Про «вмотивоване міркування»
Навіть якщо ви ніколи не чули словосполуку «вмотивоване міркування», я впевнена, що це явище вам знайоме. Воно оточує вас повсюди з різними назвами: «заперечення», «сприймання бажаного як дійсного», «упередженість підтвердження», «раціоналізація», «трайбалізм», «самовиправдання», «надмірна впевненість», «омана». Вмотивоване міркування — такий основоположний складник нашого мислення, що навіть дещо незвично позначати його особливим терміном. Мабуть, це явище можна було б називати просто міркуванням.
Воно проявляється в тому, як радо люди діляться новинами, що підтримують їхні уявлення про Америку, капіталізм або сучасну молодь, водночас не беручи до уваги історій, які цих уявлень не підтримують.
Світ розвідників
Отже, якщо ваші інстинкти спонукають вас недооцінювати правду, це й не дивно, адже вони формувалися в іншому світі, придатнішому для мислення солдата. Наш світ дедалі більше винагороджує здатність ясно мислити, особливо в довготривалій перспективі. Тут ваше щастя майже не залежить від здатності пристосуватися до життя, від ваших здібностей і від соціальної групи, у якій вам випало народитися.
Цей світ дедалі більше стає світом розвідників.
