«Економіка бунтівників»: уроки креативності від піратів, хакерів та бандитів

Джерело: "Друг читата"

Персонажів, про яких ви прочитаєте в цій книжці, можна знайти на піратських суднах, у бандах та групах хакерів. Вони — на людних вулицях Шеньчженя, у в’язницях Сомалі, в затоплених прибережних містах Таїланду. «Економіка бунтівників» (The Misfit Economy) Алекси Клей (Alexa Clay) та Кіри Майя Філліпс (Kyra Maya Phillips) показує, що винахідливості та наполегливості можна повчитися навіть у білих ворон.

У книжці досліджено правдиві історії підпільних інновацій і визначено п’ять ключових принципів, притаманних тільки економіці бунтівників. Ці історії та принципи ґрунтуються на оригінальному дослідженні авторок, яке почалося у 2011 році. Вони дослідили більше 500 кейсів і обрали 30 найцікавіших.

За визначенням, бунтівник — це «особа, яка вирізняється з-поміж інших своєю поведінкою чи позицією — незручною, такою, що впадає в око». Деякі бунтівники (такі, як продавці верблюжого молока) просто «нестандартні», тоді як багатьох інших — шахраїв, сміттярів, волоцюг, гангстерів — таврують як аутсайдерів і часто ставляться до них із підозрою. Однак у всьому світі є «білі ворони», які діють креативніше за найбільші світові компанії та пропонують рішення для проблем, до яких не можуть додуматися інші.

Що більше авторки досліджували економіку бунтівників, то більше розуміли: тіньова економіка потерпає від ієрархізації не менше, ніж офіційна. Працювати на мексиканський наркокартель майже те саме, що й на Exxon. Саме тому Клей та Філліпс дивилися на їхню діяльність крізь призму інновацій. Аби пройти добір, ці «білі ворони» мали бути не просто аутсайдерами — вони мали бути інновативними та революційними аутсайдерами.

Візьмімо, до прикладу, сомалійських піратів. Їхня історія про трансформацію: як із маленького, неформального починання стати великим, міжнародним та складно влаштованим бізнесом. Їхня діяльність не тільки постійно висвітлюється у ЗМІ, але й спонукала до розвитку антипіратської галузі. Це ще одна історія про те, як знайти ринкову можливість там, де її, здається, немає.

На відміну від сомалійських піратів, які привернули до себе велику увагу, чимало контрабандистів чи продавців верблюжого молока залишаються в тіні, працюючи підпільно та винахідливо. Тож у цій книжці авторки ставлять запитання: хто вони, ці невідомі спритники? Як вони працюють? Як стають рушіями інновацій? І найважливіше — чого можна у них навчитися?

Мусимо попередити: автори книги не виправдовують кримінальний бік занять бунтівників й не ставлять під сумнів аморальність більшості дій. Їхня теза проста: вільна ринкова економіка не володіє монополією на інновації. Не гуглом єдиним — підпільні підприємці також є вагомим рушієм економіки.