Платити треба більше

Автори: Костянтин Кравчук, Антоніна Турпак, щотижневик "Контракти" (№27, липень 2008)

Епоха дешевої робочої сили в Україні завершується. Брак робочих рук змушує роботодавців постійно підвищувати зарплати.

«Наявність кальянної кімнати в офісі — одна з популярних пропозицій, за допомогою яких роботодавці залучають програмістів. Високої «білої» зарплати, гнучкого графіка роботи і безплатних обідів уже недостатньо, щоб взяти на роботу хорошого фахівця», — розповідає Тетяна Топчій, представник рекрутингової агенції «HeadHunter::Україна». Багато роботодавців визнають, що їм катастрофічно бракує кадрів, тому, щоб заповнити вакансії, доводиться докладати неабияких зусиль і проявляти винахідливість. Замість звичайного сезонного затишшя на ринку праці у другому кварталі спостерігається значне збільшення кількості відкритих вакансій практично для всіх категорій працівників. За даними порталу з працевлаштування JOB.ukr.net, найбільше зростання пропозицій зафіксовано у червні — майже удвічі.

З кожним роком кадровий голод тільки посилюватиметься, прогнозують HR-фахівці та економісти. Персонал обходитиметься компаніям дедалі дорожче, піклуватися про його навчання роботодавцям доведеться самостійно. Не виключено, що вже через 2-3 роки українські компанії будуть змушені масово завозити робітників з-за кордону.

Зарплатна лихоманка

Брак робочих рук українські компанії почали відчувати ще в 2004-2005 роках, щоправда, тоді проблема кадрів не стояла так гостро. Дефіцит персоналу був актуальний лише для деяких регіонів, насамперед Києва та міст-мільйонників, при цьому попит перевищував пропозицію тільки на кваліфікованих фахівців. Але тепер українські компанії ризикують зіткнутися зі значно серйознішою проблемою: загальним браком працівників, що зачепить більшість регіонів і секторів економіки. Ситуація в Україні зараз прямо протилежна тій, що була в 90-х роках, коли рівень безробіття зашкалював, а економіка стагнувала. Зараз вона зростає високими темпами, компанії розширюються, при цьому бізнес не може задовольнити свою потребу у кваліфікованих фахівцях. Різні дослідження показують, що 60% українських компаній мають плани щодо збільшення чисельності персоналу. Але вже сьогодні дефіцит працівників на ринку праці, за експертним даними, становить 15-20%.

У країні стабільно зменшується кількість вільних трудових ресурсів. За даними Держкомстату, в травні рівень зареєстрованого безробіття в Україні повторив торішній рекорд, знизившись до 2%. З урахуванням безробітних українців, що не стали на облік у державних центрах зайнятості, рівень реального безробіття вищий — 6,4% у 2007-му. Але й цей показник перманентно знижується. Роком раніше не мали роботи 6,8% українців, тоді як на початку економічного підйому в 2000-му — 11,6%.

Деякі економісти зазначають, що саме кадровий голод був основним драйвером рекордного зростання доходів українців. За даними Держкомстату, реальні доходи громадян у січні—квітні зросли на 17,7%, номінальні — на 46,3%. За словами керівника групи радників голови Нацбанку Валерія Литвицького, це історичний максимум для нашої країни: «Це запаморочливе зростання, за яким ніхто у світі не може з нами змагатися». За даними HeadHunter::Україна, лише за минулий рік середня зарплата розробників програмного забезпечення — одних із найдефіцитніших фахівців в Україні — підскочила з $800-1000 на місяць до $1200-1300. Найшвидше також зростала зарплата менеджерів із продажу, фінансистів, інженерів, будівельників, робітників.

Компанії з великих міст, що зазнають гострого дефіциту персоналу, і надалі переманюють фахівців із провінції, з кожним роком завищуючи компенсацію за переїзд. «З Києва масово йдуть заявки на водіїв, будівельників. При цьому роботодавці оплачують житло, харчування, переїзд», — розповідає заступник директора Криворізького міського центру зайнятості Ігор Вознюк. Але й регіональним компаніям, що розвиваються, зараз потрібні робочі руки. «У нас гострий дефіцит робочих кадрів. Найбільше потрібні будівельники, електрозварники, слюсарі, верстатники, машиністи», — констатує пан Вознюк.

