Як Starbucks боровся за життя, намагаючись не втратити душу

ДОКЛАДНІШЕ ПРО КНИГУ

Здавалося, що бізнесові Starbucks нічого не загрожує, до тих пір, поки у 2007-му році все раптом не почало руйнуватися. Разом з початком світової фінансової кризи Starbucks теж увійшов у період своєї власної "внутрішньої" кризи. Кількість клієнтів різко скоротилася, вартість акцій упала з $26 до $7 і як наслідок — за 10 місяців компанія втратила близько 21 мільярда доларів ринкової вартості. Почали навіть з'являтися чутки, що компанію поглине McDonald's.

Книга Говарда Шульца "Вперед: Як Starbucks боровся за життя, намагаючись не втратити душу" (Onward: How Starbucks Fought for Its Life without Losing Its Soul) пояснює, чому він вирішив повернути собі стару посаду і спробувати відновити компанію. Це було нелегке завдання, пов'язане зі складними рішеннями. Зокрема, компанії довелося скоротити 6700 робочих місць та закрити 800 кав'ярень. Компанія також була змушена попрощатися з генеральним директором, який у свій час зайняв місце Шульца. В книзі автор описує і інші управлінські кроки, які він здійснив для відновлення бізнесу до його попереднього прибуткового стану.

Втім, особливою книгу робить автентичний характер автора, як ікони соціально відповідального капіталізму. Говард Шульц — дуже свідомий лідер бізнесу, який завжди намагається робити правильні речі, практикувати те, у що він вірить та свято дотримуватися високих стандартів незалежно від того, у наскільки несприятливих умовах доводиться працювати його компанії. Його можна назвати дуже нетиповим керівником бізнесу, який завжди визнає свої помилки, не соромиться попросити вибачення і бере персональну відповідальність, якщо щось йде не так.

Говард Шульц чесно визнав проблеми компанії: той факт, що Starbucks втратив чітке розуміння своїх цінностей. Якщо в минулому ціллю компанії було зробити "ідеальну чашку кави" для кожного клієнта, то тепер Starbucks, схоже, більше зациклений на власному зростанні.

Щоб довести, наскільки серйозно він планує взятися за відновлення якості кави Starbucks, Шульц на один день закрив всі 7100 кав'ярень у Північній Америці для того, щоб провести відео-тренінгову сесію для обслуговуючого персоналу у лютому 2008-го року. А щоб переконатися, що "любов до кави" знову стане центральною темою культури компанії, він зібрав 11 000 менеджерів кав'ярень в Нью-Орлеані на тиждень (що обійшлося Starbucks у $35,5 мільйонів) щоб обговорити цінності, проблеми та потенціал компанії.

Втім, мабуть найбільш вражаючим було ставлення Шульца до співробітників компанії. Згадуючи своє власне дитинство (а виріс він у родині простого робочого, який ніколи не отримував більше $20 000 в рік), Шульц наголошує, що для своїх підлеглих він стане тим "хорошим роботодавцем", якого ніколи не було у його батька. Саме тому компанія Starbucks запропонувала своїм співробітників найвищу зарплату і найбільш щедрі додаткові бонуси у сфері швидкого харчування. Навіть коли компанія переживала найважчі часи, Шульц заявив, що програми бонусів у вигляді частки акцій для співробітників, а також медичне страхування є недоторканними.

І хоча Шульц не говорить про це прямим текстом, та все ж всі його дії по суті спрямовані на формалізацію культури Starbucks, щоб вона змогла вижити навіть після того, як керівництво компанії піде у відставку. У Шульца вже був негативний досвід, коли його відхід від управління мало не став причиною смерті компанії. Тож він не хотів би, щоб це повторилося вдруге.

Саме про те, як зберегти культуру після відходу власника та засновника від управління, а також про те, чому це так важливо для компанії, розповідає Шульц у своїй книзі.

Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.