Розуміння рейтингів бізнес-шкіл (2005)

Автор: Nunzio Quacquarelli, TopMBA Career Guide
Творчий переклад на основі Understanding Business School Rankings in 2005 — Анна Качкалда, SCG

Nunzio Quacquarelli, редактор TopMBA Career Guide з 1990, який пише про менеджмент-освіту більш ніж у 20-ти журналах та газетах по всьому світу, розкриває відвідувачам MCUa деякі нюанси складання рейтингів бізнес-шкіл.

У перший раз традиційні рейтинги бізнес-шкіл, здається, втрачають свій вплив на МВА аплікантів у всьому світі. За результатами найбільшого міжнародного опитування потенційних кандидатів на навчання у бізнес-школах, рейтинги бізнес-шкіл вже не є вирішальним фактором при виборі студентами програми МВА.

Найважливішими факторами стали репутація школи, успішне працевлаштування, повернення фінансових вкладень, доступність грантів та іншої фінансової допомоги, а також перелік дисциплін, на яких спеціалізуються школи.

В опитуванні на тему ключових факторів при виборі школи взяли участь понад 4000 бажаючих навчатися на програмі МВА, які відвідали минулорічний World MBA Tour. Рейтинг школи зайняв лише шосте місце, хоча раніше традиційно посідав перше чи друге.

За останні десять років, у секторі менеджмент-освіти спостерігалася справжня одержимість рейтингами бізнес-шкіл. Такі видавці, як Financial Times, BusinessWeek та Wall Street Journal виступають спонсорами регулярних опитувань. Матеріали з такими рейтингами, вважається, продаються найкраще. Зараз зростає полеміка щодо того, чи такі рейтинги надають корисну інформацію для бажаючих здобути ступінь МВА, або ж вони не є об'єктивними та просто виховують "стадне почуття" по відношенню до певних шкіл.

Погляди представників різних бізнес-шкіл стосовно рейтингів відрізняються. Деякі ставлять під сумнів методології проведення опитувань та надання рейтингових місць, деякі все ж таки вважають їх популярними та корисними. Інші наполягають, що рейтинги не спроможні адекватно врахувати культурні фактори, властиві європейським, американським школам тощо.

З огляду на вище зазначене, TopMBA розробили систему — TopMBA.com/Scorecard — яка дозволяє кандидатам формулювати свої власні рейтинги на основі перевірених даних. TopMBA займаються дослідженням роботодавців та бізнес-шкіл з 1990-го року — почали цю справу на 7 років раніше, ніж з'явився перший рейтинг FT. Helle Jensen з INSEAD говорить: "Мені подобається методологія TopMBA.com. Вони забезпечують надійний та зручний підхід до оцінювання бізнес-шкіл."

Апліканти не повинні повністю покладатися на рейтинги Financial Times, BusinessWeek, The Wall Street Journal, або ж на дослідження, проведені TopMBA Career Guide. Необхідно уважно вивчати цифри рейтингів та дивитися, чи критерії, використані під час їх складання є насправді важливими саме для Вас. Якщо Ви порівняєте топ-школи у кожному дослідженні, то станете свідком неймовірної послідовності. Школи рухаються то вгору, то вниз із року в рік, і від рейтингу до рейтингу, бо не існує єдиного об'єктивного рейтингу найкращих MBA.

Непослідовність змісту даних рейтингів пояснюється різними методологіями їх складання. Кожна усвідомлена спроба винести користь з рейтингів має починатися з базового розуміння застосовуваних методологій.

Рейтинги BusinessWeek оцінюють якість MBA за трьома критеріями: задоволення студентів, задоволення роботодавців та результати дослідження. Слабке місце рейтингу полягає у сильному нахилі як в сторону рекрутингових агенцій MBA з США, так і студентів з США (доля європейських студентів, які взяли участь в опитуванні, склала трохи більше, ніж 10%). До того ж студентам властиво говорити на користь саме своєї школи. На додачу, система оцінювання BusinessWeek проводиться на основі статей, опублікованих професорсько-викладацьким колективом лише в американських академічних журналах.

Financial Times покладаються на об'єктивніші показники, в їх дослідженні не має вкладу рекрутингових агентств, воно серйозно грунтується на "Заробітній платі через три роки після випуску", "Рейтингу дослідження" та рейтингу "Кількості студентів у докторантурі". Дослідження FT є глобальнішими за масштабами, у них прямо порівнюються американські та міжнародні програми MBA. Обмеження методології FT полягають в обґрунтованості прямого порівняння одно- та дворічних програм. На додачу, великий вплив розміру зарплати за останні три роки після випуску може зробити перекіс результатів у бік шкіл, які мають міцні зв'язки з інвестиційно-банківською сферою.

Рейтинг Wall Street Journal є найбільш суперечливим з усіх рейтингів, використовуючи критерій, який не приймають всі інші. Вони прохають роботодавців сфокусувати увагу на рекрутинговому досвіді і на профілі кандидатів, яких вони зустрічають зі школи, а не на якості самої школи.

У решті решт, у рекрутинговому дослідженні World MBA Tour/ TopMBA.com, опублікованому QS, використовуються дані від міжнародних шкіл та рекрутингових агентств MBA. З огляду на занепокоєння рейтингами, Topmba.com презентує свої результати в Інтернеті у зручній для користування формі "Системи показників", що надає можливість аплікантам MBA створювати свої власні рейтинги шкіл. Школи можуть обиратися з наданого переліку за 20 різними пошуковими критеріями, а потім будуватися у рейтинг, враховуючи індивідуальні побажання.

Фахівці вважають, що такий метод складання рейтингів є найінтерактивнішим інформаційним інструментом, доступним сьогодні аплікантам MBA. Представники шкіл також вважають даний інструмент надзвичайно важливим, так як його використання надає їм чіткі підказки щодо того, що саме має бути вдосконалено в їх роботі.

Таким чином, головна проблема складання рейтингів полягає в наступному: вони претендують на те, щоб зробити об'єктивним щось, що є дуже персональним та суб'єктивним.

За більш докладнішою інформацією звертайтеся на www.topmba.com/scorecard/.