ТОП-10 найбільш затребуваних фахівців у 2010 році
Джерело: дiловий тижневик "Контракти" (№31, 2009)
Опитавши експертів рекрутингових агентств і директорів з персоналу компаній, ми склали десятку найзатребуваніших фахівців у 2010 році. Кожній спеціальності експерти присвоювали певну кількість балів, від 1 до 5 (1 — найменш популярна, 5 — найбільш популярна), що, на їхню думку, відповідатиме ступеню затребуваності тих чи інших працівників.
Ми ранжирували спеціальності з огляду на загальну кількість балів.
Відправною точкою дослідження стало припущення, озвучене міжнародними фінансовими організаціями, про перші ознаки одужання української економіки у 2010 році. І Світовий банк, і МВФ вважають, що після падіння ВВП України в 2009-му на 14-15% ситуація в економіці стабілізується, і 2010 року валовий внутрішній продукт зросте на 1%. Основний попит на фахівців сформують компанії FMCG-сектору, ритейлери, фармацевтичні підприємства, агробізнес. Їхні потреби почасти вплинули на сформований нами рейтинг, до якого потрапили галузеві фахівці, наприклад категорійні менеджери, IT-спеціалісти, медичні представники, агрономи.
Далеко не всі благополучні компанії з галузей, що стабільно розвивалися у період кризи, виявлять гіперактивність на ринку праці. Так, телекомунікаційна галузь у 2010 році не матиме масової потреби у будь-яких фахівцях. Як пояснила директор з персоналу та розвитку організації компанії «Київстар» Олена Кропив’янська, телекомунікаційний ринок досяг зрілості, команди сформовані, і приріст персоналу практично припинився ще торік. Фінансова криза змусила майже всі компанії докласти максимум зусиль для зниження витрат. У таких умовах гравці, як правило, точково залучають фахівців.
У цілому ринок праці зростатиме поступово, так само як і оклади. Наступного року лише окремі фахівці зможуть розраховувати на зарплати рівня 2008 року. Фінансові пропозиції залежатимуть від стану конкретної галузі та компанії.
У разі погіршення економічної ситуації у 2010 році компанії найматимуть лише ключових фахівців — головних бухгалтерів, юристів, менеджерів із продажу.
- Менеджер із продажу
- Медичний представник
- Генеральний директор
- Фінансовий директор
- Розробник ПЗ
- Ризик-менеджер
- Юрист
- Маркетолог ринків FMCG
- Категорійний менеджер
- Головний агроном
Продавати нікому. Компаніям потрібні сейлзи із власними базами даних
Під час кризи одними з перших під скорочення потрапили сейлз-менеджери. Частина компаній переглянули фінансовий внесок кожного працівника комерційного відділу і позбулися фахівців, які не виконували плану. «Раніше продавати міг будь-хто, аби тільки не лінувався відповідати на дзвінки клієнтів. Але товар більше не продає сам себе, і в жовтні-листопаді 2008 року через профнепридатність звільнили багато сейлзів», — пояснює директор із розвитку рекрутингового агентства «Навігатор» Наталя Зайцева.
Тепер компанії відновлюють команди менеджерів із продажу. Скільки і яких фахівців-продавців залучити, щоб бізнес довше залишався на плаву — актуальне завдання для керівників. Компанії прагнуть отримати не просто кваліфікованого співробітника, а спеціаліста в конкретній галузі, зі своєю клієнтською базою. «На ринку ціла армія сейлзів, та я б не сказала, що стало більше класних фахівців. Таких працівників роботодавець щосили намагається утримати», — стверджує директор компанії «Рекрут Альянс» Олена Шумицька. Тому полювання на продавців триватиме й у 2010-му.
До кризи сейлзи могли розраховувати на ставку в $1 тис. Плани з продажу перевиконувалися, і їхній дохід сягав $2 тис. Узимку в пік кризи фіксована частина доходу знизилася до 1,5 тис. грн (окрім ставки фахівець заробляв ще 30%). «Деякі організації переводять спеціалістів на голий відсоток», — додає Павло Богданов, лідер практики «Маркетинг і продажі», EXON Recruiters. Із травня поточного року ставки поступово зростали й зараз менеджеру з продажу пропонують 2,5-3 тис. грн. Роботи також додалося. Від послуг фахівців, які супроводжували продаж — рисечерів, акаунт-менеджерів, — багато компаній відмовилися. Менеджер із продажу змушений самостійно здійснювати дослідження ринку, займатися пошуком нових клієнтів, укладати контракти та супроводжувати їх.
