Як змінюються традиційні медіа, щоб вижити

12 травня 2011-го року в Києві відбулася конференція для представників українських медіа-компаній "Нові медіа — нові можливості 2011", організаторами якої виступили Незалежна Асоціація телерадіоМовників (НАМ) спільно з компанією Media Marketing MOM (MMM).

Участь в конфренції взяло близько 100 директорів телерадіокомпаній та друкованих медіа, програмних та технічних директорів, керівників департаментів з розвитку та топ-менеджмерів ЗМІ. Та це й не дивно, адже тема дискусії виявилася надзвичайно актуальною для кожного, хто має хоча б якийсь стосунок до сфери медіа. Доповідачі та учасники разом намагалися дати відповідь на запитання, як вижити і куди далі рухатися в мінливому середовищі сучасних технологій та Інтернету. Йшлося про інструменти якісного та кількісного розширення цільової аудиторії, досвід європейських традиційних медіа, які вже сьогодні вдало використовують потенціал Інтернету та нові тенденції.

Конференція складалася з трьох тематичних блоків:

• Нова медіа-аудиторія;
• Нова медіа-конвергенція;
• Новий медіа-бізнес.

У першій секції учасники поділилися цікавими аналітичними даними щодо інтернет-аудиторії в Україні. Зокрема, розглядався портрет українського інтернет-користувача та те, яку користь ця інформація може мати для медійних компаній.

Але особливо актуальним виявився прогноз динаміки зростання української інтернет-аудиторії протягом наступних восьми років. Його озвучила Наталя Харченко (Київський Міжнародний Інститут Соціології). За найбільш песимістичними прогнозами кількість інтернет-користувачів в Україні досягне 52% у 2020-му році. За оптимістичними ж він суттєво перевищить планку у 60%.

Нагадаємо, що сьогодні, за різними оцінками, розмір аудиторії українського Інтернету складає від 10 до 15 мільйонів користувачів. А отже вже зараз ігнорувати його в жодному разі не можна!

Говорилося в рамках першої секції і про більш глобальні речі, такі як сучасний стан ринку послуг та пристроїв для доступу в Інтернет та зміни в інформаційних вподобаннях споживачів протягом наступних років.

Альона Сідак (iVox Ukraine) у своїй презентації відзначила, що згідно з дослідженнями, українські жінки, на відміну від чоловіків, менше користуються мобільним Інтернетом, тому що вважають, що це складно (на 30%).

Ольга Гаригіна (TNS в Україні) навела порівняння у вподобаннях українських користувачів провідних соціальних мереж та пошукових сервісів. Так, за її словами, користувачі Яндекс з більшою ймовірністю читатимуть пресу розважального характеру, а користувачі Google віддадуть перевагу інформаційно-діловій пресі. У той же час, тільки 30% користувачів Яндекс використовують Google, тому можна виділити ці 2 аудиторії, як окремі. Відмінність у сподобаннях спостерігається також серед аудиторії соціальних мереж: Вконтакті та Однокласники.ру.

Друга секція конференції, яка зосередилася на конвергенції, була присвячена кейсам переходу традиційних медіа різного типу на новітні інформаційні платформи. Без сумніву, найцікавішими доповідями в секції стали виступи британця Яна Волкера (Ian Walker, радіостанція Jack FM) та поляка Міхала Пшимусінскі (Michał Przymusiński, Telewizija Polska).

Обидва вони розповіли про досвід трансформації та розширення рамок своїх бізнесів за рахунок використання новітніх технологій та сучасних інтернет-тенденцій. Зокрема, йшлося про використання таких популярних сьогодні інструментів, як Twitter, Facebook, YouTube та ін.

Ян Вокер відзначив, що єдиний шлях розвитку в цифровому просторі лежить через прагнення зрозуміти своїх споживачів. Він описав кейс розвитку його радіостанції, яка за 4 роки існування досягнула суттєвих результатів завдяки використанню можливостей нових медіа. Ян запевнив, що 16% прибутку радіостанції Jack FM забезпечують активності в соціальних мережах. Він переконаний, що сьогодні його компанія не може вважатися традиційним радіо, а є інформаційно-розважальною компанією, яка працює у цифровому просторі. Пан Волкер зауважив, що таке перетворення чекає на всі традиційні медіа у найближчі роки.

Міхал Пшимусінскі також поділився надзвичайно цікавими даними проникнення різних засобів медіа в Польщі:

• Телебачення — 84%;
• Інтернет — 55%;
• Радіо — 48%;
• Преса — 15%.

Що вказує на загальну тенденцію виходу інтернет-ЗМІ на глобальну арену і особливо яскраво свідчить про відхід (необхідність переосмислення) паперового формату. "При цьому ми спостерігаємо тенденцію, що все більше та більше глядачів «мігрують» від телебачення до Інтернету", — додав Міхал.

Микола Половинкін, доповідач Kyiv Post, закликав учасників конференції використовувати ресурси ефективно. Вів навів приклад роботи редакції Kyiv Post, працівники якої працюють одночасно над друкованою та онлайн-версією газети. Він переконаний, що шлях до нової аудиторії лежить виключно через Інтернет, а головним чинником успіху є бажання експериментувати.

Тетяна Тихомирова (Вища школа журналістики ГУ ВШЕ) описала 10 кроків переходу редакції на мультимедійну платформу. На її переконання, багато процесів повинні бути змінені, в тому числі підходи до визначення оплати праці працівників. Потрібно враховувати особливості матеріалу, який готує журналіст, адже мультимедійна історії немає кінця. Відповідний підхід має бути вироблений і до відбору фахівців, які в першу чергу повинні вміти працювати з інформацією.

Остання — третя секція — була присвячена питанням бізнесу в нових медіа та конкретно — новим способам комерціалізації та монетизації, заробітку на мобільному контенті, прибутковості онлайн-медіа тощо.

Тут хотілося б виділити виступи Олександра Уманця (Myradio.ua) та Павла Башмакова (Stanfy). Перший розповів про досвід створення інтернет-радіо в Україні, а другий поділився статистикою та перспективами розвитку мобільного програмного забезпечення та розповів про те, яким чином це може допомогти медіа.

Основний висновок конференції: вже найближчим часом для збереження успішності та перспектив розвитку українським медіа доведеться навчитися змінюватися та використовувати новітні технології на повну силу.

Ярослав Федорак, MCUa.