Цей дивний новий світ
The New Digital Age
Напевно, мало хто підходить на роль автора книги, яка містила б глибокий аналіз трансформування світу комерції технологією краще, ніж Ерік Шмідт (Eric Schmidt), доктор комп’ютерних наук, якого Ларрі Пейдж (Larry Page) та Сєргєй Брін (Sergey Brin) винайняли 2001-го для того, щоб він здійснив комерціалізацію Google. Співавтор Шмідта — Джаред Коен (Jared Cohen), засновник та директор наукового центру Google Ideas. Проте у своїй книзі «The New Digital Age: Reshaping the Future of People, Nations, and Business» («Нова цифрова ера. Як змінюватиметься майбутнє людей, держав та бізнесу»)1 Шмідт та Коен приділяють більше уваги не прийдешньому ділового простору, а питанню впливу цифрових технологій на розвиток нашої цивілізації.
Ось деякі основні тези, висвітлені у книзі.
«Все більшою мірою ми відкриватимемо для себе те, що живемо, працюємо та перебуваємо під керуванням політичних інститутів у двох різних світах», — пишуть Шмідт та Коен. При цьому керівники Google стверджують, що диджиталізація не просто трансформує реальний світ, але й створює паралельну віртуальну реальність, а також, що дві цивілізації впливатимуть одна на одну та формуватимуть одна одну». Точка рівноваги таких взаємних впливів визначатиме, яким буде наш світ, — вважають автори книги.
Зараз доступ до Інтернету має третина населення світу — тому й може здаватися, що на під’єднання до Мережі ще 5 млрд. людей знадобиться чимало часу. Проте, на думку Шмідта та Коена, глобальна з’єднаність стане реальністю набагато швидше, ніж ми собі сьогодні уявляємо. Тоді «люди усвідомлять, що у віртуальному світі, де всі ми використовуємо одні й ті ж самі платформи, інформацію та онлайн-ресурси, доступ до Мережі робіть нас вільнішими, хоча в реальному світі розрив між свободою та іі відсутністю зберігатиметься. Хоча загальна "інтернетизація" не вирішить проблему нерівності доходів, вона нівелює деякі найшкідливіші для суспільного розвитку наслідки цього — як-от відсутність економічних можливостей та недоступність освіти».
Відштовхуючись від тези, що у віртуальному просторі масштаб не є важливим, автори прогнозують, що «навіть малозначущі гравці зможуть грати непропорційно помітні ролі; при цьому вони не обов’язково повинні бути добре відомими або мати офіційний статус. «На наше переконання, існує ймовірність утворення віртуальних держав, і, якщо це відбудеться, карта світу кардинально зміниться», — підсумовують Шмідт та Коен.
Також, як пророкують автори, вже в наступному десятилітті кількість таких віртуальних особистостей перевищить чисельність населення Землі. Крім того, за їхніми словами, «цінність онлайн-особистостей буде настільки високою, що їх (реальних чи вигаданих) можна буде купити на чорному ринку». Тож цілком природно, що в умовах множення віртуальних двійників держава намагатиметься посилювати контроль за онлайн-простором. На думку авторів, звичне для цифрової епохи "перетягування канату" між приватністю окремих осіб і безпекою держави стане особливо помітним.
Серед інших проаналізованих авторами трансформацій — зміна підходу до відбудови держав, зруйнованих у наслідку рукотворного або природного катаклізму. «З’явиться новий прототип реконструкції: гнучкий модульний набір засобів та моделей, які можна адаптувати до потреб кожного суспільства», — пишуть Шмідт та Коен, при цьому наголошуючи, що цей підхід базуватиметься на «філософії, що передбачує наявність зворотного зв’язку навіть на самому початку робіт, коли продукт ще далекий від досконалості, бо саме це дає найкращий результат».
Напевно, не всі прогнози відрізняються оригінальністю, а деякі речі можуть сприйматися як щось занадто очевидне. Втім, попри все, ця книга містить один із найповніших на сьогоднішній день аналізів нашого найближчого майбутнього, рушієм формування якого є технологія.
За матеріалами strategy+business.
|