Антикризові таблетки. Фармацевтична галузь буде одним із найактивніших роботодавців 2010 року
Київмедпрепарату, найбільшому українському виробникові антибіотиків, до кризи байдуже. У першому півріччі 2009-го компанія збільшила дохід на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Фармацевтичний ринок навіть у кризовому 2009-му розвивається стабільно. Негативний вплив економічної ситуації гірше переживають здебільшого виробники й продавці таких безрецептурних препаратів, як вітаміни або харчові добавки, від яких покупці можуть тимчасово відмовитися.
«Ринок розвивається. Потреба у фахівцях як 2009-го, так і 2010 року не зменшиться», — впевнений директор компанії «Фарма Персонал» Андрій Анучин. Фармацевтичні компанії будуть одними з найактивніших роботодавців, вони шукатимуть нових працівників не заради заміни персоналу, а заради розвитку бізнесу. Попит на медичних представників — найчисленнішу категорію фахівців, що беруть участь у просуванні продукції, теж збільшиться. Навіть у період кризи армія медпредів зросла на 5%. Дефіцит таких спеціалістів усе ще великий, тож 2010 року зростання ринку становитиме ще 5%. Медичні представники залишаються основним каналом комунікації фармацевтичних компаній з їхніми потенційними клієнтами.
Втім, за словами Андрія Анучина, значно більше фармацевтичні компанії потребують послуг грамотних продукт-менеджерів. В Україні не готують маркетологів спеціально для фармбізнесу, і підприємства відчувають гострий брак таких кадрів. «Людина, не будучи лікарем або фармацевтом, навряд чи досягне успіху на цій позиції. Адже спілкуватися їй доведеться здебільшого з лікарями. Банальним вихвалянням препарату лояльного клієнта не залучити», — пояснює рекрутер. Поки що лише медичні представники з великим досвідом роботи можуть стати кваліфікованими продукт-менеджерами. І компанії, які розширюються, готові перекуповувати досвідчених кандидатів. Зарплата середнього продукт-менеджера сягає $2 тис. — стільки ж платили фахівцям у докризові часи. Зниження зарплат продукт-менеджерів у 2009 році в доларовому еквіваленті становило лише 5-7%. Для порівняння, медпредставникам урізали зарплати в доларах на 13% (підвищивши в гривні на 32% — до 4,5 тис. грн).
Наступного року компанії намагатимуться утримати таких фахівців, тому їхні доходи зростуть щонайменше на відсоток девальвації гривні. При цьому масових скорочень у фармбізнесі не передбачається.
Недовга відставка. Коли бізнес буде у безпеці, власники почнуть наймати керівників
У 2009 році чимало власників, котрі свого часу відійшли від справ, знову стали біля керма компаній. Вони позбувалися найманих керівників або через їхню неефективність в умовах, що склалися, або через бажання зекономити. Робота топ-менеджера в компаніях із мільйонним щомісячним оборотом коштувала близько $100-500 тис. на рік. Але 2010-го господарі бізнесу почнуть повертати найманих управлінців. «Власники вже звикли вирішувати стратегічні питання, тому вони повернуться до того, щоб операційною діяльністю займалися наймані керівники», — стверджує директор рекрутингового агентства World Staff Віталій Михайлов.
Нинішня криза, за словами управляючого партнера Comilfo Executive Search Іллі Фоміна, відкриває двері великих фінансово-промислових груп українським керівникам, зарплатні очікування яких знизилися на 20-30%. Через погіршення економічної ситуації компанії воліють шукати дешевших локальних фахівців. Хоча раніше акціонери ФПГ зважувалися довіряти свій бізнес здебільшого іноземним топ-менеджерам. Їхні послуги обходилися фірмам у $1-5 млн на рік. Приходячи в компанію, такі керівники зазвичай приводили свою команду, тому українці могли претендувати хіба що на позиції юристів, айтішників, менеджерів з комунікацій.
Глобальних змін у компенсаційній політиці щодо генеральних директорів не сталося. Фіксована частина їхніх зарплат зменшилася на 10-20%, а змінну прив’язали до результату. Тепер компанії-роботодавці чітко прописують, за яких умов керівник може розраховувати на бонус. Як і у 2009-му, наступного року власники компаній шукатимуть топ-менеджерів-операціоністів, готових «працювати руками». До таких фахівців господарі бізнесу, як і раніше, щедрі. Директор великої іноземної компанії може претендувати на $120 тис. на рік та бонус, прив’язаний до конкретного результату.
