Таємниці успішного старту
Прогнозування шансів стартапу на усіх — справа, м’яко кажучи, невдячна. Але все ж таки підприємці та інвестори не повинні нехтувати оцінюванням базової ідеї, що лежить в основі майбутнього бізнесу.
Багато дослідників, прораховуючи ймовірність успіху новоствореного підприємства, орієнтуються на спроможність засновників здобувати фінансування, залучати потрібних фахівців та забезпечувати швидке й стабільне зростання. У свою чергу, венчурні інвестори, намагаючись розвіяти туман непевності та оцінити, — чи вартує щойно зачатий проект їхньої уваги (а якщо так, то як на довго), використовують більш-менш ті ж самі виміри.
Проте, як стверджують автори одного із останніх досліджень, присвяченого цій темі1, успіх чи провал стартапу можна спрогнозувати, оцінивши базову ідею, що лежить у його основі задовго до того, як фундатори отримають перший раунд інвестицій або підпишуть перший контракт про оренду офісного приміщення.
Є дуже мало даних стосовно того, чи оцінка перспектив комерціалізації щойно створеної ідеї корелюється з результатами, яких фірма досягає на перших етапах свого існування або з фактом отримання нею довгострокового фінансування. Адже дуже важко отримати проекції з «зародкової» фази підприємства, котрі були б вільні від ретроспективних оцінок та не прив’язані до сум, інвестованих в ідею приблизно у період її створення. Врешті-решт, якщо інвестору подобається задум, він вкладає в нього кошти. А це означає, що оцінювання перспектив концепції на етапі її зародження практично неможливо відокремити від обсягів ресурсів, котрі згодом отримує молода компанія. Також бажання чи небажання підприємців розширювати обсяги діяльності та залучати подальше фінансування залежить від початкової реакції перших інвесторів. Інакше кажучи, ми маємо справу з явищем, котре у соціальній психології прийнято називати «пророцтвом, що самозбувається».
Щоб обійти цю проблему та сфокусуватись на значущості власне ідеї, автори вивчили унікальну базу даних Venture Mentoring Service (VMS), організації, що діє при Массачусетському технологічному інституті. У рамках дослідження було зібрано дані щодо характеристик, експертних оцінок та реально досягнутих результатів 652-х починань, які скористались із підтримки VMS у період з 2005-го по 2012-й рік.
Якщо підприємець звертається до VMS, персонал цієї структури готує інформацію щодо його проекту, яка потім представляється групі, що складається з більш ніж 100 аналітиків, управлінців-практиків та інвесторів, котрі мають багатий досвід консультування новостворених підприємств. Ці відомості подаються у стандартній чітко структурованій формі та включають опис бізнес-моделі, технологічних вимог, потенційної клієнтської бази та перепон для реалізації проекту. При цьому такий документ містить мінімум даних стосовно засновників.
Радники VMS мусять прийняти рішення про співпрацю с певним підприємством виключно на основі вищезгаданої інформації, не зустрічаючись з підприємцями. У середньому зацікавленість радників (або менторів) викликають менш ніж 5% пропозицій. Якщо ж велика кількість менторів хоче виступити в ролі консультантів для конкретного проекту, це з високою часткою ймовірності може вказувати на сприйняття початкової версії ідеї як вартої уваги.
VMS концентрується на серйозних задумах, а не на утопічних фантазіях. У проаналізованій авторами виборці успішно стартувало 46,5% підприємств; з яких 18,6% — отримали фінансування професійних інвесторів, а 22,4% — спромоглися вийти на стадію комерціалізації або почали генерувати надходження від продажу своїх продуктів.
Концепції, які викликали вищий рівень зацікавленості менторів, з більшою ймовірністю досягали фази комерціалізації. Як показали розрахунки авторів, навіть невелике збільшення кількості радників, котрі виявили прихильне ставлення до проекту, на 17% підвищувало його шанси на комерціалізацію.
Варто зазначити, що на рішення менторів також суттєво впливала галузь, яку представляв підприємець. Найохочіше вони надавали підтримку стартапам із секторів, розвиток яких залежить від R&D-діяльності, зокрема, — це енергетика, виробництво комп’ютерного «заліза» та сфера наукових досліджень. Крім цього, радники висловлювали більшу зацікавленість у підприємницьких починах, котрі ґрунтувалися на даних академічних досліджень чи володінні інтелектуальною власністю. У цих випадках вищий рівень схвального ставлення менторів до ініціативи також корелювався з подальшим залученням фінансування.
Дослідники звертають увагу на те, що на початковому етапі існування стартапу його оригінальна бізнес-ідея може зазнавати суттєвих трансформацій. Саме тому інвестори не поспішають оцінювати пропозицію та воліють вичікувати доти, доки не отримують хоча б якісь підтвердження шансів проекту на успіх. Натомість експерти VMS проводили оцінювання задуму раніше, ніж це роблять професійні інвестори та маючи набагато менше даних. При цьому вони значно частіше вибирали проекти, які з часом досягали фази виходу на ринок (а не ті, що у підсумку провалювалися).
Висновки дослідження особливо актуальні в час, коли щойно створені фірми все частіше звертаються до альтернативних джерел фінансування: до «насіннєвих» фондів, до так званих акселераторів і навіть користаються з фандрайзингових платформ. Ці фінансові посередники вкладають у проект відносно невеликі суми, але, на відміну від професійних інвесторів, дозволяють підприємцям модифікувати свою ідею на початковому етапі. У будь-якому разі використання експертних порад з різних джерел дає підприємцям можливість вдосконалити свій бізнес-план та, відповідно, зробити пропозицію цікавішою для потенційних інвесторів.
За матеріалами "For Startups, Ideas Matter", strategy+business.
1 Автори дослідження: Ерін Скотт (Erin Scott), Національний університет Сингапуру; Пянь Шу (Pian Shu), Гарвардський університет; Роман Любинські (Roman Lubynsky), Массачусетський технологічний інститут. Висновки дослідження висвітлено у публікації «Are ‘Better’ Ideas More Likely to Succeed?» («Чи “кращі” ідеї мають більше шансів на успіх?»), Harvard Business School Technology & Operations Management Unit Working Paper, жовтень 2015.
|