Працювати нікому

Надалі брак кадрів лише посилюватиметься, прогнозують економісти та рекрутери. Основні причини — демографічна криза і масова трудова міграція українців до Європи та Росії у 90-х — на початку 2000-х.

Населення України безупинно скорочується з 1993-го. За 15 років його чисельність зменшилася на 6 млн осіб, або 11,6%, — до 46,2 млн. Народжуваність залишається низькою, тому ця тенденція спостерігатиметься й надалі. До 2020-го Україна втратить ще 3,4 млн мешканців, а її населення скоротиться до 42,8 млн осіб, прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень (ІДСД) НАН України.

При цьому кількість робочих рук зменшуватиметься у півтора разу швидше. За оцінкою ІДСД, до 2020-го кількість українців працездатного віку (від 15 до 60 років) скоротиться на 5,7 млн — до 26,5 млн осіб. З кожним роком на ринок праці виходить дедалі менше молодих працівників. «Україна належить до країн, які старіють найшвидше в Європі», — зазначає співробітник Світового банку Юлія Смоляр. «Після 1987 року почався істотний спад народжуваності, але ж саме це покоління найближчими роками буде випускниками ВНЗ», — додає Алла Коняєва, керуючий партнер консалтингової компанії «Алла Коняєва і Партнери». Власне, перший дзвінок для вищих навчальних закладів уже пролунав. У 2007/08 навчальному році кількість студентів, прийнятих до ВНЗ (III-IV рівні акредитації), вперше скоротилася після 13 років безперервного швидкого зростання. І це лише початок. Уявлення про масштаби майбутнього дефіциту робочої сили дає шкільна статистика. За останні 10 років кількість учнів зменшилася на 31,4% — з 7,1 до 4,9 млн.

Ще один несприятливий для українських роботодавців чинник — відплив українців за кордон. За оцінкою Міжнародної організації міграції (МОМ), зараз за кордоном працюють 3 млн українців. Завідувач сектору етнонаціональних досліджень Інституту народознавства НАНУ, координатор проекту дослідження української трудової міграції у країнах перебування Ігор Марков вважає, що на сьогодні за кордоном працюють 4,5 млн гастарбайтерів з України. Останнім часом армія вітчизняних трудових мігрантів не збільшується, але інші країни — як держави старіючої й багатої Європи, так і Росія, яку розпирають нафтогазові доходи, — готові поборотися за порівняно дешеву робочу силу з України. Приміром, на початку цього року Польща спростила правила отримання трудових віз для українців, росіян та білорусів. Росіянам і роботодавцям з Європи потрібні насамперед низькокваліфіковані робітники. За даними МОМ, більшість українців працюють за кордоном у сфері будівництва, сільського господарства і торгівлі.

Повертатися в Україну заробітчани поки що не збираються через малу зарплату низько- і некваліфікованого персоналу. За даними Держкомстату, в січні—травні середня зарплата в сільському господарстві, у якому зайнята приблизно п’ята частина працюючих українців, становила лише 916 грн на місяць — на 45% менше, ніж у середньому по країні.

«При цьому можна говорити про значне поліпшення матеріального добробуту українців, які працюють у країнах Європи, — зазначає Ігор Марков. — Українці-гастарбайтери купують житло у кредит в Італії, Греції, Іспанії, Португалії. Наші співвітчизники потроху втягнулися в життя в країнах ЄС, для багатьох із них стали звичними повага до людських прав, розвинена інфраструктура».

За словами Маркова, близько 80% українців декларують намір повернутися на батьківщину. Однак приблизно такий самий відсоток з них не можуть з упевненістю сказати, коли це станеться. «Твердо говорити про повернення можна лише щодо старшого покоління українських мігрантів (віком близько 60 років). Водночас зростає кількість молодших за віком мігрантів, які мають намір залишитися за кордоном. Наші дослідження дають підстави зробити попередній висновок, що не слід сподіватися на масове повернення мігрантів в Україну, поки тут не буде створено сприятливий інвестиційний клімат, що дасть поштовх розвитку конкурентоспроможних на світовому ринку галузей економіки України і приведе до формування якісно нового ринку праці», — констатує Марков.

