Індія — нове глобальне джерело інновацій

За аналогією з індійським транспортним засобом з низькою вартістю транспортування — джугад, винахідливість Індії сфокусована на тому, як бути швидким і дешевим. Сьогодні Індія є тим джерелом нових ідей, які надзвичайно актуальні саме в часи сучасної економічної ситуації.

У листопаді 2009 року управлінці з багатьох компаній, включно з інвестиційними банками Rothschild та Goldman Sachs (GS), а також технічною дослідницькою компанією Gartner (ІТ), зібралися за круглим столом в Нью-Йорку. Компанії влаштували зустріч, щоб дізнатися, яким чином американські компанії можуть розробляти продукти дешевше і швидше за допомогою стратегій та технологій з Індії.

Наві Раджу, виконавчий директор Індійського Центру Глобального бізнесу при Бізнес-Школі Кембриджського університету, підсумував зустріч одним словом — джугад.

Джугад (з Хінді) означає імпровізаційний стиль інновацій, що потребує мінімальних ресурсів і зорієнтований на нагальні потреби споживачів, але такі, що є нетиповими для повсякденного життя. Це допомагає зрозуміти як Tata Group, Infosys Technologies (INFY) та інші індійські корпорації здобули міжнародний статус та світове визнання. Незабаром термін "джугад" може увійти в щоденний лексикон консультантів з менеджменту і бути на рівні з такими відомими стратегічними підходами до вдосконалення ведення бізнесу, як Шість сигма (Six Sigma), загальне управління якістю (Total Quality Management) та ощадливе виробництво і постійне вдосконалення (японський термін kaizen).

Як і попередні концепції управління, індійський стиль інновацій може бути тимчасовим захопленням. Джугад — це недорогий винахід, зроблений "на льоту". А іноді це може вказувати на зрізання кутів — нехтування безпекою чи надання неякісного сервісу. М.С. Крішнан, професор Ross Business School of the University of Michigan попереджає: "Є небезпека, що джугад вважатимуть чимось неякісним, тобто зробленим абияк. Тому компанії повинні бути обережними з даною концепцією — впроваджувати її за певними правилами етики".

Популярність індійської філософії джугад викликає інше питання — чи дійсно компанії мають платити за знання, що допоможуть скоротити витрати і виробляти дешевший продукт? "Поява консалтингових послуг може негативно вплинути на імідж джугад-концепції і стати справжнім прокляттям", — говорить Роберт Уолкот, виконавчий директор Northwestern University's Kellogg Innovation Network.

Однією з головних причин популярності джугад стала світова економічна ситуація — економічний спад змусив корпорації скоротити витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Інша причина полягає у тому, що споживачі, особливо американські, схильні купувати продукти та послуги за помірними цінами. Незважаючи на глобальну рецесію, економіка Індії продовжує зростати — за перші три квартали 2009 року вона зросла на 7,9%. Немає жодного сумніву, що Індія обрала однозначно переможну стратегію розвитку.

Best Buy (BBY), Cisco Systems (CSCO) і Oracle (ORCL) — компанії, що вже застосували джугад-концепцію в своїй діяльності. Це був вагомий поштовх для створення дешевших продуктів та послуг, як для постачальників, так і для споживачів. Наві Раджу, виконавчий директор Індійського Центру Глобального бізнесу при бізнес-школі Кембриджського університету, зазначив: "У скрутні часи американським компаніям доводиться швидко вчитися працювати в нових умовах. Індійським інженерам вже давно відомі шляхи винайдення дешевих технологій та ефективні способи їх швидкого впровадження. Це — джугад."

У всіх на вустах

Про принципи та концепцію індійського інноваційного стилю починають активно говорити у бізнес-школах. Джугад застосовують у бізнесі. Прасад Каіпа, колишній менеджер Apple's (AAPL), використовує термін "джугад" в навчальних курсах в Hyderabad's Indian School of Business. В University of Michigan's Ross School of Business, де викладає професор індійського походження Прахалан, було відкрито центр досліджень біля головного офісу компанії Infosys в Індії, світового лідера у сфері ІТ-аутсорсингу. Це дає змогу викладачам спостерігати за новими ідеями індійських компаній, які розробляють програмне забезпечення. Консультанти McKinsey також почали розглядати концепцію джугад зі своїми клієнтами.

Про джугад говорять в Індії вже протягом цілого десятиліття. Сандіп Вій, віце-президент і генеральний директор Cisco Systems в індійському місті Бангалор, стверджує, що джугад є ідеальним прикладом інноваційності Індії. Джугад був сконструйований індійськими селянами, як транспортний засіб для перевезення кіз та великої рогатої худоби, що має імпровізований дизельний двигун та дерев'яний візок.

