Сила легалізації: 5 принципів успішної держави з книги «Загадка капіталу»
Джерело: K.Fund Media
Як підміна понять та нелегалізоване майно уповільнюють розвиток країн третього світу.
Ернандо де Сото (Hernando De Soto) — один із найвідоміших північноамериканських економістів. На початку двохтисячних журнал Time назвав де Сото одним із п’яти провідних політичних мислителів Латинської Америки XX століття. Світову популярність перуанському економісту принесли дослідження процесів у тіньовій економіці. До його порад прислухались політичні лідери та бізнесмени Перу. Також де Сото є засновником та президентом Інституту свободи і демократії у Лімі. Видання The Economist вважає цей заклад другим за значенням центром стратегічної думки в світі. 2001 року він написав книгу «Загадка капіталу».
Книга стала світовим бестселером та перекладена 30 мовами світу. Робота економіста отримала позитивні відгуки від лідерів багатьох країн, а Маргарет Тетчер радила читати цю книгу усім, хто займається державотворенням.
«Загадка капіталу» — масштабне дослідження, що пояснює, чому капіталізм зазнав краху у країнах третього світу та пострадянських країнах. Цього року книга вперше вийшла українською мовою. K.Fund Media обрав з неї п’ять принципів створення капіталу.
1. Енергія цеглин
Вартість усього нелегального майна у світі — $94 трильйони. Таку цифру автор отримав під час десятирічного дослідження Інституту свободи і демократії. Ці кошти могли б стати хорошим драйвером для розвитку країн третього світу та пострадянських країн, впевнений Де Сото. Втім ці активи він називає «мертвим капіталом», а легалізоване майно — першим кроком до нарощення капіталу.
Наприклад, зареєстрований будинок може стати заставою, щоб взяти гроші та розпочати власний бізнес. «Цей процес нагадує Ейнштейнову теорію, коли з якої-небудь цеглини можна вивільнити гігантську енергію у вигляді атомного вибуху. Так само й капітал — це результат відкриття і вивільнення потенційної енергії трильйонів цеглин, з яких складаються будинки бідняків», — пише автор.
2. Невикористані можливості
Нелегалізоване майно — причина недієвості інвестицій. Лише 25 з 207 країн у світі раціонально використовують інвестиції та усі переваги договірних засад. Автор вважає, що успіх або ж невдачі країн напряму пов’язані з ліквідними активами, якими можна вільно користуватись. Без чітких юридичних правил гри усі інвестиції потрапляють на безплідний ґрунт, впевнений також де Сото. Щоб уникнути цього, він пропонує легалізувати майно та спростити процедуру приватизації та реєстрації бізнесу.
3. Проблеми термінології
«Капітал плутають з грошима, але гроші — лише одна з багатьох форм, в яких він існує», — пише де Сото. У своїй книзі автор згадує слова економіста Адама Сміта, який писав, що гроші — це «велике колесо обігу», але вони не можуть створювати додаткову вартість. Вся загадка капіталу приховується у підміні понять, пише автор. Щойно ви перестаєте думати про «капітал» як про синонім «заощаджених і вкладених грошей», всі питання зникають. Тому найбільшою проблемою пострадянських та країн третього світу є те, що вони накачують свої економіки грошима, але нездатні наростити капітал.
4. Готовність до програшу
Одним із головних аспектів легалізації майна є втрата анонімності власником. Західні країни дають можливість «зробити ставку у капіталістичній грі». Втім, як і у будь-якій грі, учасник повинен бути готовим до програшу. І завдяки відкритості даних інформація про кожного з учасників «капіталістичної гри» є доступною.
«Право власності породжує відповідальність, накладає обмеження, задає правила й установлює санкції»,— пише економіст. Ця відповідальність у підсумку є гарантією виконання тих чи інших угод.
Ситуація в посткомуністичних державах та країнах третього світу — геть інша. «Гравцям» просто немає чим ризикувати. На думку автора, люди, які не мають що втрачати, замкнені в «брудному передпокої капіталістичного світу».
5. Безпека і порядок
Безпека угод — важлива умова нарощення капіталу. Завдяки зрозумілим правилам економічної гри мешканці капіталістичних країн довіряють один одному. А довіра — допомагає економити. Автор описує це на прикладі продажу свиней. В нерозвинених країнах люди, як і тисячу років тому, для продажу женуть свиней на базар. Натомість, на Заході продавці ідуть на ринок не з самими тваринами, а з документами на них. «Трейдери на чиказькій товарній біржі мають справу з документами-репрезентаціями, які говорять про свиней більше, ніж скаже огляд кожної окремої свині. Вони можуть торгувати гігантською кількістю свиней, не переймаючись безпекою угоди», — пише де Сото.
|
