Зміна парадигми: як екологічна проблема трансформує глобальні ринки

Автор: Андрій Каліушенко
Джерело: Baker Tilly

Найближче десятиліття стане вирішальним періодом для всього світу у боротьбі за вуглецеву нейтральність. Зобов’язання щодо клімату змінять порядок денний для глобального бізнесу та держав з метою створення екосистеми, яка генеруватиме масштабні інвестиції для заміщення застарілої та забруднюючої довкілля інфраструктури. Перерозподіл капіталу пришвидшиться, а доступ до нього буде закрито для тих, хто не докладатиме зусиль і не впроваджуватиме ініціатив щодо вирішення екологічної проблеми.

До 2030 року майже 2/3 виробленої електроенергії мають бути відновлюваними, аби світ зміг досягти мети Паризької угоди 2050 року, йдеться у звіті Міжнародного енергетичного агентства. Фактично щорічне виробництво відновлюваної енергії має зростати в середньому на 12%, що майже вдвічі перевищує поточні темпи.

Планеті потрібна енергія для виживання та процвітання, а сьогодні її дає викопне паливо, використання якого шкодить навколишньому середовищу і вже серйозно загрожує клімату. Згідно з Statistical Review of World Energy компанії British Petroleum, понад 83% світового споживання енергії припадає на викопне паливо, яке є основним джерелом викидів парникових газів в атмосферу.

Відповідно до консенсусу ООН та інших країн, які мають на меті обмежити глобальне потепління до 1,5-2°C, вугілля має зійти нанівець, як промислова сировина та джерело енергії. Сьогодні понад 75% світового споживання вугілля припадає на п’ять ключових ринків — Китай, Індію, США, Австралію та Росію. Якщо використання вугілля в цих країнах продовжиться швидкими темпами, світ із температурою 1,5°C виявиться майже недосяжним.

За заявами екологів, проблему потрібно вирішувати терміново. Це означає необхідність дій, які зможуть суттєво вплинути на ситуацію та які не займатимуть багато часу. Істотними ускладненнями, що заважають країнам зосередити зусилля на такому важливому завданні, можна назвати як пандемію, яка торкнулася всіх аспектів життєдіяльності країн, так і енергетичну кризу.

Втім, на останньому кліматичному саміті у Глазго, навіть попри певні розбіжності та суперечки, країнам все ж таки вдалося домовитися: йдеться про поступове скорочення (а не відмову) обсягів використовуваного вугілля, більш регулярний аналіз виконання зобов’язань та збільшення фінансової допомоги бідним країнам та тим, що розвиваються. Завізували кліматичний пакт понад 200 країн.

На формулюванні поетапного скорочення використання вугілля наполягали представники Індії, і їхня згода була максимально важливою для порозуміння з іншими країнами, оскільки в Індії на порядку денному є більш нагальні проблеми, які потребують термінових рішень та ресурсів, які надто обмежені для того, щоб мати змогу упоратись з такими масштабними змінами у виробництві та життєдіяльності наодинці.

За підрахунками McKinsey, досягнення вуглецевої нейтральності вимагатиме капітальних витрат у $150 трлн, 2/3 з яких — у країнах, що розвиваються. Причому йтиметься не лише про нові потужності, а й про реновацію застарілої інфраструктури, яка забруднює природу.

Сьогодні ключовим питанням стає те, наскільки швидко можна розгорнути достатній капітал, щоб досягти “чистого нуля”.

Для полегшення процесу адаптації декарбонізації світу необхідно розробити та впровадити моделі фінансування та інші структурні рішення, які здатні створити можливості для інновацій у виробничо-збутовому ланцюжку. І це стосується не лише енергетики, а й інших галузей, діяльність яких так чи інакше впливає на довкілля.

Держави намагаються вирішувати кліматичні проблеми шляхом впровадження екологічних стимулів, але ресурси для розвитку “зелених” проєктів отримають не всі. Великі фінансові установи та фонди дедалі частіше декларують, якщо не заборону на інвестиції, то, як мінімум, зниження підтримки проєктів, які не докладають зусиль у боротьбі зі змінами клімату. Перерозподіл капіталу очікується і надалі.

Відтак стійкий розвиток бізнесу ще більше залежатиме від реальних дій та масштабу участі підприємств у проєктах, які направлені на поліпшення екології та захисту довкілля, тому компаніям доведеться переглядати бізнес-підходи та стратегії розвитку, інакше вони матимуть певні проблеми у питанні залучення фінансування.

Ілюстрація: eletimes.com

Про автора:

Андрій Каліушенко, партнер, керівник практики консультаційних послуг Baker Tilly в Україні.