Фінанси скінчилися. Фінансові директори та головбухи потрібні завжди
2010 року багато компаній перейдуть від хаотичного ведення бізнесу до бюджетування і планування, відтак підвищиться попит на фахівців з оптимізації бізнес-процесів — фінансистів», — вважає директор рекрутингового агентства Management Consulting Валентин Тимошенко. Грошей у бізнесу поменшало, тому питання їхнього ефективного використання, а також управління фінансовими потоками, стане ще актуальнішим.
Фіндиректори — дорогі фахівці, і в 2009 році невеликі компанії на них економлять. Наразі дрібним фірмам потрібні головні бухгалтери-багатоверстатники. Але, по-перше, фахівців, які можуть кваліфіковано виконувати обидві функції, дуже мало, а по-друге, зарплатні запити фінансових директорів знизилися. Відтак компанії, які раніше не мали можливості найняти такого фахівця, тепер можуть собі дозволити фінансиста.
Фінансовим директорам слід готуватися до виконання додаткових завдань. У середніх компаніях їм уже підпорядковують бізнес-аналітиків, системних адміністраторів, логістів. Утім, на зарплатах додаткові зобов’язання фахівця не особливо позначаються. У фінансистів рівень окладів знизився на 30-40%, а то й більше. У період зростання економіки вони були рекордсменами за доходами. На старті кандидат погоджувався на $3 тис., за рік хотів уже $8 тис. Проте сьогодні фахівці зменшили свої апетити. Тепер $1-1,5 тис. — це нормальна вартість фінансового контролера, а фінансовий директор може працювати за $2-4 тис.
Потреба у головних бухгалтерах 2010 року теж буде високою. «У 2010 році компанії можуть потрапити під серйозніший тиск із боку контрольних органів, і в такому разі без компетентних бухгалтерів ніяк не впоратися», — впевнений комерційний менеджер компанії Hudson Ukraine Олексій Долгих.
Програма на завтра. Іноземні компанії підтримують високий попит на IT-фахівців
Професіонали у галузі інформаційних технологій навіть під час кризи за популярністю серед роботодавців поступаються лише менеджерам із продажу. За даними порталу HeadHunter, на їхню частку припадає в середньому близько 20% вакансій. У 2010 році цей рівень навряд чи знизиться.
У 2010-му, як і раніше, будуть затребувані розробники й адміністратори великих баз даних (Oracle, SAP, MS SQL), а також архітектори та програмісти Java. Але попит зміститься у ті напрямки, які лише прокладають свій шлях на ринок. У сфері розробки ПЗ це так звані насичені інтернет-програми (rich internet applications), об’єднані комунікації (unified communications), розробка портальних рішень. У адмініструванні баз даних — технології віртуалізації, кластеризації та «хмарних обчислень» (cloud computing).
Компанії усе ще економлять на придбанні нового ліцензійного програмного забезпечення. Це, на думку технічного директора СІТРОНІКС Інформаційні Технології в Україні Сергія Тарасенка, спровокує зростання популярності фахівців у галузі ПЗ із відкритим кодом, наприклад, адміністраторів ОС Linux. Переміщення торговельних компаній в інтернет активізує пошук спеціалістів із веб-технологій, які займаються розробкою, підтримкою та просуванням сайтів.
Рекрутери стверджують, що економічні негаразди найменше зачепили айтішників, які працюють на міжнародні софтверні компанії. Вони отримують зарплату в доларах і розмір жалування не знизився — в середньому $1-3 тис.
Утім, у галузі ІТ не обійшлося без скорочень. Деякі організації перевели фахівців на погодинну роботу або в розряд зовнішніх консультантів. Доходи IT-спеціалістів у 2009-му не зростають, як у минулі кілька років, проте й не надто падають.
На страх і ризик. Банки готуються до гіршого, набираючи ризик-менеджерів
Бізнес почав залучати фахівців з управління ризиками після кризи 1998 року. Спершу їхніми послугами скористалися банки, а слідом за ними й інші великі компанії. У 2009-му потреба в цих спеціалістах також зросла. І знову лідерами з найму ризиковиків-аналітиків стали фінустанови. Банки не припиняли набору таких працівників, хоча й провели масові звільнення співробітників. Роботу втратили здебільшого фахівці роздробу, інвестиційних департаментів, молодші аналітики, HR-служби.
