Особливості національного краудфандингу

Автор: Олеся Дусь

Розвиток краудфандингу в Україні і в світі — це два абсолютно різних процеси. Суть одна — умови відрізняються. Головна проблема полягає в тому, що більшість наших співгромадян поки що бояться брати участь в «народному» фінансуванні проектів. Причина криється не у відсутності грошей або стабільності в країні. В основному страх і недовіра до авторів ідей виникають через нестачу інформації.

Ілюстрація: Shutterstock

Краудфандинг в тому вигляді, в якому ми його зараз знаємо, існує вже близько шести років. Перший такий проект виник у 1997-му, коли менеджери Marillion (британська музична група) звернулися до фанів з повідомленням, що не зможуть оплатити тур групи в США. Фани на офіційному сайті самостійно зібрали $60 тис. Згодом група таким же чином отримала кошти на випуск нового альбому, а зараз вона зовсім відмовилася від послуг лейбла і існує на пожертви фанатів.

Сьогодні найпривабливіша сфера для краудфандингу — це стартапи. Згаданий вище Kickstarter вже зумів зібрати понад $350 мільйонів за 5 років свого існування. Аналогічні майданчики, але не з такими амбіціями, існують і в Європі, наприклад, Seedmatch.de і Companisto.de. Не відстає і Росія. Найвідоміший російський інтернет-майданчик для краудфандингу — це РосПил.

В Україні у цій сфері все не так погано, як може здатися на перший погляд. Попри загальноприйняту думку про недовіру українців, є приклади успішно реалізованих за допомогою краудфандингу проектів. Зокрема, прекрасний приклад ефективності колективного фінансування продемонстрували глядачі ТВі, що зібрали необхідну для оплати податків каналу суму.

Із запуском першої української краудфандинговой платформи «Велика Ідея» у вересні минулого року взяти участь в «народному» фінансуванні того чи іншого проекту стало ще простіше. Хоча поки що зібрати велику суму для реалізації ідеї можуть в основному соціально значущі проекти (організація дозвілля для дітей, комп'ютеризація лікарів тощо). Але, незважаючи на те, що загальні суми внесків поки що невеликі (від 5 до 30 тисяч гривень), самі проекти є дуже різноманітними: видання книг, організація музичного концерту, встановлення контейнерів для збору сміття та ін.

Ще один приклад — проект «Спільнобачення», який запускається в недалекому майбутньому. Планується, що це буде перший інтернет-телеканал, який фінансуватиметься за принципом краудфандингу.

Платформа СімЗірок, яка запускається в листопаді, — піонер в іншому виді краудфандингу — взаємному кредитуванні. У той час як на закордонних ринках p2p-майданчики показують приріст 90-100% на рік, в Україні ми тільки починаємо знайомимося з перевагами «прямого» кредитування.

СімЗірок — це соціально-орієнтований ресурс, на якому спеціальні агенти допомагають людині краще представити свій проект і зібрати необхідну суму для його запуску. У цей же час і кредитори, і позичальники можуть самостійно обговорювати той чи інший проект, створюючи спільноти для інвестування в певні галузі або навіть населені пункти.

Можливо, в перспективі подібні сервіси замінять багатьом користувачам схему звичайного банківського кредитування, недоступну з різних причин (географічна віддаленість, неофіційне оформлення на роботі, недовіра до банків, високі вимоги банків тощо). Крім того, і СімЗірок, і «Велика Iдея» сприяють поширенню інформації про цікаві, важливі та потрібні проекти.

Хоча на сьогоднішній день ринок вітчизняного краудфандингу робить тільки перші кроки на шляху свого розвитку, перспективи у нього величезні. Адже охоплення української інтернет-аудиторії — 15 млн. користувачів, які в середньому проводять 20 годин на тиждень в мережі. Довіра людей до різних майданчиків поступово зростає (це видно на прикладі інтернет-аукціонів). А значить, буде збільшуватися і обсяг грошового потоку від приватного населення — до ініціаторів різноманітних проектів і стартапів.