Криза зростання

Автор: Олена Криницька, щотижневик "Контракти" (№46, 2007 р.)

Прагнення українських ритейлерів за будь-яку ціну розширити мережу може призвести до кризи в галузі, стверджує Юрій Наврузов, керуючий партнер консалтингової компанії Netton CG.

Хто зі столичних ритейлерів найактивніший в освоєнні регіонів?

— Корпорація Fozzy Group (у мереж «Сільпо» і «Фора» дві третини магазинів у регіонах) і Фуршет — 80% магазинів мережі є регіональними.

Яким областям віддають перевагу ритейлери з першої десятки?

— Географічні уподобання мереж явно не виражені. Вихід у певний регіон визначається не його розташуванням, а можливістю отримати підходяще для магазину приміщення або ділянку. Втім, існує нижня межа — міста з населенням до 50 тисяч великих ритейлерів не приваблюють. За статистикою, населених пунктів, у яких будують магазини великі оператори, — близько 400, отже, це і є перспективний ринок для експансії мереж у регіони.

З погляду платоспроможного попиту і відсутності конкуренції вигідніше працювати на Південному Сході, ніж у Центральній чи Західній Україні. Але, повторюся, на це мало хто звертає увагу.

Чим викликане посилення темпів регіональної експансії практично всіх ритейлерів в 2006-2007 роках?

— Причин дві. Перша — явне зростання добробуту населення, що, своєю чергою, породжує платоспроможний попит. Друга причина — зі сфери психології власників. Іноді здається, що вони влаштували своєрідне змагання з інтенсивного розвитку, я б навіть сказав, роздування власних мереж. Дуже часто на шкоду економічним показникам великі ритейлери нарощують присутність у будь-якому місці, де тільки можна «вихопити» ще одну торговельну точку.

Втім, ця гонка — один з важливих моментів у стратегії привернення до мережі уваги потенційних інвесторів. Цим пояснюється бажання київських мереж піти в регіони, і прагнення регіональних ритейлерів освоїти якнайбільше областей і постаратися зайти в Київ.

Наскільки успішно столичні мережі конкурують із регіональними?

— Наразі конкуренція регіональних і «сторонніх» ритейлерів проявляється в основному у двох площинах. Перша — етап отримання в оренду приміщення чи землевідведення. Друга — якість обслуговування покупців. Зазвичай столичні мережі демонструють вищі стандарти обслуговування, завдяки чому і переграють багатьох локальних гравців.

Схема роботи регіональних мереж з постачальниками чимось відрізняється від столичної: вони беруть плату за полиці, ретробонус тощо?

— Відмінностей немає — досвід швидко передається і сприймається всіма ритейлерами. В основі всіх додаткових зборів — прагнення мережевиків підвищити рентабельність, яка, взагалі-то кажучи, є невеликою: 5-7%.

Наведу як приклад російську мережу магазинів «Перекресток»: там на платній основі розміщується близько 10% асортименту. Асортимент усередненого «Перекрестка» — близько 20 000 найменувань. За середньої ціни розміщення $3000 за SKU (stock keeping unit, у цьому випадку — товарна позиція. — Прим. Контрактів) на рік, плата за розміщення 10% асортиментних одиниць дає $6 млн. Між іншим, весь чистий прибуток мережі «Перекресток» в 2005 р. становив $29 млн (за виручки приблизно $1,2 млрд. — Прим. Контрактів) — на цьому тлі складно відмовитися від додаткових $6 млн.

В українських супермаркетах — незалежно від того, відносяться вони до регіональної чи столичної мережі — за кожну позицію просять від $300 до $3000 на рік. Власники гіпермаркетів беруть дорожче — $5000-7000 за SKU щорічно.

Так званий ретробонус, він же відсоток з продажу, що виплачується постачальником магазину, становить у середньому 4-5%.

За яким сценарієм розвиватиметься роздрібний ринок в Україні?

— Економічною основою розвитку продуктового роздробу є зростання добробуту населення. Якщо говорити про зважений прогноз темпів зростання ринку — вони не перевершуватимуть темпи приросту грошових доходів українців, — тобто 20-30% на рік з урахуванням інфляції.

Можна припустити успішний розвиток найактивніших гравців, наприклад, Амстора чи АТБ-маркету. Завдяки розширенню вони можуть розраховувати на 50-60% зростання оборотів. Хоча прибутковість на цьому етапі буде невеликою.

Основними трендами розвитку будуть: зростання мереж за допомоги збільшення кількості магазинів (переважно за рахунок поглинань); диверсифікація торговельних форматів; розвиток ритейл-операторами власних девелоперських проектів.

Як відіб’ється на регіональних ритейлерах експансія в Україну іноземних мереж?

— На початку 2007 року METRO офіційно оголосила про створення в Україні мережі продуктових гіпермаркетів Real — підрозділу METRO Group. За даними компанії «METRO Cash & Carry Україна», мережа Real в Україні розвиватиметься самостійно. Real саме і є регіональним форматом найбільшої німецької мережі МЕТРО. Активність Real у регіонах може бути загрозою для багатьох, якщо не для всіх регіональних операторів. Але загалом великі міжнародні гравці чекають потрясінь на українському ринку ритейлу — це дасть їм можливість дешево скупити найпривабливіші для них мережі.

Що мається на увазі під «потрясіннями»?

— Криза розвитку ринку, яка загрожує практично всім гравцям. Відновлювальний етап зростання економіки України в цілому і роздрібного ринку зокрема закінчується. Відповідно, до моменту закінчення цієї фази успішність і конкурентоспроможність мереж визначатимуться не темпами відкриття нових магазинів, а рентабельністю кожної окремої торговельної точки і здатністю керуючої компанії одержати економію на масштабах. Поки ніхто до цього не готується. Тоді як міжнародні гравці цей факт мають на думці. Показовим є приклад французького оператора Auchan, який обрав партнерство з компанією «Фуршет». Фуршет — далеко не найбільший оператор, але він — один із найорганізованіших роздрібних продавців.