Часто система ризик-менеджменту існує у фінансово-промислових групах і великих компаніях, а на маленьких підприємствах функції ризик-менеджера виконує керівництво. Тоді як для банків наявність системи керування ризиками — обов’язкова. Ризиковики були й залишаються однією з найдорожчих категорій банківських службовців. Вони займаються розрахунком будь-яких видів ризиків, аналізом ситуації, прогнозами, що відображають загальну картину доходів і втрат банку, фактично визначаючи стабільність організації. Торік оклади ризиковиків сягали $2 тис. У 2009 році небагатьом фахівцям вдалося зберегти докризовий рівень зарплат, але в середньому по ринку він упав на 40%.
Нарівні з ризик-менеджерами банківська сфера, на думку директора департаменту персоналу Райффайзен Банку Аваль Тетяни Плюсніної, у 2010 році потребуватиме, з одного боку, фахівців із повернення прострочених боргів і спеців із реалізації заставного майна (особливо нерухомості та землі). А з іншого — менеджерів із розробки нових банківських продуктів. Перша група працівників вирішує актуальні для банків завдання — повернення позикових коштів, друга визначає бізнесові перспективи та збереження позиції на ринку. «Гадаю, у 2010 році триватиме стабілізація або зниження рівня оплати праці навіть найзатребуваніших фахівців», — переконана Тетяна Плюсніна. Лише окремі професіонали зможуть розраховувати на високі зарплати.
Кредитний доктор. Що більше неповернених кредитів, то вищий попит на юристів
«У правників роботи вистачає», — констатує Олег Височинський, партнер юридичної і патентної фірми «Грищенко та Партнери». Уже зараз на ринку панує пожвавлення порівняно з весною 2009 року. Восени очікується збільшення замовлень із реструктуризації боргів — строк за багатьма кредитами спливає наприкінці року, тому українські бізнесмени почнуть переговори про реструктуризацію зі своїми партнерами як в Україні, так і за кордоном. Частину виплат за боргами підприємствам уже вдалося перенести на 2010-й, тож і наступного року юристи не залишаться без роботи.
Компанії змушені не лише домовлятися із кредиторами про відстрочку платежів за позиками, а й закриватися. Відповідно підвищується попит на послуги з банкрутства та ліквідації підприємств. Правники, які спеціалізуються на судово-претензійній та фінансово-банківській практиках, будуть затребувані. У 2010 році поліпшити свій фінансовий стан зможуть і фахівці зі злиттів і поглинань — підприємства у скрутному становищі шукатимуть інвесторів.
«Поки ж ситуація на ринку не надто радісна. Деякі компанії були змушені піти на скорочення, і на ринок хлинуло багато некваліфікованого персоналу. Тепер, щоб знайти хорошого фахівця, слід провести на порядок більше співбесід», — зазначає Олег Височинський.
Зарплати також завмерли. Частина фірм, щоб уникнути звільнень, урізала жалування своїм співробітникам. Якщо до кризи юристи із трирічним досвідом роботи отримували $700-2000, то нині їм пропонують у середньому 5 тис. грн. Невеликого підвищення ставок варто очікувати вже наступного року.
Маркетолог на всі руки. На ринку FMCG виграють компанії із сильними командами менеджерів з продажу та маркетологів
З початку року в нас не було жодного замовлення на пошук маркетологів. Здавалося, вони більше нікому не потрібні», — розповідає директор компанії «Рекрут Альянс» Олена Шумицька. Після хвилі звільнень, коли фірми відмовилися від послуг вузькоспеціалізованих фахівців, а решті співробітників знизили зарплати на 30-40%, ринок завмер. Але тепер він поступово оживає.
Оговтавшись від потрясінь, спричинених кризою, компанії усвідомили, що позбуватися професіоналів, які беруть участь у формуванні попиту і просуванні продукції, не час. Так, мережа торгово-розважальних центрів «Караван» створила відділ маркетингу саме 2009 року. Залучатимуть сильних маркетологів у 2010-му не лише ритейлери, а й компанії із сектору FMCG.
«Не виключено, що підприємства почнуть підстроюватися під новий попит, наприклад, запускаючи доступніші за ціною торгові марки. У такому разі без фахівців із маркетингу не обійтися», — впевнений директор Management Consulting Валентин Тимошенко.
Щоправда, компанії навряд чи зможуть собі дозволити тримати в штаті одразу кількох вузькоспеціалізованих маркетологів. За словами старшого рекрутера компанії Brain Source International Юлії Макарової, середнім і малим бізнесом будуть затребувані маркетологи-генералісти, котрі зможуть виконувати практично всі функції за своєю спеціальністю всередині компанії. Оптимізуючи витрати, підприємства намагаються знайти майстрів на всі руки й не утримувати відділ із п’яти-восьми осіб. Ця тенденція ніяк не торкнеться лише великого бізнесу.