Щоб повернути робочу силу з-за кордону, роботодавці мають ще більше підвищити зарплати, вторить йому директор Державного центру зайнятості (ДЦЗ) Володимир Галицький: «Якщо цього не станеться, найближчим часом в Україні нікому буде працювати».

Трудові резерви

В Україні ще є трудові резерви, зазначають економісти, вказуючи на те, що невиправдано багато людей працюють у сільському господарстві — 17,6% економічно активного населення. У країнах Європейського Союзу, за даними ДЦЗ, цей показник становить щонайбільше 4-6%. «Найближчим часом мільйони людей обов’язково переїдуть до міста», — прогнозує Володимир Галицький. Кадровою альтернативою для вітчизняних роботодавців може стати залучення робітників з-за кордону. Уже зараз на українських будівельних майданчиках працюють турки та китайці.

При цьому економісти вважають, що проблему браку робочих рук слід вирішувати на державному рівні. На їхню думку, потрібно відстрочити вихід на пенсію до 62-65 років для чоловіків і 57-60 років для жінок. Такий пенсійний вік запроваджений у багатьох європейських країнах, зокрема у Польщі, Німеччині, Великій Британії, Іспанії, Швейцарії.

Компанії будуть змушені підвищувати зарплати, а в багатьох випадках ще й витрачатися на навчання персоналу. «Кадровий голод негативно позначиться здебільшого на малому та середньому бізнесі. Невеликі компанії не витримують гонитви за рівнем пропозицій здобувачам», — каже Алла Коняєва. Уже зараз у промисловому секторі найвищі зарплати у працівників металургійних і нафтопереробних заводів.

Найбільший потенціал для зростання зарплат у найближчі 5-10 років у масових професій: робітників, будівельників, продавців, працівників сфери обслуговування. Середні зарплати за цими спеціальностями низькі, а попит на них зростає.

А ось збільшення зарплат для білих комірців залежатиме багато в чому від рівня їхньої кваліфікації. За словами працівників кадрових агенцій, компаніям постійно бракує фахівців з продажу та фінансистів і водночас багато випускників ВНЗ за цими спеціальностями довго не можуть знайти роботу. «Серед випускників ВНЗ, які торік звернулися до державних центрів зайнятості, половина мала дипломи бухгалтерів, економістів, фахівців у галузі комерції і правознавства», — каже перший заступник директора ДЦЗ Наталя Зінкевич. А ось представники «інтернаціональних професій» — ІТ-спеціалісти, програмісти, інженери, технологи і лікарі — однозначно можуть розраховувати на стабільне підвищення зарплати. Їхня кваліфікація затребувана за кордоном, тому шанси на швидке зростання доходу в них більші.

Стежте за ВВП

Деякі економісти вважають, що кадрова проблема може зійти нанівець, якщо погіршиться ситуація в економіці. В умовах світової фінансової кризи такий варіант розвитку подій цілком імовірний. Приміром, уже зараз триває стагнація будівельного ринку. «Ситуація з високим попитом на персонал спостерігатиметься рік-два і скоригується жорстко. Зараз усе тримається на позитивних очікуваннях, але вони можуть не справдитися», — вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор досліднцького центру «CASE Україна».

Але більшість економістів усе ж таки вважають, що світова фінансова криза не матиме катастрофічних наслідків для української економіки, а середнє зростання ВВП протягом наступних 5-7 років становитиме 4-4,5% на рік. У січні–березні 2008-го приплив прямих іноземних інвестицій в Україну сягнув $3,4 млрд — у чотири рази більше, ніж у I кварталі 2007-го.

Драйвер української економіки — інвестиції, що зростають. «За нашим прогнозом, найшвидше розвиватимуться сільське господарство і машинобудування, — прогнозує аналітик ІК Concorde Capital Олександр Климчук. — А років через п’ять, як ми очікуємо, пришвидшиться розвиток сектору послуг, насамперед фінансових: банки, страхові компанії. Крім того, буде надано нового поштовху послугам у галузі медицини, освіти».