З чого складається вартість програм MBA?

Автор: Павло Петриченко
Джерело: Освіта.UA

Керівники українських бізнес-шкіл розповідають про фактори, що визначають вартість програм MBA.

Ілюстрація: Shutterstock

Визначальні фактори

Віце-президент з академічних програм бізнес-школи МІБ Ольга Карпова каже, що більшу частину вартості програми становить зарплата штатних і запрошених викладачів. «Оплата викладачів становить близько 60% вартості програми. Крім того, на програми MBA виділяються значні ресурси. Наприклад, всі слухачі програми Executive MBA забезпечуються особистою бібліотекою. Під кожен курс ми купуємо основний підручник і передаємо його слухачеві назавжди. Викладацькі авторські матеріали також передаються слухачам. Крім цього, бізнес-школа забезпечує доступ слухачів до різноманітних електронних бібліотек, періодики, професійної преси».

Ціна на інтелектуальний продукт багато в чому формується під впливом того, що пропонується на ринку — яких викладачів бізнес-школа може собі дозволити.

«Ринок вже пропонує якусь певну зважену ціну. Продукт, який позиціонується у вищому ціновому сегменті, середньому і більш дешевому, — каже декан Школи бізнесу КІБІТ Олена Яковлєва. — У принципі, ціноутворення не складне, оскільки ринок коротких програм: семінари, тренінги, майстер-класи, в принципі, визначає вартість години такого інтелектуального продукту».

У вартість також входить складова новизни у програмі, оскільки інформація, яку слухач отримує в аудиторії, не повинна бути старшою за п'ять років. «Це дуже свіжа інформація. Викладачі несуть до аудиторії ті знання, ті новинки, які тільки почали реалізовуватися на ринку. Тому новизна є складовою ціноутворення», — підкреслює Олена Яковлєва.

Наталія Науменко, директор Міжнародної бізнес-школи «NIKLAND» також орієнтується на ринок: «Рівень вартості програм MBA орієнтований на ринкову вартість таких програм, а також на контингент учасників програми. Витратна складова може бути різною у кожної школи, але чим вище якість продукту, тим дорожче школі обійдуться викладачі, від яких залежить рівень інтелектуального продукту і самої програми як такої. Якщо школа конкурентоспроможна на ринку то, звичайно, викладачі будуть оплачуватися досить високо. І тому, якщо орієнтуватися на більш дешеві програми, то в якості можна втратити».

Директор МВА-програм Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs) Володимир Павелко пояснює: «Ми надаємо свої авторські курси, розроблені нашими викладачами-практиками, які включають в себе і міжнародні, і глобальні підходи, але найцікавіше, що вони включають — це авторський погляд на відомі або маловідомі проблеми, які наші викладачі впроваджують в українських реаліях. Тому значна частина інтелектуального продукту закладається у вартість самої програми».

Володимир Павелко нагадує, що істотну частину у вартості програми можуть складати і послуги зарубіжних викладачів. У цьому випадку у вартість включається також логістика (приїзд та проживання цих викладачів в Україні). Не секрет, що гонорари, за які працюють викладачі з-за кордону вище гонорарів українських фахівців.

За його словами, чималу суму споживає і сервісне середовище, яке є частиною інтелектуального продукту. «Ми, в принципі, не продаємо продукт, а створюємо навчальне середовище, в якому учасник може розвиватися інтелектуально. Тому сервісна частина є досить серйозною складовою в самому продукті», — пояснює Володимир.

Як приклад він наводить програму «Управління змінами»: «Для того, щоб її створити, необхідно мати певну теоретичну підготовку, яка черпається з провідних трендів, відомих у світі. Крім того, обов'язковий досвід впровадження цих змін в існуючих бізнес-реаліях. Тут буде відразу кілька складових продукту. Це робота над існуючою теоретичною базою, тому що управління змінами неможливе без інтерактиву і просто в підручниках цього не знайдеш. Друге — досвід впровадження цих методик, підходів, плюс додавання до власного розуміння як це може працювати в українських реаліях. А проекти змін тягнуться навіть не півроку, а реально рік-два, після чого можна зробити певні висновки. Ось на це йде досить велика сума, яка закладається у вартість навчання».

