Що ми не знаємо про лідерство
У своїй новій книзі «What You Don’t Know about Leadership but Probably Should: Applications to Daily Life» («Що ви не знаєте про лідерство (хоча, напевно, мусите): застосування до повсякденного життя»)1 Джеффрі Коттлер (Jeffrey Kottler) намагається подолати прірву між більшою мірою теоретичними підходами до провідництва, які описуються в багатьох працях, і реальними проявами лідерства у повсякденні, пропонуючи інструменти, котрі дають змогу наповнити деякі загальновідомі тези практичним змістом.
За словами Коттлера, «головною темою цієї книги є те, що, перед усе, лідерство — це контроль над власним життям. Ми ведемо за собою інших, не лише плануючи, приймаючи рішення або вчиняючи стратегічні дії — а йдучи через життя та, демонструючи день у день ті якості та цінності, які вважаємо важливими для свого оточення. У нас є не лише можливість виявляти спосіб мислення, переконання та поведінку, яких навчаємо інших, але й обов’язок бути типом людини, якою хочемо бачити решту».
Етика, поведінка та самоусвідомлення — це, на переконання автора, є підґрунтям успішного лідерства. У книзі показується, як ефективні провідники вміють інтегруватися в ширший культурний контекст, відбиваючи цінності тих, ким опікуються. Цікаво, що, як впевнився Коттлер, ті, хто здобувають вплив за рахунок харизми, яскравості та високої впевненості в собі, досягають успіху як лідери не завдяки, а всупереч своїм особистісним характеристикам.
У центрі уваги Коттлера — майже повсюдна проблема браку залученості персоналу, коріння якої він бачить у неусвідомлені більшістю лідерів потреб тих, ким вони керують. Поширення віртуального робочого середовища ще більше поглибило цю проблему. Автор зазначає, що дуже мало лідерів мають підготовку, що дозволяє добре виконувати свою роль у цифровому всесвіті і з часом така ситуація загострюватиметься.
Книга містить конкретні поради щодо того, як лідерам найкраще підходити до виконання своїх завдань. Зокрема, вони стосуються проведення великих нарад, вміння вибирати найкращий момент для конструктивного втручання в спори, витягування висновків із помилок, здатності розповідати переконливі історії і розмовляти з групами людей так, щоб вони при цьому «не вмирали з нудьги». Ці якості, хоча й здаються очевидними, відносно рідко послідовно втілюються в лідерській практиці.
«Часто лідери настільки поглинути тим, щоб виконати свій порядок денний, що не приділяють увагу потребі людей у тому, аби їх вислухали, зрозуміли та дали змогу відчути себе повноцінними учасниками наради; а інколи конфлікти, ворожість, самоусунення, приховані інтереси та деструктивна динаміка руйнують будь-які спроби створити атмосферу взаємопідтримки та досягти продуктивності зустрічі», — пише автор.
І, навпаки, у високопродуктивних командах спостерігається «відносно однаковий рівень участі та залученості абсолютно всіх її членів». Важливо, що це має місце не час від часу, а на всіх без винятку зустрічах, де «лідери, а також всі інші докладають цілеспрямованих зусиль, для того аби внесок кожного був бажаним».
Як відомо, знання себе — одна із базових характеристик успішного лідера. Автор пропонує практичні інструменти для поглиблення самоусвідомлення, зокрема, техніку перевіряння вашого сприйняття себе зі сприйняттям іншими людьми, в основі якої лежить «інформоване опитування» та «рефлексивне вислуховування». Серед інших інструментів — модель для ведення конструктивної розмови з собою, в якій ви уникаєте двох крайнощів: звинувачування себе у всіх людських провалах і виправдовування своїх невдалих дій. На таких вміннях базуються емоційна стійкість та здатність фокусуватись не на собі, а на тих, хто вас оточує. Саме це, як зауважує Коттлер, люди в першу чергу прагнуть бачити в лідерах.
«Однією із головних тез книги є те, що сутність успішного лідерства полягає не лише в продуктивній діяльності, що відбувається в робочому контексті, але й в застосуванні своїх знань та умінь в інших сферах повсякденного життя — в інтегруванні родини, кола друзів, роботи, громади та свого духовного "я" в цілісному просторі», — зазначає Коттлер.
Ґрунтуючись на десятиріччях практичного досвіду, автор зробив висновок, що лідери, які не виявляють належної уваги до членів сім’ї або друзів із часом починають все гірше виконувати свою публічну роль. У книзі наводяться дані досліджень, які вказують на високу кореляцію між великим успіхом і особистою поведінкою, в якій виявляються зверхність, очікування непомірної уваги до себе та невиправдана вимогливість.
Питання довіри — ще одна стрижнева тема книги. Коттлер детально пояснює — чому довіра є такою важливою, як вона здобувається і як втрачається. І знов автор наголошує на критичній значущості самоусвідомлення, без чого лідер втрачає здатність розпізнавати моменти, в яких його особисті інтереси стають головними, відсуваючи потреби групи або громади на другий план, що може призводити до зловживання владою або довірою.
За матеріалами strategy+business.
1 Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2018-го року», категорія «Лідерство», за версією strategy+business.
|
