Друзі-вороги: між конкуренцією і співпрацею
Говорячи про невизначеність, ми, як правило, маємо на увазі непрогнозованість розвитку подій у навколишньому світі, хоча наш спосіб взаємодії один з одним в якості індивідів, менеджерів та керівників також якнайкраще ілюструє поняття «непередбачуваності». Книга Адама Галінського (Adam Galinsky) та Моріса Швайцера (Maurice Schweitzer) «Friend & Foe: When to Cooperate, When to Compete, and How to Succeed at Both («Друг і ворог: коли співпрацювати, коли конкурувати та як успішно робити і одне і друге»)1 допомагає краще зрозуміти непередбаченість сфери людських стосунків та навчитись успішно в ній лавірувати.
«Питання, чи потрібно нам співпрацювати або конкурувати, є неправильним за своєю сутністю, — пишуть Галінські та Швайцер. — Бо наші найважливіші стосунки поєднують обидва елементи, а тому замість того, аби вибирати якусь одну поведінкову лінію, слід зрозуміти, що конкуренція та співпраця нерідко відбуваються паралельно і ми мусимо вміти легко переключатись з одного на друге і навпаки». Автори не лише намагаються проникнути в глибини людської природи, але й на власному прикладі демонструють її складну динаміку. Обидва вони є професорами менеджменту в закладах, які ведуть між собою запеклу конкуренту боротьбу: Галінські в Колумбійській бізнес-школі, Швайцер у Вортонській.
Стратегія «друзі-вороги» може сильно нам допомогти і в приватному житті, і в найрізноманітніших сферах людської діяльності, наприклад, у бізнесі та спорті. На основі аналізу наукових даних (зі сфер психології, економіки, соціології, політології, а також нейробіології) автори роблять припущення про те, що колізія між кооперацією і конкуренцією «вбудована в саму архітектуру людського мозку».
Як зазначається в книзі, три «базові сили» змушують нас безперервно маневрувати між співпрацею і суперництвом. По-перше, це нестача ресурсів, по-друге, те, що людина є соціальною істотою за своєю природою, а також все більша нестабільність та непередбачуваність середовища, в якому ми функціонуємо. Інакше кажучи, оскільки далеко не кожний може мати те, що хоче, більшість із нас змушена йти на компроміси набагато частіше, ніж хотілося б.
Ці ж три сили працюють і в корпоративному світі. Особливо наглядно це проявляється в умовах гіперконкуренції. Візьмемо велогонку «Тур де Франс», де шлях до перемоги є неймовірно складним і непередбачуваним. Проте і окремі спортсмени, і команди, хоча й прагнуть здобути лаври для себе, змушені співпрацювати, встановлюючи темп гонки, влаштовуючи погоню за тими, хто вирвався уперед, оспорюючи результати деяких переможців. Або така галузь, як сфера розваг. Ресурсів (у вигляді рекламних доларів та уваги споживачів) у ній стає все менше. А тому Disney, Time Warner, 21st Century Fox та Comcast — компанії, які традиційно намагались взяти гору одна над одною, об’єднавши зусилля створили Hulu — платформу, що пропонує сервіс «відео на запит». Те ж саме відбувається в автомобільній галузі: гравці, які завжди були непримиримими конкурентами, спільно фінансують дослідження в сфері альтернативного палива, проекти з розробки акумуляторних батарей та створення еталонних стандартів.
Отже, як наголошують автори, те, як нам правильно взаємодіяти з іншими людьми та організаціями, мусить диктуватись обставинами. Адже, врешті-решт, всі ми друзі-вороги.
За матеріалами strategy+business.
1 Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2016-го року» (категорія «Стратегія») за версією видання strategy+business.
|
