«Why Managers Matter»: небезпеки компанії без боса

Однією з найважливіших книг цього року є «Why Managers Matter: The Perils of the Bossless Company» («Чому менеджери важливі: небезпеки компанії без боса») Ніколая Фосса (Nicolai Foss) та Пітера Кляйна (Peter Klein). Американський бізнесмен і письменник Макс Де Прі (Max De Pree) писав, що перший обов’язок лідера — визначати реальність. Саме це ви знайдете тут — дозу реальності.

Сьогодні популярно говорити про організацію без босів та смерть ієрархії. Не всі піддаються цьому ажіотажу. Мета книги — розвіяти уявлення про те, що ієрархія і менеджери відходять у минуле. Будь-який студент, який вивчає організаційну теорію, знає, що це питання, яке постійно повторюється, — і це робить його водночас і сучасним, і актуальним.

Ієрархії не тільки працюють краще, ніж альтернативи в більшості випадків, але вони також узгоджуються з нашою базовою людською природою, що, більш за все, пояснює, чому вони зберігаються. Звичайно, існує велика різниця між ієрархіями. Деякі люди справляються з ними добре, а деякі ні. «Влада та ієрархія, якщо вони правильно використовуються, є корисними і необхідними для процвітання компаній».

Ієрархічно організована компанія фактично виникла в період світової історії, який відзначився радикальними змінами в технологіях, значним розширенням світової торгівлі та підвищенням рівня освіти населення, а саме в період з середини XIX століття до Першої світової війни.

Зростання стимулює ієрархію. Ієрархії допомагають ефективно справлятися зі складністю. А в часи великої невизначеності нам потрібні менеджери. «Саме тоді, коли відбувається щось надзвичайне, ми найбільше потребуємо менеджерів». Добре структурована ієрархія допомагає фірмам буферизувати непередбачувані потрясіння.

Уважне вивчення автором організацій без босів показує, що вони, можливо, виглядають краще, але насправді не є «безбосними». Навіть такі видатні компанії, як Gore, Valve, Zappos, Oticon та Semco, не є справді «безбосними» організаціями. Тут є місце для цих більш струнких, пласких структур. У кращому випадку, «безбосність» працює для кількох компаній, що функціонують в особливих умовах. Тобто це невеликі фірми, які виконують прості завдання, як, наприклад, компанія Morning Star, що займається виробництвом продуктів харчування.

Децентралізовані структури, як правило, є найбільш ефективними за певних обставин; наприклад, коли групи та завдання можуть бути розбиті на менші незалежні підрозділи. Ізольованості, війн за територію тощо легше уникнути, коли команди організовані навколо проєктів — скажімо, будівництва мосту або розробки конкретного програмного забезпечення, а не навколо бізнес-функцій, таких як маркетинг, продаж або фінанси.

Ієрархія допомагає вирішити універсальні проблеми координації та кооперації. «Координація означає визначення того, що має бути зроблено, ким, коли, як і в якій кількості». Координація визначає обов’язки і те, як моя робота співвідноситься з вашою. Це про те, як організація об’єднує людей. «Кооперація полягає в тому, щоб змусити їх робити це, навіть якщо це не в особистих інтересах кожного». Ці управлінські завдання не зникають лише тому, що ми можемо вирішити працювати без босів. «Начальники мають значення не лише як керівники, але і як дизайнери, організатори, мотиватори, виконавці».

Децентралізація і делегування — це інструменти, які менеджери можуть використовувати за сприятливих умов. Вони не є унікальною особливістю організації без босів.

Можна затримати, скоротити управлінські ролі і надати працівникам більше свободи дій, хоча це, звичайно, не призведе до створення компанії без босів. Як ми бачили, такі організації зазвичай мають дуже впливових босів, клани та інші джерела влади — і навіть у найбільш «безбосних» компаніях є керівники, які їх засновують і стежать за тим, щоб бізнес-модель працювала.

Хоча автори погоджуються з тим, що управління людьми потребує змін, це не є метою книги. Вони розповідають про те, як змінилися ієрархії і як люди в них повинні думати про свою роботу. Ми знаємо, як управляти людьми. Ми просто цього не робимо. І в цьому ключовий момент. Ми продовжуємо шукати якусь чарівну кулю, озираючись навколо і визначаючи, хто і в чому винен. Проблема не в ієрархії. Проблема не в менеджерах. Проблема в нас самих.

Коли щось не працює належним чином, зручно звинувачувати когось іншого, а не себе. Несправедливість, залученість, мікроменеджмент тощо — це не вина ієрархії. Це вина людей в ієрархії — лідерів, менеджерів та працівників.

Справжня цінність цієї книги полягає в тому, що вона допомагає відволіктися від ієрархії та менеджерів, щоб ми могли ефективно вирішувати організаційні питання сьогодення. Ми можемо зайнятися особистою внутрішньою роботою, необхідною для того, щоб потрапити туди, де нам потрібно бути.

Не існує універсальних «найкращих» рішень організаційних проблем, є лише компроміси, які залежать від непередбачуваних обставин, з якими стикається компанія. Визначення цих компромісів і дії на їх основі — а не децентралізація всього і всюди — є ключем до успішного лідерства.

За матеріалами Leading Blog