Шлях до лідерства: 6 принципів із книги «Цивілізація» Ніла Ферґюсона
Джерело: K.Fund Media
Як бізнес, медицина та освіта зробили з Європи центр сучасної цивілізації.
Ніл Ферґюсон (Niall Ferguson) — британський історик, професор Гарварду та старший науковий співробітник двох університетів — Оксфорду і Стенфорду. У 2000-му році увійшов до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time. Також британець займається журналістикою — працює редактором у Bloomberg Television та оглядачем у журналі Newsweek. У 2012-му він написав книгу «Цивілізація. Як Захід став успішним» (Civilization: The West and the Rest), що набула небувалої популярності. У США вона стала бестселером The New York Times, а британське BBC зняло серію документальних фільмів на основі роботи Ферґюсона.
«Цивілізація…» — масштабне історико-економічне дослідження про те, як Європі, що потопала в міжусобних війнах та потерпала від епідемій, вдалось стати центром світової цивілізації.
K.Fund Media першим публікує уривки з українського видання книги. Ось шість принципів, завдяки яким західному світу вдалось випередити східну цивілізацію.
1. Бізнес-підхід
Починаючи з Італії XIII століття європейці експериментували з небаченими досі урядовими позиками, заклавши основи сучасних ринків облігацій. Державний борг став інституцією, абсолютно невідомою Китаю династії Мін. До нього там вдалися лише наприкінці XIX століття під впливом Європи.
Ще одним фінансовим нововведенням, значення якого змінило світ, стала ідея голландців надавати акціонерним компаніям монопольні права на торгівлю в обмін на частку в їхньому прибутку, і усвідомлення того, що ці компанії вестимуть боротьбу на морі проти держав-конкурентів.
Заснована 1602 року Голландська Ост-Індська компанія та її однойменний англійський конкурент стали першими справжніми капіталістичними корпораціями, власний капітал яких поділявся на торгові паї, дивіденди за які платили готівкою за рішенням директорів компанії. Нічого, що нагадувало б ці динамічні інституції, на Сході не з’явилося.
2. Ставка на колонізацію
Задовго до промислової революції невеличка Англія випередила великі цивілізації Сходу завдяки матеріальним перевагам торгівлі та колонізації. Політичний курс Китаю та Японії — відмова від зовнішньої торгівлі та інтенсивне вирощування рису — означав, що зі збільшенням населення зменшувалися доходи, а отже знижувалася якість харчування, ріст та продуктивність праці. Якщо сільськогосподарські культури занепадали або їх вирощування порушувалося, це спричиняло катастрофу.
3. Роздрібненість
Політична роздрібненість, що характеризувала тогочасну Європу, завадила створенню чогось віддалено подібного до китайської імперії. До того ж вона спонукала європейців шукати можливості — економічні, геополітичні й релігійні — у далеких краях. Можна сказати, що тоді діяло правило «розділяй і володарюй», проте, хоч як це парадоксально, розділені між собою європейці спромоглися заволодарювати світом.
4. Сила у розумі
Хто засуджує «європоцентризм», так наче той є якимось неприємним упередженням, наражається на проблему: наукова революція була, згідно з будь-яким науковим мірилом, цілковито європоцентричною.
Навдивовижу висока частка її ключових діячів — близько 80% — з’явилася у шестикутнику між Ґлазґо, Копенгагеном, Краковом, Неаполем, Марселем і Плімутом, а майже всі інші народилися за 160 км від цього шестикутника.
На противагу цьому, османського наукового прогресу в цей період не існувало. Найкращим поясненням цієї відмінності є необмежена влада релігії в мусульманському світі. На кінець XI століття впливові ісламські священнослужителі почали доводити, що вивчення грецької філософії несумісне з вивченням Корану.
5. Будь здоровий!
Діапазон «зміни здоров’я», тобто початок стабільного зростання тривалості життя, є досить визначеним. У Західній Європі воно відбулося між 1770-ми та 1890-ми роками найперше в Данії і найпізніше в Іспанії. Напередодні Першої світової війни завдяки покращенню охорони здоров’я та санітарних умов, тиф і холеру в Європі викорінили, а дифтерію і правець контролювали за допомогою вакцинації. Як показує доступна статистика, у 23 сучасних країнах Азії, хіба за одним лише винятком, зміна здоров’я відбулася між 1890-ми й 1950-ми роками. В Африці, за винятком лише двох країн із 43, вона спостерігалася протягом 1920-1950-х років.
6. Магія споживання
Промислова революція не почалася б у Британії і не поширилася б на решту світу без одночасного розвитку динамічного суспільства споживання, якому був притаманний майже нескінченний гнучкий попит на дешевий одяг. Магія індустріалізації, хоча нею сьогоднішні критики загалом нехтують, полягала в тому, що робітник був одночасно і споживачем. «Раб зарплатні» також ходив за покупками, а найзлиденніший пролетар мав більше однієї сорочки і прагнув мати більше двох. Суспільство споживання сьогодні таке всепроникне, що легко припустити, ніби воно існувало завжди. Однак, насправді, воно є однією з нещодавніх інновацій, яка штовхнула Захід попереду решти світу.
|