Піонером серед автомобільних компаній, що застосували джугад, є індійська компанія Tata Motors та її продукт — малолітражне авто Nano, вартістю $ 2500. Це є нонсенсом з огляду на ціни інших автовиробників. "В Tata Group ми постійно думаємо про мінімізацію вартості продукції. Для нас філософія джугад має вирішальне значення. Це наша професійна мова" — говорить Ананс Крішнан, головний технічний директор компанії Tata Consultancy Services.

Застосування джугад-концепції на практиці

Американські компанії також почали активно застосовувати джугад на практиці. В центральному офісі Best Buy у Річфілді (Міннесота), однієї з компаній-лідерів з продажу побутової електроніки, Календу Патель, виконавчий віце-президент з продажів, проводить семінари за філософією джугад для менеджерів та персоналу магазинів. Під час навчання він пояснює, яким чином можна успішно вийти на ринок з новими продуктами та послугами та як, витрачаючи незначні кошти, збільшити обсяги продажів у магазинах. Однією з ідей Пателя є домашнє медичне обладнання.

В Бангалоре (Індія) був відкритий Східний центр глобалізації компанії Ciscо. Ця компанія є яскравим імпортером індійського менталітету, яка об’єднує групи американських інженерів США з індійськими керівниками. "Інноваційність Індії має позитивний екомічний ефект та великі перспективи для впровадження, — говорить Вім Елфрінк, головний директор Cisco глобалізації, який переїхав з Сан-Хосе до Бангалору у 2007 році, — Люди — це майстри управління мінімізацією витрат, а не креативністю. Якщо індійські інженери з'ясовують той факт, що управлінець має диплом MBA, вони кажуть: "Забудьте те, що знали. І спостерігайте!". Це ілюструє різницю у підходах до роботи індійського та американського персоналу.

Cisco вийшла на індійський ринок у 1995 році. У 2005 році Cisco вклала в підтримку новаторських індійських компаній 100 млн. доларів. Здійснювана компанією Cisco стратегія глобалізації пов'язана з тим, що Cisco — міжнародна корпорація, що діє більш ніж в 130 країнах світу на всіх континентах. З іншого боку, протягом найближчих п'яти років міське населення нашої планети збільшиться на 200 млн. осіб, в країнах, що розвиваються істотно зросте чисельність середнього класу, почнеться реалізація великих новаторських інфраструктурних проектів. Все це вимагає від Cisco розробки нових бізнес-моделей, у тому числі переходу на взаємодію з замовниками та партнерами. В основі стратегії глобалізації Cisco лежать орієнтована на Інтернет бізнес-модель і ряд прикладних засобів забезпечення колективної діяльності, таких як система уніфікованих комунікацій Cisco і рішення Cisco TelePresence.

На будівництво Східного центру глобалізації Cisco було виділено 50 млн. доларів. В одному з його приміщень розташований глобальний брифінг-центр, призначений для демонстрації новітніх рішень і технологій Cisco.

Очікується, що до 2025 року Індія, країна в якій швидко зростає кількість молодого населенням, увійде до числа п'яти найбільш розвинених держав. Генеральний директор Cisco з питань глобалізації Вім Елфрінк стверджує: "Індія займає центральне місце в нашій стратегії глобалізації. Ця країна надає нашій компанії зручну базу з великим потенціалом зростання і служить локомотивом ринкових перетворень у світі, що розвивається. Бажаючи зробити свій бізнес по-справжньому глобальним, Cisco прагне швидко реагувати на зміни бізнес-моделей своїх замовників і партнерів. Саме тому ми будемо розробляти свої продукти і послуги в Індії, в безпосередній близькості до замовників, які працюють у даному регіоні."

Східний центр глобалізації став важливим елементом глобальної структури Cisco. Він допомагає компанії вести новаторські дослідження і залучати нові таланти.

"Руйнуються традиційні перешкоди на шляху потоку продуктів, послуг і робочої сили — світовий ринок стає все більш єдиним і інтегрованим, — стверджує Вім Елфрінк. — Щоб внести гідний внесок у стійкий розвиток економіки і соціального життя всіх країн, ми будемо нарощувати свою присутність на місцевих ринках і тісно співпрацювати з урядами, міжнародними організаціями, керівниками місцевого бізнесу та навчальними закладами ".

Інше прихильники інноваційності індійської концепції, такі як професор Каіпа з Індійської бізнес-школи, стверджує, що компанії переймають Індійський стиль інновацій, навіть не підозрюючи про це. Колишній дослідник компанії Apple відзначає, що розробник iPhone є чемпіоном з переосмислення існуючих ідей та технологій в більш простий шлях, який дозволяє скоротити R&D витрати і випускати продукт високої якості. "Джугад є індійською філософією, але вона не суто Індійська", — стверджує Каіпа. "Компанії з усього світу можуть дізнатися і застосувати цю інноваційну індійську концепцію.

Стаття написана на основі "India's Next Global Export: Innovation", Business Week.
Переклад: Анна Глива