Наступ роботів
На переконання деяких аналітиків, нова хвиля автоматизації змете потребу у людській діяльності, а тому, не виключено, що в майбутньому на нас чекає суцільне безробіття.
У книзі «Rise of the Robots: Technology and the Threat of a Jobless Future» («Пришестя роботів: технологія й загроза майбутнього без робочих місць»)1 Мартін Форд (Martin Ford) наводить добре обґрунтовану інформацію стосовно того, що штучний інтелект вже може виконувати роботи, які раніше вважалися прерогативою людини. Те, що свого часу автор був директором з технологій в одній із софтверних фірм Кремнієвої долини, тільки додає його доводам більшої переконливості.
Якою ж може бути глибина проникнення роботів у сферу людської зайнятості? Згідно деяких оцінок, у США майже половина робочих місць знаходиться в зоні ризику. На переконання автора, роботизація несе у собі смертний вирок для більшості з тих, кого в загальному прийнято називати «висококваліфікованими фахівцями». Юристи, журналісти, аналітики з Уолл-Стріт… Всі ці фахи випаряться, розчиняться в повітрі, зникнуть… Такою ж буде доля фармацевтів, радіологів і навіть програмістів. Форд цитує висновки дослідження 2013-го року, згідно якого чисельність тогорічних випускників інженерних та софтверних спеціальностей перевищила кількість наявних робочих місць на 50%.
На думку багатьох аналітиків, технологічні прориви, хоча й знищуватимуть деякі напрями діяльності, у підсумку створюватимуть нові галузі, де буде задіяно армії фахівців. Теорія руйнування задля творення пояснює, чому виробники авт змінили продуцентів кінних екіпажів, а також — чому завдяки появі автомобільних підприємств, станцій техобслуговування та фірм-орендодавців транспортних засобів, з’явилося набагато більше робочих місць.
Проте Форд безапеляційного називає цю теорію застарілою. Чому? Бо наступає цілком інша доба, сутність якої визначатиме технологія. Хоча багатьох турбує питання — чи не перевершить штучний розум людський інтелект, на думку автора, набагато небезпечнішим є те, що комп’ютери все досконаліше виконують багато відносно рутинних функцій. Чимало спеціальностей зараз розбиваються на окремі повторювальні компоненти, що підвищує ймовірність їхнього вимирання. За словами Форда, парадокс інформаційної доби полягає в тому, «що у міру того, як робота стає все більш спеціалізованою, вона може краще піддаватись автоматизації».
У якості «прикола» Форд наводить кілька абзаців колоритного опису гри між бейсбольними клубами Dodgers і Angels. Його «автором» є StatsMonkey — програма, написана студентами Північно-Західного університету, які заснували в Чикаго компанію Narrative Science. Як прогнозують засновники, до 2026-го року 90% новин писатимуться машинами.
Але це ще не все, — продовжує «тішити» нас автор. Те, що комп’ютери можуть виконувати тільки запрограмовані задачі є міфом. Техніка генетичного програмування дозволяє «вирощувати» програми, котрі можуть створювати музику, ПЗ та навіть думати за рамкам звичних для себе понять. Багато хто пам’ятає знаменитий інтелектуальний поєдинок 2011-го року, в якому комп’ютер Watson IBM обіграв Кена Дженнінгса (Ken Jennings), рекордсмена-переможця «Jeopardy!». З моменту цього тріумфу потужність машини IBM зросла вдвічі. Згодом роботи, озброєні технологією віртуальної реальності, почнуть заміщати фахи, які потребують прямої взаємодії з аудиторією (наприклад, «зникатимуть» викладачі, адміністратори і навіть менеджери), — стверджує автор.
Але є й оптимістичніші погляди на ймовірний хід подій. Так, Волтер Айзексон (Walter Isaacson), автор книги «The Innovators» («Інноватори»), вважає, що людство навчиться співпрацювати з машинами, що дозволить зберегти чимало сфер людської діяльності. Зрештою, дует «людина плюс комп’ютер» завжди буде продуктивнішим (скажімо, за шаховою дошкою), ніж одна лише машина. Мартін Форд із цим категорично не погоджується. Зокрема, він наводить зовсім «апокаліптичний» сценарій, коли машини нищитимуть «зрадників» — тих, хто погодиться співпрацювати з людьми. Якщо ж дивитися у більш приземленому контексті, то, як зазначає автор, такі команди формуватимуться лише для шоу, а в реальному житті компанії просто заміщуватимуть людей комп’ютерами, котрі без будь-яких проблем інтегруватимуть, наприклад, величезну кількість даних для складних судових розглядів, залишаючи новоспечених юристів на вулиці.
Дещо оптимістичніше Форд оцінює ситуацію у сфері охорони здоров’я, бо у міру старіння покоління бебі-бумеров попит на лікарів зростатиме. Втім, на початку 2015-го, коли книгу вже було видано, IBM заявила, що її Watson «отримав очі», які дозволяють «йому» вивчати дані, зокрема, комп’ютерної томографії, рентген-дослідження й мамографії та інтегрувати медичні записи пацієнта з різних джерел і у підсумку представляти обґрунтований діагноз.
Що ж може зробити суспільство, щоб пом’якшити наслідки масштабного безробіття? Як і багато інших аналітиків, Форд є прихильником забезпечення гарантованого доходу для кожного дорослого громадянина (приблизно, як жителі Аляски отримують певну частку від нафтових надходжень). Проте така система не повинна бути всеохоплюючою (адже завжди будуть ті, хто не зробить ані кроку для пошуку роботи) і повинна забезпечувати засобами існування лише тих, хто вимушено залишився поза грою, іншим же доведеться шукати собі місце праці.
За матеріалами strategy+business.
1 Ця книга ввійшла в перелік «Найкращі бізнес-книги 2015-го року» (категорія «Прорив») за версією видання strategy+business.
|
