Праця за трьох
Автор: Василенко Ірина, щотижневик "Український Тиждень" (№48, листопад 2008)
Кадрове схуднення, як і схуднення фізіологічне, проходить важко, але зрештою дає користь.
Колаж: Павло Ніц
|
Олена — єдина, кого пошкодувала криза з-поміж трьох секретарок середньої за обсягами проектної компанії. І, як не дивно, молоду жінку цей факт страшенно розлютив. Та далеко не через жаль до безробітних подруг, а до себе, коханої. «Ця криза — просто вбивство. Це ж доведеться тепер працювати!» — сказала мені Олена днями. А як же інакше? Вже другий тиждень поспіль вона відмовляється від таких милих серцю ритуалів паління цигарок, випивання незліченних горняток кави та теплих розмов зі співробітниками. Роботи нині — по саму зав’язку.
ВЕЛИКА ЧИСТКА
Паніка на ринку праці тепер більш ніж помітна. Найбільше від сповільнення ділового життя в країні страждають фахівці банківського, страхового, консалтингового, інвестиційного бізнесу та ринку послуг. Серед посад, актуальність яких знизилася, можна назвати продавцівконсультантів, офісних працівників нижчої ланки, а також середній та навіть вищий менеджмент.
Проте сьогоднішня криза має ще один вимір. В Україні бачимо тенденції до очищення як ринку праці загалом, так і певних компаній від «зайвих» кадрових одиниць. По-перше, це недостатньо професійні працівники. Внаслідок потреби за оща джувати кошти роботодавцям нині доводиться оптимізувати штат. Аби залишитися на плаву ділового життя, працівники потрапляють у ситуацію жорсткої конкуренції, що вже підвищує якість ринку праці.
До кризи в компаніях нерідко підбирали кандидатів на посаду за принципом «найкращий серед гірших». «Наші клієнти часто махали рукою, погоджуючись на вищу зар плату претендентові на вакантну посаду, хоча той мав відверто нижчу від необхідної кваліфікацію, — розповідає фахівець із підбору та оцінки персоналу рекрутингової компанії «КіВі» Євгенія Назарчук. — І все це через страшенний дефіцит на якісних працівників.
Ідеться, перш за все, про спеціалістів маркетингу (позиції бренд-менеджерів, маркетингових директорів), фінансів (зокрема, фінансисти з міжнародного обліку, фінансові директори зі знан нями іноземних мов) та технологічної сфери (технологи на виробництві, програмісти рідкісних видів програмного забезпечення)». Тепер же роботодавці, які все ж не закривають вільні вакансії, мають значно більше шансів знайти необхідного працівника за адекватні гроші. «Роздутість фондів заробітної плати — одна з причин нинішньої кризи. Не дивно, що після того, як ринок «білих комірців» упав, різко знизився й рівень зарплат. Криза змушує компанії наближати свої бюджети на персонал до адекватного рівня. Ринок праці знову перетворюється з ринку пошукача на ринок роботодавця», — підтверджує консультант департаменту В2С компанії «Брейн Сорс Інтернешнл» Тетяна Вітковська.
Отже, нинішня криза — ще й чудовий шанс для кожного українця зрозуміти свою реальну фахову ціну. Адже не таємниця, що раніше в тій самій рекламній галузі (яку нині не на жарт лихоманить через зменшення рекламних замовлень) зарплати були несправедливо завищені. Порівнявши аналогічні посади зі ще докризовим рекламним ринком Сполучених Штатів, бачимо, що зарплати вітчизняних рекламників (з урахуванням паритетної спроможності населення, тобто чинних цін та рівня інфляції) більш ніж на 20% вищі від американських.
КРИЗА В ПОМІЧ
Однак не варто думати, що економічна скрута — це лише привід витиснути з людей якомога більше, заплативши якомога менше. Сьогодні для роботодавців настав час розробити програми мотивацій для теперішніх працівників. Ба, більше, в кризовій ситуації топ-менеджери змушені вчитися спілкуватись зі своїми підлеглими та власноруч підтримувати «бойовий дух». Гордовите відмовчування, вдавання, ніби все гаразд, і фрази на кшталт «виживе сильніший» не дуже доречні в подібній ситуації.
Деяким роботодавцям криза дозволяє ще й переманювати бажаних фахівців у своїх конкурентів. «Чого Бога гнівити? Тепер у нашої компанії з’явився неабиякий шанс отримати грамотних фінансистів із вітчизняних інвестиційних компаній, які раніше й чути не хотіли про перехід до іншого сектору економіки. Це стосується «зіркових» працівників, які зараз стали зговірливішими», — хвалиться начальник відділу кадрів однієї великої торговельної структури.
І навпаки — економічний спад сприяє зростанню лояльності працівників до компаній. Криза, як ніщо інше, здатна навчити співробітників відчувати себе частиною команди. Адже ще рік тому молоді та «перспективні» українці без вагань перебігали чи не щопівроку-року від одного роботодавця до іншого (що, до речі не відповідає світовим тенденціям, де зміна роботи, як правило, відбувається не частіше, ніж раз на три-п’ять років).
Через необхідне заощадження коштів ринок має реальний шанс оздоровитися завдяки «омолодженню» кадрів. Уже зараз кадрові відділи компаній отримують настанови приймати на роботу «неофітів», а то й узагалі вчорашніх студентів. Тандем молодих амбіційних людей із корифеями своєї професії піде тільки на користь вітчизняній економіці.
Тим же, кого робота давно не вдовольняла, та «якось було ліньки все різко змінювати», нинішня ситуація дає реальний шанс переглянути життєві пріоритети. Для когось — позбавитися від нудної набридливої «відбувайлівки» й почати стукати в бажані двері, а для когось — зайнятися справою, на яку давно бракувало часу. Як не крути, а без закоханості в професію, якою займаєшся по сорок годин на тиждень, рано чи пізно втрачають привабливість і «найжирніші» посадові оклади.
|
