Швидкісний шлях до продуктивності
Чому компанії з одного сектору, реалізуючи майже однакові стратегії та фокусуючись на тих же самих пріоритетах, демонструють такі різні результати? Наприклад, серед компаній з переліку FTSE 500 різниця в маржі прибутку в найбільш і найменш продуктивних секторах складає 19%, при цьому розрив між найкращими і найгіршими в одному секторі становить 34%.
Отже, що відрізняє найпродуктивніші компанії та чому їхні результати набагато краще, ніж у решти? Це питання аналізують Колін Прайс (Colin Price), віце-президент і керуючий партнер у Heidrick & Struggles, та Шерон Той (Sharon Toye), партнер у лондонському офісі цієї фірми, у своїй новій книзі «Accelerating Performance: How to Mobilise, Execute and Transform with Agility» («Швидкісний шлях до продуктивності: як гнучкість допомагає мобілізувати, реалізувати та трансформувати»).
Хоча незчисленна кількість книжок містять обіцянки розкрити найсокровенніші таємниці продуктивності, лише в небагатьох такі заяви підкріплюються даними таких масштабних досліджень. Упродовж кількох років автори ретельно вивчали систему менеджменту в половині компаній з переліку FT 500, проводили опитування керівників глобальних корпорацій (було опитано 20 тис. лідерів, а з 150 керівниками проведено глибинні інтерв’ю), проаналізували дані стосовно 3 тис. команд.
У підсумку було зроблено висновок, що провідні гравці навчилися суміщати масштаб і гнучкість. Ключем до їхнього успіху — є прискорення руху. Вони можуть надати додатковий імпульс своїй діяльності та змінити напрям руху швидше, ніж їхні конкуренти завдяки своїй здатності звести складність до найважливіших базових речей та зробити, на перший погляд, суперечливі цілі сумісними та досяжними.
Автори називають тих, кому вдалася знайти цей магічний баланс «суперакселераторами». Відповідно до результатів дослідження, було виділено 23 компанії з переліку FT Global 500, які втілюють у собі характеристики переможця та які змогли уникнути пасток, котрі можуть поставити успіх під сумнів. Також автори пропонують структурований підхід, який може допомогти компаніям досягти прискорення. У книзі даються рекомендації щодо управління змінами на чотирьох рівнях — на рівні стратегії, організації, команд та індивідів.
«Завершилась доба стратегії — розпочалася епоха реалізації, — зауважує Прайс. — Кожний намагається скоротити витрати, вийти в диджитал-сферу та зробити традиційну ієрархічну структур більш "пласкою", але найважливішим є не те, що ви робите, а як швидко рухаєтесь до визначеної мети». «Виконання важливіше, ніж стратегія; його сутність — у прискоренні», — додає він.
За матеріалами management-issues.
|