Крім досліджень ринку, маркетологам дедалі частіше довіряють ще й управління продажами. При цьому, за словами управляючого партнера агентства «Анкор СВ» Алли Коняєвої, надзвичайно затребуваними будуть маркетологи, які, витративши якнайменше ресурсів підприємства, зуміють мотивувати клієнта на купівлю.
Крізь терня до полиць. Ритейлери змінюють асортимент своїх магазинів, це породжує попит на категорійних менеджерів
Ще рік тому зусилля мереж були спрямовані на відкриття нових точок, а тепер роздріб змушений дбати про підвищення показників уже працюючих магазинів. Замість директорів із розвитку ритейлери починають пошук категорійних менеджерів, відповідальних за реалізацію асортиментної політики магазинів. Останнім часом вона зазнає постійних змін. Усі без винятку магазини намагаються збільшити швидкість обороту, що й породжує підвищений попит на категорійних менеджерів. Адже продукцію потрібно закупити за низькими цінами, доставити з найменшими витратами, правильно викласти, простежити за продажем.
У більшості мереж ці функції виконують три відділи — закупівель, продажу та маркетингу. Така структура характерна для західних компаній, відтак українські гравці спробували її скопіювати. «Але криза виявляє всі недоліки такої організації продажу. Закупівлею займаються одні фахівці, реалізацією інші, просуванням — треті. У результаті нема з кого спитати, якщо рентабельність категорії товарів падає. Тому деякі фірми об’єднують ці функції в одному центрі відповідальності», — пояснює директор із роботи з персоналом компанії «Край» Марія Чумак.
У 2010 році цей процес триватиме. Фірми, які зможуть розвиватися, добиратимуть персонал, а донорами стануть банкрути. Ринок уже поповнюється свіжою кров’ю. Через банкрутство низки мереж (свої магазини закрили власники гіпермаркетів «О’КЕЙ Україна», «Смак») без роботи залишилися сильні кандидати, яких можна найняти за порівняно невеликі гроші. Якщо до кризи вони могли розраховувати на 15-20 тис. грн, то сьогодні — на 7-10 тис. грн.
Один у полі. Вправний агроном може істотно зменшити витрати сільгоспвиробника
Сільське господарство — це одна з галузей, що і 2010-го продовжать набирати персонал. Причому попит формуватимуть не іноземні компанії, які лише після закінчення кризи переглянуть свою кадрову політику (надто вже в них громіздка структура), а українські підприємства. Вони потребують передусім агрономів, знайомих з новими технологіями. Нині такі фахівці — на вагу золота, адже саме завдяки технологіям у 2009 році вдається зберегти високу врожайність. На добривах, які раніше виручали, підприємства намагаються економити.
«Є два способи вирощувати рапс — поганий і правильний. При першому виробник виорює поле, засіває його, вносить по 100-150 кг добрива на гектар, у березні знову підгодовує посіви та обробляє їх засобами захисту рослин (ЗЗР). За такої технології рапс вимахує на один-два метри, а врожайність — усього 17-20 ц/га. У другому випадку підприємство знищує бур’яни, переорює поле, засіває його. Сходи обробляє десикантом, який заморожує їхній ріст, щоб розвивалася коренева система (це надає рослині морозотривкості), вносить ЗЗР та удобрює. Рапс починає повільно рости — до 35-40 см. Усі сили йдуть у насіння. Урожайність — 50-60 ц/га. Тут важлива технологія, а добрива відіграють третьорядну роль», — пояснює директор консалтингового агентства «ААА» Сергій Наливка.
Хороший агроном, який знає нові технології, може істотно знизити сільгосппідприємству витрати. Попит на таких фахівців постійно зростає. У докризові часи головний агроном великого агрохолдингу заробляв близько $5 тис. на місяць. Багато хто міг розраховувати на бонуси при підвищенні врожайності культур. Жалування рядових агрономів становило 4,5 тис. грн. Криза змусила компанії урізати фахівцям зарплати на 40-50%. Деякі виробники, скориставшись ситуацією на ринку, навіть спробували позбутися дорогих працівників. «Та виявилося, що не на тому зекономили. Тепер змушені повертати кваліфікованих фахівців», — додає Сергій Наливка.
|
