Переосмислюючи MBA

Представники Гарвардської бізнес-школи Срікант Датар (Srikant Datar) та Девід Гарвін (David Garvin), співавтори нової книги "Переосмислюючи MBA: Бізнес-освіта на роздоріжжі" (Rethinking the MBA: Business Education at a Crossroads) люб'язно погодилися відповісти на декілька запитань порталу BNET, що стосуються проблем, з якими сьогодні доводиться стикатися бізнес-школам.

Срікант Датар (Srikant Datar) Девід Гарвін (David Garvin)

Датар: У своїй книзі ми даємо рекомендації, які стосуються восьми різних сфер. Якщо підсумувати коротко, то ми запозичуємо різні лідерські моделі із трьох сфер, на які повинно фокусуватися наставництво та освіта МВА. Перша сфера — це знання: Що повинні знати випускники бізнес-шкіл. Друга — це сфера вмінь: Якими навичками повинні володіти випускники, щоб бути ефективними та професійними менеджерами. Третя сфера — це буття, це те, що пов'язано з цінностями, ідентичністю, ціллю тощо.

На нашу думку бізнес-школи повинні продовжувати давати людям знання, але окрім цього їм слід задуматися про перерозподіл балансу в бік сфери навичок та буття. Це той фокус, який допоможе створювати більше інноваційних та принципових лідерів.

З.: Чи здатні нові форми МВА, такі як онлайн, навчання вихідного дня та однорічні програми дати студентам ефективну управлінську освіту, яка сьогодні здобувається на денних дворічних програмах?

Гарвін: Хоча в книзі ми не зациклюємося на цьому аспекті, та все ж, якщо повернутися до трилогії знання, навичок та буття — стає очевидним, що подібні альтернативні форми навчання менш ефективні, ніж традиційна освіта.

Проблема онлайн-навчання, як і навчання вихідного дня, полягає в його епізодичності та фрагментарності. Вони здатні дати хороші знання, але навряд чи зможуть забезпечити такі само навички чи цінності (буття).

З.: У своїй книзі ви згадуєте про небезпеку надмірного заглиблення у "статус кво". З якими ж, на вашу думку, небезпеками стикаються школи, які не бажають змінюватися.

Гарвін: Перша і найбільша небезпека — це студенти, які голосують своїми ногами. Студенти, які не прийдуть до вашої школи, якщо вона не відповідатиме їхнім мінливим вимогам. Друга небезпека — це набори студентських навичок. Всім зрозуміло, що керівники та рекрутери потребують випускників із різними навичками. І ці потреби постійно змінюються. Неможливо задовольнити їх, якщо школи поводитимуться надто консервативно і продовжуватимуть навчати студентів "по-старому".

З.: Що ви могли б сказати наостанок?

Гарвін: Ми презентували свої ідеї різним аудиторіям — академікам, керівникам, студентам — і ми робили це в різних куточках світу. Ці ідеї мали надзвичайний резонанс практично у кожній групі, з якою нам доводилося розмовляти. Люди зацікавлені у розвитку та бажають рухатися вперед.

Датар: Ми продовжуємо залишатися оптимістами. Ми бачимо, що рано чи пізно розуміння необхідності змін приходить до всіх шкіл, і це вселяє в нас надію та ентузіазм. Ми бачимо дух співробітництва, необхідний для того, щоб впливати на зміни. Все це складні виклики, але ми дійсно вражені потенціалом та підтримкою, яку нам дають різні школи та інститути.

За матеріалами "Rethinking the MBA: Status Quo Schools Will "Fall by Wayside"", Back to B-School.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.