Як Джон Вуд покинув Microsoft, щоб змінити світ...

Зігріваючись у одному з придорожніх таверн, Вуд — чиї пригоди описані у його книзі "Втекти від Microsoft, щоб змінити світ: Одіссея підприємця, який вирішив нести знання нужденним дітям" (Leaving Microsoft to Change the World: An Entrepreneur's Odyssey to Educate the World's Children) — зустрів місцевого шкільного вчителя. Вони разом випили пива, обговорюючи 70-відсоткову неписемність дітей Непалу. Слово за слово, Вуд погодився разом з вчителем відвідати одну з місцевих сільських шкіл.

Наступного ранку, після кількагодинної ходьби, вони нарешті дібралися до приміщення школи, переповненого сотнями студентів, які хотіли вчитися. Але що відразу впадало у вічі — у них не було жодної книги. У школі взагалі не було столів. Дах протікав. На стіні висіла старезна карта світу. Вона була настільки древньою, що на ній збереглися такі пережитки історії, як Радянський Союз, Східна Німеччина, Югославія, чи інші країни, які давно вже не існують. А бібліотека налічувала ЧОТИРИ книги: новели Умберто Еко, провідник по Монголії, вірші Даніели Стіл, та копія "Спогадів про Фіннегана". Всі вони були зачинені у шафі, щоб діти не могли їх пошкодити.

Менеджер Microsoft був просто шокований побаченим. І тут він почув фразу вчителя: "Можливо, сер, ви колись повернетеся сюди з книгами". І з цього часу життя Вуда змінилося. Повернувшись із відпустки, він не міг забути про пригоду, пережиту в Непалі. Він почав збирати гроші для того, щоб купувати книги для злиденних дітей. Він спробував зібрати статистику: понад 850 млн. людей на планеті не мають навіть базової освіти, при цьому дві третини з цих людей є жінками. Понад 100 млн. дітей шкільного віку не ходять до школи.

Спробувавши подарувати книги кільком школам Джон Вуд зрозумів, що це його покликання. Він звільнився зі своєї роботи, покинув свою дівчину і присвятив себе благодійництву. Його завданням стала доставка книг нужденним дітям Непалу. Він не отримував жодної зарплати. Жив на свої заощадження з попередньої роботи, адже раніше йому належала частка компанії Microsoft, яку він продав. Джон працював дуже важко, намагаючись створити мережу меценатів та волонтерів. Він наймав дешевий, але невтомний персонал. З часом його робота розповсюджувалася не лише на Непал, але й на В'єтнам та Камбоджу, Індію, Лаос, Шрі-Ланку та Південну Африку. Сьогодні "Кімната для читання" (Room to Read) — фонд Джона Вуда — відкрила понад 3000 бібліотек у країнах, які розвиваються, та спорядила їх більш ніж 1 млн. книг.

Книга Джона Вуда, про яку вже згадувалося на початку, на половину складається з бізнес-практик, а на половину — з надихаючої біографії. Вона вдало поєднує два типи історій, які завжди чомусь вважалися протилежними: персональні спогади людини, яка шукала своє місце у світі, та корпоративний підхід. Світ бізнесу зазвичай зображається ворожим до людського духу. Але Вуд зумів використати свої управлінські навички для того, щоб втілити свою мрію і зробити світ кращим. Його здатність мислити широко робить його книжку особливо цікавою. Читач також зустрінеться тут із дещо провокаційними, та від того — ще більш корисними думками, які змушують замислитися.

Сам же Джон Вуд, покинувши компанію Microsoft, не зміг відмовитися від свого типу мислення та навичок, набутих у гіганті програмного забезпечення. Саме тому він не сидів, склавши руки, а створив "Кімнату для читання" — не менш велику та потужну компанію, ніж та, на яку він працював раніше. Сам Джон називав її "Неприбутковим Майкрософтом".

Велику частину своєї книги Вуд відводить на пояснення принципів, за якими формувалася фундація "Кімната для читання". Зокрема, він розповідає, які елементи корпоративної культури Microsoft були застосовані у ній.

Не мало говориться і про звітність. На думку Джона, меценати, які жертвують гроші на благодійність, мають право знати, куди витрачаються їхні внески. Більше того, добре організована звітність не лише задовольняє тих меценатів, які вже існують, але й залучає нових.

За матеріалами статті "How John Wood Left Microsoft to Change the World — through Books (Including His Own)", Knowledge@Wharton.