Who’s who в українському шерингу
Джерело: "Економічна правда"
Сьогодні весь світ спостерігає за розвитком такого явища як шерингова економіка або, як її ще називають, економіка спільного споживання. Цей феномен виник і розвивається завдяки чотирьом рушійним силам.
На думку соціального інноватора та найвідомішого експерта у сфері шерингової економіки Рейчел Ботсман (Rachel Botsman), цей феномен виник і розвивається завдяки чотирьом рушійним силам:
- Пірингові (тобто такі, що базуються на рівності всіх учасників) соціальні мережі та технології реального часу радикально змінили поведінку величезної кількості людей;
- Світова економічна криза змусила відмовлятися від бездумного споживання;
- Екологічні проблеми все більше впливають на економіку та повсякденне життя;
- І нарешті, четвертий чинник. На думку Рейчел Ботсман, він звучить як "відроджена віра у важливість спільнот і переосмислення того, що насправді означають слова "друг" та "сусіди". Інакше кажучи, люди стали більше довіряти одне одному і частіше допомагати ближньому.
Переходячи від міжнародного рівня розвитку шерингу до локального, варто зазначити, що розвиток шерингової економіки в Україні не випадає з глобальних трендів. На підтвердження цієї тези розповімо про кількох представників української шерингової економіки.
OLX. Ця міжнародна платформа (представлена у понад 40 країнах світу) в Україну прийшла в 2014 р. Сьогодні сервіс представляє собою зручний в користуванні майданчик, за допомогою якого можна вигідно продати чи купити товари й послуги.
"Будь-яка людина може знайти в себе вдома речі, якими вона більше не користується, — говорить маркетинг-директор OLX Катерина Онищенко. — Але те, що непотрібно вам, може стати цінним для когось іншого. OLX допомагає покупцям та продавцям знайти одне одного й зустрітися. Таким чином, уживані речі продовжують своє життя й приносять користь людям".
Хоча саме у такій ролі OLX здобув найбільшу популярність, на майданчику є чимало пропозицій оренди та послуг. Причому орендувати, як і купити, можливо будь-що — починаючи від нерухомості, автомобілів та техніки, закінчуючи одягом, музичними інструментами та домашніми тваринами.
Зовсім непоодинокі випадки, коли користувачі OLX пропонують щось безоплатно. В основному це вживаний одяг, взуття, книги. Проте можна знайти й більш дорогі предмети — музичні інструменти, антикварні й колекційні речі, електроніку. Трапляються навіть приватні будинки!
"Користувачі OLX раціонально використовують гроші, не хочуть переплачувати. В той же час, вони прекрасно розуміють, що непотрібні їм речі можуть стати у пригоді для когось іншого. На мою думку, OLX — класичний приклад переваг шерингової економіки", — вважає пані Онищенко.
BlaBlaCar. Глобальний лідер в області райдшеринга — спільного використання легкових автомобілів. Спільнота об'єднує водіїв і їх попутників. Іншими словами — дає можливість подорожувати і спілкуватися між собою людям, яким виявилося, як то кажуть, по дорозі. Сьогодні BlaBlaCar налічує понад 30 млн. користувачів в 22 країнах.
"Тренд райдшеринга давно і активно розвивається в Європі. В останні 2 роки такі ж темпи спостерігаються і в Україні. Ми стали одним з найбільш прогресуючих регіонів серед усіх країн, де працює сервіс, — розповідає Олексій Лазоренко, керівник BlaBlaCar в Україні та Росії. — Лише за останній рік до української платформи приєдналося понад 1 млн. осіб, і ця цифра стрімко зростає".
На підтвердження своїх слів пан Лазоренко наводить результати нещодавнього опитування користувачів BlaBlaCar: понад 55% частіше використовують сервіс для поїздок на відпочинок, 49% їздять до батьків чи родичів.
У 42% користувачів переважають ділові та роботі поїздки. Наприклад, лише за маршрутом Київ — Одеса на одні з вихідних літа водії пропонували понад 4000 тисяч місць в своїх автомобілях. Це близько 100 додаткових вагонів потяга.
Показово, що практично 80% користувачів BlaBlaCar частіше надають перевагу райдшерингу перед іншими видами транспорту (наприклад, потягом чи автобусом), приводячи наступні аргументи: Зручніше; Дешевше; Швидше.
Спільне споживання знань стає дедалі популярнішим і звичнішим. Так, Вікіпедія або MOOCs (Massive Open Online Courses) допомагають зробити доступ до знань по всьому світу простішим, забезпечуючи можливість слухати одних з кращих викладачів нашого часу в режимі онлайн в будь-якому місці і в будь-який час.
В Україні ця тенденція має місце бути завдяки локальним проектам, відомим закордоном, таким, як Preply і Prometheus.
Preply. Сервіс для підбору приватних репетиторів, який вже запущений в Україні, Польші, Мексиці та Бразилії. Preply дає можливість вибрати потрібного фахівця не лише з регіону, де проживає клієнт, а й закордонних онлайн викладачів, які займаються через відео-дзвінки.
