Потопаючи у нафті
Drowning in Oil
Книга "Потопаючи у нафті: BP і нерозумна гонитва за прибутком" (Drowning in Oil: BP and the Reckless Pursuit of Profit) Лорена Стеффі (Loren Steffy) не лише ділиться новою інформацією щодо трагедії British Petroleum, але й нагадує нам про те, що сталося і хто за це відповідальний.
Минуло всього п'ять місяців з моменту, коли BP закрили нафтову свердловину у Мексиканській затоці, але до сих пір наслідки виливу нафти залишаються дуже відчутними. Вилив тривав протягом 107 днів і лише чудом вдалося уникнути непоправної шкоди навколишньому середовищу світового масштабу.
Суспільні чутки навколо цієї події повністю заплутали і без того заплутану історію. А після того, як Роберт Дадлі (Robert Dudley) замінив генерального директора BP Тоні Хейварда (Tony Hayward), всі щиро повірили, що компанія визнає свої помилки і розуміє необхідність глибинних реформ та зміни власної культури.
Були опубліковані десятки книг, так чи інакше дотичних до нафтової трагедії. Тому, якщо тільки ви не провели 2010-ий рік на іншій планеті, "Потопаючи у нафті" навряд чи відкриє перед вами багато нових фактів. Втім, її цінність в іншому — у детально досліджених і чітко озвучених аспектах того, що насправді сталося. Стеффі демонструє, що прагнення попри всі перестороги та небезпеки добувати нафту — це хвороба. Така сама, як і надмірна впевненість у технологіях.
Практично всі дії BP під час правління Тоні Хейварда були спрямовані на прискорення видобувної діяльності. При цьому питання безпеки практично цілковито ігнорувалися. Тоні та інші керівники найвищого рівня зробили хибне припущення, що відсутність прецедентів катастроф на дні Мексиканської затоки свідчать про те, що там не може статися нічого поганого. Ця помилка — надмірна самовпевненість у тому, що не може трапитися нічого поганого — чимось схожа на стереотип про нерухомість, який став причиною світової фінансової кризи.
Більш пізні дослідження показали, що під постійним тиском управлінці та лінійні працівники BP часто припускалися помилок. Вони використовували морську воду замість спеціальної глини для того, щоб заповнювати нафтові свердловини. Вони не приділяли достатньої увагу тестуванню, яке могло б виявити нестабільність свердловин. Як наслідок, відбулася катастрофа, яка коштувала суспільству десятки мільярдів доларів.
Ярослав Федорак, за матеріалами Business Week.
|
