Просто фінансист

Книга Девіда Фарбера (David Farber) «Everybody Ought to Be Rich: The Life and Times of John J. Raskob, Capitalist» («Кожний повинен бути багатим. Життя і часи Джона Дж. Раскоба, Капіталіста»)¹ — перша біографія людини, особисто відповідальної за більшість здобутків та негараздів сучасної американської автоіндустрії. Через більше ніж 60 років, що минули з дня його смерті, Джон Раскоб (John J. Raskob) (1879-1950) залишається однією із знакових та найколоритніших постатей корпоративної Америки. Він був фінансовим директором General Motors та DuPont у часи, коли такої назви посади ще не існувало. На початку 1920-тих, завдяки славетному бізнесменові, ці компанії розпочали сходження на вершину світового бізнесу. Наприкінці 1940-тих, коли Раскоб вийшов зі складу рад директорів, General Motors та DuPont стали найбільшими корпораціями світу (першою та третьою, відповідно).

» Докладніше на Amazon

Найбільш значущі (а також найулюбленіші) творіння Раскоба — це «чаклунські» фінансові інструменти, що дали DuPont змогу за чужі гроші придбати своїх головних конкурентів та отримати контроль над General Motors. Джона Раскоба можна назвати прародителем корпоративних придбань та фінансових реструктуризацій. Серед його доробку — винахід холдингових компаній, а також інструментів з мінімізації ризиків та ухилення від сплати усіляких зобов’язань. Засновник бізнес-імперії П’єр Дюпон (Pierre du Pont) зобов’язаний своїми мільярдами у першу чергу кмітливості свого головного фінансиста, що втілилась у спекуляціях акціями, інсайдерському трейдингу та гідної подиву «оптимізації» податків.

У своїй книзі Девід Фарбер² описує дивовижний зліт Джона Раскоба, який, керуючись гаслом «Просувайся уперед та зроби щось!», зумів вирватися із середовища дрібних підприємців та стати однією із найвідоміших особистостей свого часу. Голова національно-демократичного комітету у часи першої президентської кампанії Франкліна Рузвельта (Franklin Roosevelt), один із лідерів руху противників «сухого закону», лідер правого крила американської ліги свободи, що виступала проти «Нового курсу» Рузвельта та участі США у Другій світовій війні, лицар Мальтійського ордену, батько 12-ти дітей… Навряд чи хтось ще із відомих бізнес-лідерів може похвалитися такою строкатістю своєї біографії.

Проте головною темою книги все ж таки є бізнес. Автор детально розповідає про те, як Раскоб неодноразово рятував GM від банкрутств та як створював індустрію споживчого кредитування. Серед інших інновацій бізнесмена — опціони на акції компанії як система довгострокового стимулювання керівників та програма участі персоналу у прибутках фірми також як засіб їх зацікавлення у тривалих результатах своєї праці.

Неспроможний поглинути у рутину повсякденного управління, Раскоб волів керувати з-поза лаштунків. Він підтримав Альфреда Слоуна (Alfred Sloan) як наступника П’єра Дюпона на головній посаді GM, хоча при бажанні міг би зайняти її сам. У своїй книзі «My Years with General Motors» («Мої роки у General Motors»), Слоун віддає Раскобові належне за створену ним систему фінансового управління, завдяки якій GM стала найбільшою корпорацією світу. При цьому колишній голова GM протиставляє Раскоба Генрі Форду, у котрому вбачає лише геніального автомеханіка, не спроможного керувати великою організацією. На відміну від компанії Ford, «справа General Motors робити гроші, а не автомобілі», — уїдливо зауважує Слоун.

За матеріалами strategy+business.

¹ Ця книга очолює категорію «Лідерство» переліку «Найкращі книги 2013-го року» за версією видання strategy+business.

² Також автор книги «Sloan Rules: Alfred P. Sloan and the Triumph of General Motors («Правила Слоуна. Альфред Слоун та тріумф General Motors»).