Структура вартості

За словами Ольги Карповій, крім оплати праці викладачів, на вартість програми впливають такі фактори як адміністрування програми (складання навчального розкладу, контроль його виконання та ін.), обладнання аудиторій сучасними меблями, комп'ютерною та мультимедійною технікою.

При цьому більшість опитаних представників українських бізнес-шкіл стверджують, що не менше половини вартості програми йде на оплату інтелектуальної складової. «Враховуючи, що стрижень нашого продукту — це інтелектуальна частина, я не можу сказати, що більша частина, але десь половина — це інтелектуальний продукт. Друга половина — це сервісна складова, яка дає можливість підтримувати певний рівень комфортного стану учасників», — каже Володомр Павелко.

Ще одним фактором, що впливає на ціну програми є вартість бренду бізнес-школи. Однак, за словами Володимира Павелка, його треба розглядати не просто як націнку на продукт, а як бренд інтерактивний: «Це означає, що в цей бренд вже були вкладені певні гроші до цього. Інтелектуальний продукт продається, і частина далі реінвестується в бренд. Це можливість покращення тієї ж матеріально-технічної бази, це покращення якості викладання, це отримання нових знань, це навчання викладачів за кордоном, іншими словами — інвестиції в розвиток».

Ольга Карпова розповідає, що на вартість навчання у бізнес-школі МІБ також впливає міжнародна акредитація їх програм МВА, які школа повинна проходити один раз на 3-5 років. «В результаті це лягає на вартість програми в розмірі 5-10%», — підкреслює Карпова.

Повернення інвестицій

Олена Яковлєва переконана, що велике значення при формуванні ціни на програму має термін окупності інвестицій: «Деталізувати структуру вартості програми цікаво тільки в тому випадку, коли зрозумілий термін повернення інвестицій. Ціна на програму визначається ємністю ринку і коефіцієнтом повернення інвестицій (в які строки слухач програми поверне витрачені на навчання гроші). У нашій школі, наприклад, деякі слухачі повертають інвестиції в програму вже до захисту, або в перший рік після закінчення програми. Завдяки програмі учасники збільшують прибуток, диверсифікують види діяльності, закривають нерентабельні ділянки, тобто реалізують отримані нові знання на робочому місці ще в процесі навчання. І це — норма нашої практики».

У свою чергу, Наталія Науменко вважає, що повернення інвестицій в освіту залежить від самих слухачів — через навчання вони інвестують у себе і при виборі своєї спеціальності розуміють де і коли вони зможуть реалізувати отриманий потенціал. «Хтось отримує диплом MBA для того щоб рости і розвиватися у своїй компанії — таких людей відсотків 40. Окупність своїх інвестицій такі слухачі бачать в кар'єрному зростанні. Хтось націлений на закордонні стажування і хоче зарекомендувати себе за кордоном. Після повернення такий випускник може розраховувати на увагу з боку закордонних компаній, що працюють в Україні. У своєму бізнесі все, звичайно, дуже індивідуально, але інвестиції в навчання окупляться не пізніше ніж через 3-4 роки», — переконана директор бізнес-школи «NIKLAND».

Директор МВА-програм kmbs Володимир Павелко підкреслює, що не існує єдиної формули, яка гарантує, що на певний день навчання гроші вкладені в програму окупляться: «Інвестиції в навчання — це довгострокові інвестиції. Таким чином, створюється платформа, на якій можна рости як особистість, як професіонал. Але при цьому у нас є приклади, коли учасники самі констатували, що вони окупили свої вкладення через півроку, або через рік або навіть під час навчання на програмі».