Жінки у складі ради директорів: чи допомагає це приборкати надмірні амбіції CEO?

Висновки деяких досліджень говорять про те, що ради директорів, до складу яких входять жінки, приймають більш зважені рішення щодо M&A-транзакцій та інвестицій, від чого у підсумку виграють акціонери. Що може бути причиною цього?

Група дослідників, до якої увійшли Джі Чень (Jie Chen), Університет Лідса; Вунь Сау Леун (Woon Sau Leung), Единбурзький університет; Вей Сон (Wei Song), Університет Саутгемптона; та Марк Гоерген (Marc Goergen), Університет IE (Іспанія), зробили пропущення про те, що присутність жінок у правліннях директорів допомагає стримувати інколи надмірну впевненість керівників-чоловіків.

Це дослідження стало продовженням двох попередніх, у ході яких автори побачили, що надмірна впевненість, яка більшою мірою проявляється серед управлінців — представників чоловічої статі, може спричинити чималу шкоду, призводячи до занадто оптимістичних оцінок потенційної віддачі від інвестицій та недооцінювання ризиків. Отже, дослідники вирішили вивчити питання — як рада директорів може стримати подеколи непомірні амбіції CEO.

Однією із переваг присутності бізнес-леді у складі правління директорів є більша різноплановість ідей та думок, що дозволяє отримати ширший діапазон інформації і таким чином покращити якість обговорень, що особливо важливо, якщо на порядку денному стоять складні питання. Також автори переконалися, що директори-жінки меншою мірою схильні до конформізму, поводять себе більш незалежно (частково тому, що не належать до мереж «своїх хлопців») і частіше, ніж їхні колеги протилежної статі, висловлюють ідеї, які суперечать домінуючій думці. Тому рада директорів із більш збалансованим у гендерному плані складом швидше змусить CEO розглянути ширший спектр варіантів та глибше проаналізувати «за» і «проти» кожного з них. Це може дещо знизити рівень самовпевненості керівника та спонукати його переглянути деякі зі своїх когнітивних упереджень і переваг.

Аби протестувати це припущення, автори зібрали дані щодо 1 629 публічних американських компаній (включно з інформацією стосовно їхніх перших керівників та членів рад директорів) за період з 1998-го по 2013-й рік. Відповідно до цих даних, частка жінок у складі рад директорів не перевищувала 10,4%, а серед CEO — 2,9%. У процесі дослідження вивчалося, чи надмірна впевненість CEO проявлялася меншою мірою, коли в правлінні директорів були жінки і як це впливало на якість рішень та продуктивність організації в цілому.

Оцінюючи ступень самовпевненості керівників, дослідники дивилися на їхню поведінку при реалізації опціону. На відміну від рішень, котрі відбивають колективні переконання менеджменту (як-то стратегічний курс компанії), реалізація або нереалізація фондового опціону є більшою мірою особистим вибором CEO та віддзеркалює ступень його впевненості в подальшій успішності компанії. Автори вимірювали це, розраховуючи «грошовість» портфелю опціонів (або те, наскільки поточна ринкова ціна акцій перевищувала ціну реалізації опціону для кожного року). Логіка дослідників була такою: якщо керівник впевнений у майбутній успішності бізнесу, він швидше утримається від виконання фондових опціонів, вважаючи, що отримає більші прибутки від наступного підвищення курсу акцій. Але якщо при цьому ситуація на ринку є сприятливою для продажу, нереалізація опціонів може вказувати на занадто високі очікування щодо подальшої продуктивності компанії, які не обов’язково мусять матеріалізуватися.

Далі дослідники подивилися на те, чи впливає на такі рішення факт присутності жінок у складі ради директорів. При цьому враховувалася ціла низка факторів, які могли спричинити надмірний оптимізм, серед іншого, розмір компанії, прибутковість, коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів, можливості для зростання, а також особисті характеристики CEO (як-от вік, стаж, освіта, професійний досвід). У підсумку було виявлено негативну кореляцію між присутністю жінок у правлінні і виявами надмірної впевненості керівника в позитивних результатах його рішення. Іншими словами, чоловіки, котрі займають посаду CEO в компаніях, у раді директорів яких є жінки, з меншою ймовірністю схильні утримуватися від реалізації фондових опціонів в обставинах, коли цей крок може принести прибутки. Цікаво, що дослідники не виявили такого ставлення в ситуаціях, коли рішення про реалізацію опціонів приймали керівники-жінки. При цьому автори зазначають, що не можуть однозначно сказати, чому це так: тому що жінкам менш властива надмірна впевненість у правильності своїх рішень або тому що їхня кількість у виборці була дуже малою.

Тож, якщо виходити з того, що директори-жінки можуть стримувати надмірні амбіції CEO протилежної статі, виникає запитання: як компанії можуть це використати з користю для себе? Так, результатом урізноманітнення гендерного складу правлінь може бути менш агресивна інвестиційна політика та більш зважені рішення щодо M&A-транзакцій. Особливо актуальним є гендерне питання в областях, де надмірна впевненість керівників проявляється особливо сильно. За даними дослідників, це фармацевтична індустрія, сектор розробки ПЗ, вугільна та будівельна галузі. Автори простежили наступний зв’язок: якщо в раді директорів була хоча б одна жінка — компанії реалізовували більш виважену інвестиційну політику та раціональніше підходили до M&A-транзакцій.

Щоб глибше зрозуміти, як присутність жінок у правліннях директорів впливає на продуктивність компанії, автори дослідили динаміку прибутковості акцій 515 фірм під час фінансової кризи 2007-2009 років. Результати дослідження підтвердили очікування: фактор присутності жінок у складі рад директорів зменшив негативний вплив кризи на такі показники, як вартість компанії, прибутковість активів та прибутковість власного капіталу. Бо тоді фірми з меншою ймовірністю реалізовували агресивні стратегії, які робило їх більш вразливішими перед кризою. І, навпаки, під час кризи в компаніях з гомогенним гендерним складом правлінь кожний із загаданих вище показників значно погіршився.

За матеріалами "Research: When Women Are on Boards, Male CEOs Are Less Overconfident", HBR.

Ілюстрація: Pixabay