

Навряд чи варто сподіватися, що обсяги навантаження зменшаться. У міру того як ми піднімаємося кар’єрними сходами, а глобальна конкуренція посилюється, майже напевно від нас будуть очікувати все більшого. І стратегія знову опиниться в кінці переліку наших завдань. Але усвідомивши фактори, що перешкоджають концентрації творчої думки і здійснюючи кроки, які допоможуть інкорпорувати стратегічне мислення у ваш графік, ви зможете зайнятися тим, що 97% ваших колег вважають найбільш важливим завданням лідера.

За матеріалами "If Strategy Is So Important, Why Don’t We Make Time for It?", HBR.

Ілюстрація: Monster Ztudio / Shutterstock.com