Організаційне навчання: як підготуватися до завтрашнього дня?

Розробляючи навчальну стратегію, організації мають націлювати її в точку, де знаходитиметься глобальна економіка через п’ять-десять років. Про це пише Майкл Еколс (Michael Echols), керівник та засновник Human Capital LLC, автор книги «Your Future is Calling» («Ваше майбутнє волає»).

Напевно, немає бізнес-публіциста, який не пригортав би увагу до мегаскладних викликів, які повстають перед сьогоднішніми лідерами. Одним із найважливіших є корпоративне навчання, що, зрештою, цілком зрозуміло, бо темпи змін невпинно набирають обертів і майбутнє несе в собі все більше неясності. Тому освоювання нових навичок фактично стає запорукою виживання.

Перший рушій змін, у вирі яких перебуваємо всі ми, — це зсув від фізичного та локального до цифрового та глобального. Зараз «програмування» — ключове слово, яке «червоною ниттю» проходить крізь майже всі дискусії, присвячені організаційному навчанню. Це не дивно, адже програмісти є будівельниками цифрової інфраструктури, котра поступово охоплює цілий світ. Але за «кодувальною лихоманкою» приховуються інші шари глибинних змін, які стосуються всіх корпоративних функцій, зокрема, маркетингу.

Упродовж десятиліть фах маркетолога спирався на п’ять «стовпів». Продукт, ціна, просування, місце реалізації та споживачі — з цих елементів складається набір основних фахових умінь. Але сьогодні ця добре апробована формула розвалюється на очах, не витримуючи натиску цифрових технологій. Диджитал-маркетинг на зльоті популярності, а Facebook та Google зайняли авансцену сучасного бізнес-світу. Проте, якщо зазирнути глибше, не складно зауважити: аби реалізувати переможну стратегію цифрового маркетингу, потрібно кардинально оновити набір професійних умінь.

Достатньо подивитися на те, як швидко зменшується кількість роздрібних точок в американських містах. В останні роки такі компанії, як Sears, Younkers, J. Crew, Payless ShoeSource, Macy’s, J.C. Penney, Kmart, Gap і багато інших крок за кроком закривають традиційні магазини. Так, лише 2017-го року Payless закрила 5 тис. торгових точок, у перші місяці 2019-го — ще 2 100 і, крім цього оголосила про ліквідацію решти магазинів. Традиційні торгові площі зникають із лихоманковою швидкістю у міру того як цифровий велетень Amazon «підминає» під себе ринок.

Водночас із закриттям звичних магазинів приблизно в такому ж темпі спустошуються терени, на яких десятиліттями здійснювалось просування. Друковані видання ледь-ледь утримуються на плаву. Але ж саме там анонсувався продукт, який втілювався в художніх образах та рядках тексту, що розпалювали бажання купити. Зараз попит на рекламний креатив йде на спад. Замість цього стрімко збільшується попит на створення відеопродукції, пошукову оптимізацію та новітні версії таргетингу (що, зокрема передбачає досконале володіння такими інструментами, як «look-alike»). Проте, хоча попит на вміння цього типу йде вгору, пропозиція зростає в темпі, в якому зазвичай проходять наради в академічних установах. І це, м’яко кажучи, мало надихає.

Якщо зараз рекрутерам часто доводиться напружувати всі сили для того, аби найти потрібних фахівців, то що буде завтра? Як не опинитися в кадровому «глухому куті» вже в недалекому майбутньому?

Для цього потрібно спрогнозувати, які знання та навички вам знадобляться не тільки через рік, але й через п’ять і навіть через десять років. Бо приблизно стільки часу потрібно для того, аби підготувати кваліфікованого фахівця.

Планувати інвестиції в організаційне навчання — це все одно, що готувати експедицію на Марс. Запускаючи корабель, ви націлюєте його не в точку, де Марс знаходиться сьогодні, а туди, де буде червона планета, коли експедиція фактично досягне пункту призначення. Так саме і навчальний процес має бути націлений у точку, де знаходитиметься глобальна економіка через п’ять-десять років.

Навчання для майбутнього — це виклик, який через свою складність може паралізувати волю до дій. Але все одно в тих, хто планує та розробляє навчальні ініціативи, немає іншого виходу, як намагатися реалізувати те, що в їхньому розумінні є найбільш обґрунтованими припущеннями — навіть попри те, що страх перед ризиком спокушатиме зайняти вичікувальну позицію, марно сподіваючись, що питання «як вижити завтра?» розв’яжеться само по собі.

За матеріалами "Learning Mission Launch", Chief Learning Officer.

Ілюстрація: CoreAxis