«Як у Zappos»: чотири поради щодо налагодження співпраці в офісі

Історія стартапа, який за десять років перетворився на компанію з багатомільярдною капіталізацією, розбурхує уяву. Вважається, що в основі успіху Zappos, — її унікальна корпоративна культура. У лексикон менеджерів цілого світу увійшло словосполучення «як у Zappos». Але керівники компанії надалі вигадують, як ще можна вдосконалити її клімат, аби він ще більше сприяв продуктивності персоналу. Зараз на порядку денному питання — як зробити так, щоб співпраця людей стала ще тіснішою. Що ж для цього планується зробити? Про це — у статті Грега Ліндсея (Greg Lindsay), опублікованій у Fast Company.

Онлайновий продавець славиться своєю фанатичною відданістю ідеї надання клієнтам обслуговування найкращого рівня, а також прагненню домогтися чи не ідеальної «культурної відповідності» всередині компанії. Zappos навіть готова заплатити новоприбулим працівниками, які не занадто вписуються в її оргкультуру, по $2 тис., щоб вони лише пішли геть якнайшвидше. Епіцентр культової компанії — у її штаб-квартирі, що знаходиться у Хендерсоні — передмісті Лас-Вегасу. Там під блиском конфетті, яке покриває чи не кожну поверхню (втілення цінності «родини Zappos» за номером 4 — «створювати задоволення та трохи божевілля») задля того, щоб якнайвище підняти «бойових дух» працівників (цінність № 7 — «формувати позитивний командний та родинний дух») — звичайнісінькі офісні кабіни ванільного кольору. Мовби їх сюди перемістили із серіалу «Офіс». Зрештою, нічого поганого у тому не було б, якби не пункт 6 із переліку основних директив компанії, який проголошує: «Прагнути розвитку та навчання». А ось для цього типове офісне середовище не надто підходить. До того ж, невгомонний засновник компанії Тоні Шей (Tony Hsieh) додав до переліку цінностей, на яких базується розвиток культури Zappos, ще трійку слів, а саме — «колізія, спільнота, спільне навчання».

У будь-якому разі з офісними кабінами буде покінчено вже восени. Тоді у Zappos відбудеться велике переселення усіх її 1200 працівників у нове приміщення, що розміститься у колишній будівлі ратуші. На її перших двох поверхах вже діє випробувальний полігон — там працюють команди мерчандайзингу та дизайну. Тестують на собі ідеї Шея та його «генералів».

А ось що невдовзі очікує решту працівників компанії.

1. Електричні та мережеві шнури звисатимуть зі стелі

«Найважливіша риса приміщення, — це те, що в ньому ніщо немає постійного місця», — розповідає Зах Варе (Zach Ware), "права рука" Шея. — Комунікації у стелі — ось над чим нам довелося поламати голову. Звернулися до Facebook — ця компанія першою почала це використовувати. Вони підтвердили, що ми не збожеволіли, проте думки архітекторів та пожежних інспекторів докорінно різнилися… Довелося їх переконувати, що жодних проблем не буде. Отже, ви бачите, що все тут можна зміщувати, як завгодно». Таким чином, можна очікувати, що пересування столів працівниками різних команд стане звичним явищем.

2. Замість особистого простору — простір спільний

Один із дизайнерів першої офісної кабіни, виробленою компанією Herman Miller, пізніше назвав своє творіння знахідкою для працедавців, котрі «прагнуть впакувати якомога більше тіл у найменший простір». Проте, ці кабіни можна назвати просторими у порівнянні з особистим простором, який отримають працівники Zappos у новому приміщенні. Його поверхня становить 6,5м2, а це утричі менше, ніж передбачено галузевим стандартом. «Але ми й надалі збільшуватимемо щільність нашого "населення"», — зауважує Зах Варе. Інакше кажучи, працівники більше часу проводитимуть у місцях загального користування. А це можуть бути, наприклад, кілька величезних фотелів, що стоять поруч, або загальні столи, розміщені між місцями, що належать окремим командам. «Такого ви ніколи не побачили б у Хендерсоні», — говорить Варе, показуючи на стіл, за яким кілька працівників поглинають тістечка. «Я достеменно знаю, що тут люди з кількох підрозділів. Колізія не відбулася б — вони ніколи б не зійшлися разом, якби не було для цього місця».

3. Незручності задля користі

Кампус Zappos у передмісті Вегасу відомий тим, що там лише одні двері. Тож, якщо людина йде на ланч або повертається з нього, вона обов’язково натрапляє на когось із своїх колег. Натомість у новому офісі працівники розосереджені на двох поверхах. Як показують висновки досліджень, які кілька десятиліть проводили Томас Аллен (Thomas Allen), науковець з Массачусетського технологічного інституту, а також інші вчені, — при подібній дислокації ймовірність щоденної зустрічі людей є такою, якби вони жили у різних містах. Але компанія досить просто розв’язала цю проблему: потрапити у їдальню, що розміщена на одному поверсі, можна лише через вхід, який знаходиться на іншому. Тому працівники й надалі натраплятимуть один на одного, принаймні, до часу, коли (можливо) компанії вдасться збудувати внутрішню сходову клітину.

4. Працювати частіше з незнайомцями, ніж з колегами

Головна ідея, яка рухає Тоні Шеєм, полягає у тому, що Zappos може навчитися більшого від людей зі сторони, ніж від власних менеджерів та працівників. Із цією метою Зах Варе відкрив перший офіс під назвою Work in Progress (усього їх буде три), де працівники можуть спілкуватися, обмінюватися порадами та ідеями із представниками стартапів, яких Шей зараз активно затягує до Вегасу. Бо сподівається, що, напевно, буде серед них і геніальний «технар», який принесе із собою ідею, що вартуватиме мільярди.

За матеріалами "From Zappos: 4 Simple Hacks To Foster Office Collaboration", Co.Design.