Зараз на Preply представлені понад 30 тис. репетиторів і близько 70 тисяч учнів. Є можливість вивчати 27 мов, півтора десятка шкільних предметів, музику, живопис та акторську майстерність.
"Preply — це такий самий маркетплейс як BlaBlaCar або Airbnb де є дві сторони платформи: продавці послуг та клієнти. Preply створює інфрастуктуру для занять учнів і репетиторів", розповідає Кирило Бігай, співзасновник і СЕО Preply, — До інфраструктури я можу віднести сам пошук, який показує найкращих перевіренних репетиторів, їх відгуки та відео. Внутрішній кабінет дозволяє їм слідкувати за тим, як йдуть заняття, проходять оплати та своїм прогресом".
Prometheus. Безкоштовні онлайн-курси від викладачів КНУ, КПІ та Києво-Могилянської академії. Платформа пропонує не просто окремі курси, а взаємопов'язані цикли занять з найбільш актуальних для країни тем (бізнес, ІТ, іноземні мови, право, історія).
"Prometheus надає можливість провідним університетам, компаніям та викладачам перенести свої вже існуючі в офлайн навчальні курси, доступ до яких надзвичайно обмежений, в формат масового безкоштовного онлайн-курсу, який відкритий для всіх бажаючих.
ВНЗ отримують піар серед абітурієнтів, що надає їм більше контрактників, викладачі стають відомими на загальнонаціональному рівні, а слухачі отримують безкоштовний доступ до найкращих курсів, що раніше були доступні лише одиницям", — розповідає співзасновник проекту Іван Примаченко.
Одним зі своїх завдань творці платформи вважають переклад українською мовою курсів, що добре зарекомендували себе на Заході, але недоступних широкому загалу через мовний бар'єр.
Ми поступово вчимось ділитись послугами, часом та навичками з іншими завдяки таким платформам, як Upwork чи TaskRabbit у світі чи українським аналогом — сервісом Kabanchik.ua. Незалежно від віку чи статі люди діляться власними талантами, пропонуючи певні умови.
Kabanchik.ua. Онлайн-платформа для послуг в побуті та бізнесі працює з 2012 р. Працює в Україні, Росії, Білорусі і Казахстані. Зареєстровані на платформі майстри та фахівці у самих різних сферах готові виконати замовлення, розміщені інші користувачами. Дещо епатажна назва платформи передає ключову ідею всього проекту — максимально швидке виконання замовлень.
На початок року через "Кабанчика" щодня виконувалося близько 500 замовлень, а середній гонорар становив близько $15-20. Найбільшим попитом користуються фахівці будівельних спеціальностей, ремонтники та IT-розробники.
MUSHROOM. Український (якщо бути зовсім точним, то львівський) аналог глобального сервісу Airbnb — онлайн-майданчика для розміщення, пошуку і короткострокової оренди приватного житла. Стартував проект весною 2015 р. Сьогодні MUSHROOM пропонує гостям Львова близько півтисячі квартир. І щодня в базі з’являються нові об’єкти.
Засновник майданчика Андрій Окунський називає свій проект консьерж-сервісом. "Всі аналогічні ресурси сконцентровані виключно на бронюванні. Ніхто не бере на себе роль помічника та гіда подорожуючих при бронюванні, поселенні та й під час перебування у місті. Та й самі клієнти частіше всього пробачають подібні факти".
Плюшкін. Онлайн-платформа для обміну речами та послугами, що стартувала у 2014 р. Засновник та генеральний директор "Плюшкіна" Наталя Заверуха розглядає його, в першу чергу, як екологічний проект, що має зробити світ кращим. І лише потім — як бізнес, що окуповує себе.
Наталя прагне, аби за допомогою "Плюшкіна" люди робили покупки раціонально, а речі використовувалися стовідсотково. Сьогодні у платформи тисячі користувачів.
Місцева специфіка і перспективи
Давайте розглянемо, як працюють рушійні сили шерингової економіки в Україні. Функціонування соцмереж базується на широкому застосуванні широкосмугового мобільного інтернету. Оператори зараз активно розбудовують мережі покоління 3G. Їх можливостей цілком достатньо для потреб шерингової економіки. Тому технологічна база для неї в Україні якщо не ідеальна, то цілком задовільна.
Тепер про другий чинник — економічну кризу. Попри всі свої негативні прояви, вона стимулює людей відмовлятися від непродуманого, надмірного споживання, витрачати гроші раціональніше. Тобто, шерингова економіка в умовах кризи ідеально відповідає запитам суспільства.
В Україні зміни в психології суспільства, на яких базується шерингова економіка (пам’ятаєте — відроджена віра в спільноту тощо), нерідко приходять в конфлікт з нашими звичками та стереотипами.
Андрій Окунський, засновник консьерж-сервісу MUSHROOM, в одному з інтерв’ю зазначав, що на стартап його "спровокували" непоодинокі випадки відвертого обману при оренді квартир через інтернет. Тому й не дивно, що найбільшої популярності набули сервіси, де майно все ж залишається під контролем господаря (оренда житла чи райдшеринг).
|
