Аутсайдери проти гігантів: чим цікава книга «Давид і Голіаф» Малколма Гладуелла

Джерело: m!nd

Чому краще бути великою рибою у маленькому ставку аніж малою рибою у ставку побільше.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО КНИГУ

Його часто називають поп-соціологом, бо у своїх роботах він звертається до соціологічних досліджень, загортаючи їхні висновки у цікаві історії, написані доступною мовою.

«Давид і Голіаф» — це спроба автора переосмислити біблійську легенду та зрозуміти, які саме якості допомогли пастуху перемогти велетня. У своїй книзі Гладуелл розповідає історії, коли люди, котрі мають явно невигідне становище, виходили із ситуації переможцями.

І хоча критики по-різному сприйняли цю книгу, Mind вирішив дати їй шанс, адже вона у свій час потрапила до списку бестселерів The New York Times, сягнувши 4-ї сходинки. Під час прочитання одразу стає зрозуміло, чому — у книзі явно відчувається стиль The New Yorker, вона трохи сенсаційна і зворушлива одночасно, що допомагає захопити увагу читача.

Українською мовою можна знайти на полицях і інші книги Гладуелла, такі як: «Спалах! Сила несвідомих думок, або Як не заважати мозку приймати рішення», «Неординарні. Історії успіху» та «Поворотний момент. Як дрібні зміни спричиняють великі зрушення».

Сюжет. Гладуелл починає книгу з опису біблійської легенди про Давида та Голіафа, додаючи до неї маловідомі факти, які відкривали історики. Чи був дійсно Голіаф таким величним та непереможним? Чи був Давид таким вже простим пастухом? Чи, може, річ у правилах гри, яких не дотримувався Давид, і за рахунок цього зміг досягти перемоги, обернувши свої недоліки на переваги.

Маленька риба у великому ставку чи велика риба у маленькому ставку

150 років тому мистецтво відігравало велику роль у житті Франції. Париж був культурним центром Європи, і саме там відбувалась найважливіша художня виставка — Салон. Виставляти свої полотна під час Салону було для художників великим досягненням. Конкуренція була жахлива і імпресіоністи того часу раз за разом отримували відмову виставляти свої картини там. Проте Сезанн, Деґа, Моне, Піссарро, Ренуар і Сіслей вирішили не грати за правилами, а створити власну виставку, і замість того щоб губитися серед картин Салону і бути маленькою рибою у великому ставку, обрали шлях великої риби у ставку меншого розміру.

Як художники мріяли потрапити на престижну виставку, так і учні всього світу мріють потрапити до престижного університету. Як показує статистика, найкращі студенти посередніх університетів майже завжди випереджають хороших студентів найкращих університетів. У це важко повірити, а ще важче перестати мріяти про навчання у Гарварді. Проте існує купа прикладів, коли талановиті учні, потрапляючи до університету Ліги Плюща, кидали навчання, бо були деморалізовані через те, що вони більше не найкращі у класі. То, можливо, дійсно краще бути найкращим серед гірших, ніж гіршим серед найкращих?

Якщо ви досі сумніваєтеся у цій теорії, згадайте нещодавню історію з Олімпійських ігор, на які угорська лижниця потрапила, обійшовши правила змагання. І хоча медаль вона не отримала, абмітну ціль потрапити на Ігри вона виконала.

Теорія бажаних труднощів

А як щодо дислексії або нещасливої сім’ї? У цій частині автор наводить приклади людей, які змогли примиритися зі своїми вадами чи дитячими травмами та стати успішними.

Гладуелл наводить імена успішних людей, які мають розлади читання: Річард Бренсон, Чарльз Шваб та інші. Шкільне життя зазвичай для дітей з дислексією — це жахіття, проте багато хто навчився не просто жити з цим розладом, а й використовувати його собі на користь.

Те саме стосується і людей, які пережили певну травму. Прикро усвідовлювати, але такі речі загартовують людей, і багато лідерів стали такими, бо життя було немилосердне до них. Талановиті діти мають велику підтримку з боку батьків, проте генії часто зростають у складніших умовах.

Обмеженість влади та принцип легітимності

У третьому розділі автор говорить про системи, які змушують людей виходити за їхні рамки. Згадує він також і термін «легітимність», який так полюбляють українці. Гладуелл каже, що легітимність базується на трьох речах: право голосу, передбачуваність закону та справедливе й рівне ставлення до всіх членів групи. Якщо ж якесь із цих правил порушується, це додає впевненості аутсайдерам, щоб здолати гігантів.

Вам сподобається, якщо: Ви любите історії, що мотивують, про те, як людям вдавалось досягти успіху не завдяки, а всупереч.

Вам не сподобається, якщо: Ви любите науковий підхід і залізні статистичні дані. Ця книга все ж є набором привабливих теорій і припущень на базі простих досліджень.

Головна причина прочитати: Повірити у те, що не такий страшний велетень, як його малюють. І маючи трохи хитрості та наполегливості, його можна здолати.