«What a Unicorn Knows»: ощадливість для сучасної компанії

Нова книга «What a Unicorn Knows» обґрунтовує доцільність впровадження принципів ощадливості — системи управління процесами епохи 1980-х років — у цифровому бізнесі. Своєю рецензією на неї ділиться письменник і редактор Том Еренфельд (Tom Ehrenfeld).

Наприкінці 1980-х років Джеймс Вомак (James Womack) і команда дослідників із Массачусетського технологічного інституту визначили неминущу цінність виробничої системи Toyota і назвали її «Lean» («ощадливе виробництво»). Відтоді багато провідних компаній, зокрема Fortive і Danaher, взяли на озброєння ключові елементи цього системного, процесно-орієнтованого підходу до підвищення якості та усунення браку. Клінічна оцінка процесів, а не лише кінцевих результатів, на основі Lean, серед іншого, допомогла різко зменшити кількість дефектів у виробництві та важкій промисловості.

Однак багато переваг ощадливого виробництва виходять далеко за межі конвеєра. І, як стверджує нова книга, якісний підхід до вдосконалення підприємств ще ніколи не був таким актуальним. У книзі «What a Unicorn Knows: How Leading Entrepreneurs Use Lean Principles to Drive Sustainable Growth» («Що знає єдиноріг: як провідні підприємці використовують принципи ощадливого виробництва для забезпечення сталого зростання») Метью Мея (Matthew May) та Пабло Домінгеса (Pablo Dominguez) основні принципи Lean, розроблені понад 50 років тому, застосовуються до сучасної цифрової економіки, що базується на підписці та «технологіях як послугах». Автори стверджують, що їхній Lean-фреймворк є ідеальним перехідним інструментом; використовуючи його, «стартапи стають масштабованими, масштабовані стають єдинорогами, єдинороги стають зрілими (дохід понад $1 млрд, 1000+ працівників), а зрілі знову набувають духу і росту єдинорога».

Мей та Домінгес застосовують перевірені часом практики ощадливого виробництва в рамках фреймворку під назвою SCALE: Strategic Scale (стратегічний масштаб), Constant Experimentation (постійні експерименти), Accelerated Value (прискорена цінність), Lean Process (ощадливий процес) і Esprit de Corps (корпоративний дух). Стверджуючи, що принципи ощадливого виробництва сприяють швидкому і тривалому зростанню цифрових компаній, автори спираються на усталені практики, такі як Hoshin Kanri — процес стратегічного планування, який наголошує на скоординованому підході до забезпечення того, щоб стратегічні цілі компанії сприяли прогресу в усій організації.

Зокрема, система SCALE покликана допомогти компаніям вийти на наступний рівень у своєму розвитку, оминаючи чотири основні виклики:

• Затягування — опір, який виникає через мляві ринки, нездатність змінити бізнес-модель або розбіжність стратегій і цілей у масштабах всього підприємства
• Інерція — опір змінам, який може зростати зі збільшенням кількості персоналу, множенням рівнів узгодження та появою функціональних розрізненостей
• Тертя, яке зростає, коли продукти чи послуги не відповідають досвіду, поведінці та очікуванням клієнтів
• Втрати, спричинені застарілими KPI, відсутністю постійного вдосконалення та лідерами, які не беруть активної участі в оптимізації процесів.

Подолавши ці виклики, компанії можуть уникнути таких дороговартісних проблем, як відтік клієнтів, переробки та необхідність освоювати нові процеси.

Найсильніший аргумент книги можна знайти в розділі «Ощадливий процес», в якому автори показують, як перевірені Lean-методи, такі як картки Kanban (широко використовуваний інструмент для візуалізації робочих процесів), виправлення помилок у реальному часі та стандартизація роботи, допомагають забезпечити вибухове зростання. Проводячи аналогії з пітчерами Формули-1, які бездоганно обслуговують болід за кілька секунд, Мей і Домінгес детально описують, як візуальний менеджмент, чітко сплановане заздалегідь розміщення ресурсів і підхід до організації роботи «тільки тоді, коли це необхідно» допомагають команді безперешкодно керувати складними операціями.

Сильний корпоративний дух серед членів команди також давно має вирішальне значення для підтримки здорового зростання і створення синергетичної цінності, і в книзі підкреслюється важливість побудови здорової культури, здатної підтримувати ощадливі процеси і результати. Цей розділ містить корисний матеріал про те, як розвивати культуру експериментів і відкриттів, а також підтверджувати довіру, постійно підвищуючи планку результатів і очікувань.

Мей та Домінгес ґрунтують свої принципи на основному ідеалі ощадливого виробництва — починати з цінності та працювати в зворотному напрямку, нав’язливо фокусуючись на вдосконаленні операцій, щоб безперешкодно виконувати для клієнта те, що вони називають «Job to be Done» («роботою, яку потрібно виконати»). Матеріал авторів про прискорення створення цінності підсумовує цю мету і нагадує читачам про необхідність бути пильними у боротьбі з неминучими втратами, які генерують успішні компанії.

Як автор, що пише про ощадливість протягом майже двох десятиліть, Том Еренфельд часто був розчарований спотворенням цієї динамічної системи гуру менеджменту, які висвітлюють лише окремі її елементи (як-от вибір спрощених способів швидкого «заземлення» життєздатної ринкової стратегії). Ця книжка не з таких. Мей та Домінгес мають набагато більше спільного з такими відомими мислителями, як Майкл Балле (Michael Ballé) та Ден Джонс (Dan Jones), які стверджують, що ощадливість вимагає фундаментальних змін у мисленні на всіх рівнях організації. Аргумент книги полягає в тому, що люди повинні менше зосереджуватися на зменшенні випадкових дефектів за допомогою жорстких форм контролю (так звана «точкова оптимізація»), а натомість робити акцент на системних засобах інтеграції мислення, які сприяють постійному вдосконаленню поточної роботи.

У книзі «What a Unicorn Knows» Мей і Домінгес щиро просувають дух ощадливості, ділячись динамічним і всеосяжним підходом до створення цінності для клієнтів, навчання в процесі роботи і здорового зростання як природного результату.

За матеріалами strategy+business