Інтерв'ю із Danica Purg,
президентом CEEMAN у Центральній та Східній Європі

DANICA PURG, президент Асоціації Розвитку Менеджменту у центральній та східній Європі (Central and East European Management Development Association (CEEMAN), стверджує, що зростання кількості бізнес-шкіл на території, яку вона досліджує, відіграє важливу роль для політичних реформ.

З.: Як Ви опишете сучасну ситуацію бізнес-освіти у центральній та східній Європі?

В.: Перша річ, про яку ми повинні пам'ятати, це те, що бізнес-освіті у центральній та східній Європі лише 20 років. Першою була IEDC-Bled School of Management, заснована у Словенії. Всім іншим школам менеджменту лише 15 років, або менше. Зважаючи на це, ми можемо із впевненістю говорити, що за цей час зроблено дуже багато. На сьогодні можемо говорити про сотні бізнес-шкіл у цій частині світу. Одним із показників нашої успішності є те, що на сьогодні існує п'ять чи шість шкіл, які вже здатні конкурувати із найкращими школами не лише Європи, але й усього світу.

З.: У яких сферах бізнес-освіта потребує додаткової роботи та покращення?

В.: У нас існує багато шкіл, проте, лише деякі із них є інтернаціональними. Очевидно, що, наприклад, для Росії, немає особливої проблеми у відсутності інтернаціональної бізнес-школи, оскільки їх внутрішній ринок є достатньо великим. Проте, саме в Росії готуються відкрити потужну інтернаціональну бізнес-школу, яка зуміє конкурувати з найкращими школами світу. Мені поталанило брати участь у проекті.

З.: Ви були одним з піонерів у галузі управлінської освіти у центральній та східній Європі. Що мотивувало Вас особисто до такої активної участі у цьому процесі?

В.: Мені дуже приємно, що я стала одним із піонерів розвитку менеджменту не лише у Словенії, але й Центральній та Східній Європі. Я була одним із засновників IEDC-Bled School of Management, яку зараз дуже добре знають в усьому світі, завдяки тим інноваціям, які вона зробила у сфері бізнес-освіти. Я також є одним із засновників CEEMAN. Найбільшою мотивацією для мене є можливість спостерігати за розвитком компаній, у яких працюють наші колишні учні. А якщо додати до цього, що 70% наших студентів є іноземцями, то стає очевидним, що ефект від школи дійсно дуже швидко поширюється у світі.

Як президент CEEMAN, я допомагала встановити нові стандарти якості в інститутах розвитку менеджменту центральної та східної Європи. Мені також вдалося підняти впевненість у власних силах деканів та ректорів, які спершу намагалися скопіювати досвід США та Заходу. Вони розмірковували над тим, що можна перейняти від західних країн, замість того, щоб намагатися витворити свою власну унікальну систему лідерства, яка б стосувалася тутешніх реалій. Зараз ситуація вже змінилася і багато хто із цих людей стали справжніми успішними інноваторами.

З.: Ваша освіта є політологічною. Чи дала вона якісь навички для розуміння світу менеджменту у сучасній центральній та східній Європі?

В.: Звісно. Я завжди цікавилася тенденціями до глобалізації і це допомогло мені зрозуміти певні події у залежності від контексту та оточення. Це також дало змогу створити широку інтернаціональну мережу. Але слід також сказати і про те, що я дуже рано почала заглиблюватися у деталі управлінських систем, коли вивчала політологію.

З.: Чи погоджуєтеся Ви, що визначення особливої моделі "Європейського лідерства" є доволі проблематичним, оскільки Європа занадто різноманітна?

В.: Так, дійсно у центральної та східної Європи існують свої особливі проблеми і потреби. Існує потреба перебороти кризу лідерства, відновити довіру та встановити певні етичні норми. Але, водночас, певні характеристики лідерства можуть бути глобальними за своєю природою. Візьміть, для прикладу, потребу лідера бути професіоналом.

З.: Які лідери є найбільш привабливими для вас, і чому?

В.: Мені подобаються ті лідери, які можуть привести свій бізнес до стабільного зростання. Приклад — лідери датської компанії Rabobank. І, звісно, я дуже поважаю таких політичних лідерів, які готові ризикувати своєю кар'єрою і навіть життям заради того, щоб зробити цей світ кращим. Так, як це трапилося у Чилі та Бразилії.

Ярослав Федорак, за матеріалами European Business Forum (EBF).