Яка людина — такий і лідер

Який підхід до розвитку лідерства є найпростішим і найпродуктивнішим одночасно? На цю тему розмірковує Джесс Сострін (Jesse Sostrin), директор Leadership Coaching Center of Excellence (підрозділ PwC у США).

«Одне із запитань, яке я найчастіше чую від клієнтів, — це "якою є ваша лідерська філософія?" — і щоразу воно мене дещо спантеличує, бо за виявом, як може здатися, простого інтересу приховується багатогранний зміст», — пише Сострін.

Дехто запитує це, тому що хоче більше узнати про найпопулярніші концепції лідерства в бізнесі. Інші прагнуть спростити складність провідництва, виразивши його зміст у зрозумілих фразах і таких же моделях, що дозволяє відчути, що вони, врешті-решт, «намацали ґрунт під ногами». Ті ж, хто дивляться глибше, намагаються оцінити, як вони вписуються в контекст визначень дієвого лідерства. Такі індивіди дуже серйозно ставляться до свого розвитку й тому хочуть знати, чи рухаються вони у правильному напрямі.

Складність цього запитання полягає в тому, що не існує єдиної філософії лідерства — немає мантри типу «один розмір для всіх».

У літературі ґрунтовно аналізуються відмінності між різними типами лідерства — авторитарним, лідерством загальної участі або laissez-faire (коли ініціатива передається послідовникам). Але на базовому рівні все зводиться до простих речей: я кажу людям, що робити; я залучаю їх до найважливішого або я довіряю іншим, що вони робитимуть те, що є найбільш значущим. Коли ви це усвідомлюєте — стає дуже непросто розпізнати нюанси цих різних проявів і відповідно відкоригувати власну поведінку.

Щоб якось обійти цю проблему, лідерам, що перебувають на етапі становлення, радять використовувати «суміш» різних підходів, адаптуючи свою поведінку до конкретних обставин. Хоча філософія «ситуаційного лідерства» є кращою, ніж підхід «вибирайте, що вам більше подобається» — все одно вона спричиняє для керівників величезну нервову та ментальну напругу. Особливо це стосується тих, хто працює у великих складних організаціях, а тому не має часу (а також простору для помилок) для експериментування та розмірковування над тим, які елементи лідерських моделей підходять найкраще.

Якою ж може бути альтернатива? Якщо подивитись на питання лідерства крізь роки наставницького досвіду та рефлексій над темою, то визначення може прийняти таку форму:

Щоб виростити в собі найкращу для вас версію лідера, перед усе візьміть зобов'язання: за жодних обставин не порушувати особистісну цілісність. Критично важливо підтримувати стійку гармонію між вашими цінностями і діями. Саме це дозволить вам бути самим собою та служитиме «облігацією», за якою послідовники «платитимуть» вам довірою. Поглиблюйте зв'язок між вашими цінностями і поведінкою. Для цього потрібно зрозуміти — що рухає вами; сформулювати цінності, котрі надихають вас, а потім зробити їх очевидними для ваших клієнтів та членів команд. Така цілісність стане засобом вираження вашої істинної сутності у найбільш значущі моменти.

Якщо ви ніколи не намагалися розібратися у своїх цінностях або якщо давно до них не поверталися — зробіть наступну просту вправу. Напишіть п'ять-десять слів чи виразів, які найкраще виражають внутрішні рушії ваших дій та вчинків — те, що живить вашу любов, що вас непокоїть або є головним пріоритетом. Варто написати перший варіант, порозмірковувати над ним, а потім скласти другий. Це допоможе вам переконатися, що підготовлений перелік висловлює ваші справжні цінності, а не те, чого очікують від вас інші.

Можливо, що ваш перелік очолюватимуть такі універсальні цінності, як чесність, відкритість та цілісність. Або в процесі формулювання найважливіших для себе засад ви натрапите на прості і, водночас, потужні ідеї, як-от робити значущий внесок у життя інших, завжди максимально добре виконувати свою роботу або робити кожний день життя дорогої для вас людини трохи кращим. Правильної відповіді немає. Показником успіху в цьому є ясність стосовно того, що є для вас найбільш значущим, а також здатність втілити це у все, що ви робите.

Висловивши цінності у письмовій формі на папері, перевірте свою щирість із допомогою наступних запитань:

• Які три цінності в моєму переліку не підлягають жодним обговоренням?
• Які цінності я послідовно демонструю на власному прикладі членам моєї команди?
• Демонстрування яких цінностей вимагає від мене значних зусиль?
• Чи є невідповідності між моїми цінностями і діями? Що їх спричиняє? Що я можу вчинити, аби подолати розрив?

Відповіді на ці запитання є вкрай важливими, тому що цінності подеколи конфліктують між собою — в різних ситуаціях вони можуть мати різний рівень значущості. Скажімо, люди часто кажуть, що відкритість та прозорість — це цінність, що не піддається обговоренням. Але, проаналізувавши свою поведінку, вони бачать, що це не завжди так. Наприклад, зауваживши, що в команди виникли комунікаційні збої, ви навмисно стримуєтесь від озвучування проблеми. Чи означає це, що ви зрадили відкритість як вашу цінність? Може й так. А, можливо, що розумніше «приглушити» цю засаду, бо в цій ситуації важливішою є інша цінність, яка полягає в «розвитку інших». Тому, не виявляючи відкритість, ви даєте членам команди змогу сформулювати та розв'язати проблему і, таким чином, просунутись у своєму розвитку.

Люди можуть запитувати про філософії лідерства, але коли на перший план виходить питання цілісності, їх насправді мало цікавить, що говорить і що не говорить теорія. Вони хочуть бути відмінними від решти. І найпотужнішим засобом формування вашої унікальної відмінності є повноцінне використання особливостей вашого характеру — як у малозначних, так і в критично важливих моментах. Підсилюючи гармонію між цінностями і діями, ви даєте собі шанс повною мірою стати тим, ким ви є, що, у свою чергу, підвищить дієвість вашого лідерства.

За матеріалами "Who You Are Is How You Lead", strategy+business.