Хочете підсилити свій бізнес? Мисліть як дизайнер
Всім нам доводилося стикатися з продуктами, від дизайну яких захоплює дух. Згадайте ту ж компанію Apple або BMW. Проте, Тім Браун (Tim Brown), генеральний директор дизайнерського дому IDEO, поставив перед собою мету змінити та розширити концепцію дизайну. Безперечно, йому подобаються продукти Apple, але він переконаний, що дизайн може бути ще досконалішим, якщо застосовувати ключові принципи індустріального дизайну — побачити продукт очима користувача. Цей підхід — відомий більшості під назвою "дизайнерське мислення" — є однією з улюблених концепцій Тіма Брауна.
У його книзі "Змінені дизайном: Яким чином дизайнерське мислення трансформує організації та надихає на інновації" (Change by Design: How Design Thinking Transforms Organizations and Inspires Innovation) йдеться про такі компанії як Kaiser Permanente, яка зуміла використати дизайнерське мислення для суттєвого підвищення рівня турботи за споживачів та Procter & Gamble, яка використала цю концепцію для генерування 350 ідей нових продуктів всього за 12 тижнів.
В інтерв'ю, яке наведене нижче, Тім Браун розповідає про дизайнерське мислення.
Тім Браун
(Tim Brown)
|
З.: Дизайнерське мислення (design thinking)... Що це таке?
В.: Дизайнерське мислення — це використання чутливостей та методологій, вироблених дизайнерами для того, щоб створити нові альтернативи, нові ідеї, які не існували раніше. Сьогодні ця концепція може застосовуватися до куди більшого кола питань, ніж раніше. Це та сама навичка, яку дизайнери виробляли протягом десятиліть, і яка сьогодні стала доступна у багатьох віддалених від дизайну сферах.
З.: Чи можете Ви навести приклади успішного використання цієї концепції?
В.: Bank of America — чудовий приклад. Ми працювали з ними, щоб зрозуміти, яким чином люди економлять чи не економлять свої гроші. Ми звернули увагу на те, що у людей є механізми "автоматичного" заощадження. Наприклад, після будь-якого походу в магазин багато людей кидають дріб'язок у скарбничку.
Ми використали знання про подібну поведінку користувачів у новому сервісі "Заощадь здачу" (Keep the Change). І тепер кожного разу, коли людина здійснює покупку з допомогою дебетної картки, Bank of America округлює її до найменшого круглого числа, а весь залишок поступає на ощадний рахунок. Таким чином люди автоматично економлять, коли вони витрачають гроші.
Цей новий сервіс базується на знаннях про поведінку споживачів у реальному житті. І саме в цьому полягає головна ідея дизайнерського мислення: знати, як люди поводяться; знати, як вони мислять і що впливає на їх рішення — і використовувати це для вдосконалення своїх продуктів та сервісів.
З.: У своїй книзі Ви розмірковуєте про те, що подібні системи потребують культури оптимізму. Наскільки складно дотримуватися принципів дизайнерського мислення в скрутних економічних умовах?
В.: Звісно, під час економічної кризи компанії часто змінюють свої пріоритети. Зазвичай, вони починають мислити більш короткостроковими категоріями. На щастя, принципи дизайнерського мислення можуть бути застосовані як у довгостроковому, так і в короткостроковому розрізі. По суті, їх потреба стає навіть більш очевидною під час рецесії. Це допоможе отримати більшу частку ринку, поки конкуренти переймаються скороченням персоналу та іншими антикризовими діями.
З.: Чи є у Вас приклади успішних компаній, які і під час кризи продовжують активно займатися інноваціями?
В.: Звичайно. Навіть під час кризи Toyota продовжує дотримуватися дизайнерського мислення для того, щоб постійно вдосконалювати свої процеси та продукт. Якщо ви проаналізуєте їхню поведінку, то звернете увагу на те, що вони займаються дизайнерським мисленням. Це і прогнозування, і швидке прототипування рішень, а потім миттєве їх впровадження. Але головне — вони роблять це постійно і системно, створюючи більше сотні покращень за місяць, а ініціаторами таких покращень стають всі працівники компанії — не лише люди, які знаходяться на вершині кар'єрної піраміди.
З.: Одне з правил, про яке Ви пишете у своїй книзі, стверджує, що ідеї не повинні оцінюватись відповідно до того, хто їх створив. Але ми знаємо, що уникнути такого суб'єктивного фактору в реальному житті надзвичайно складно.
В.: На мою думку, до певної міри це повинно бути закладено у культуру компанії. Тобто культура повинна передбачати повагу до ідей, незалежно від того, хто їх озвучив. Перше, що необхідно ідеї, для того, щоб вона стала важливою — це зробити її реальною, показати, що вона може бути втілена на практиці. І що швидше вам вдасться це зробити — то швидше ідея почне "говорити" сама за себе, і люди менше уваги звертатимуть на того, хто її запропонував.
З.: Іноді найнесподіваніші і найбільш цікаві ідеї виникають під час вечірок чи коли ви разом із колегами відпочиваєте на природі. Яким чином компанія може сприяти створенню таких обставин?
В.: Культура компанії повинна бути схильною до експериментів. Повинен бути ентузіазм до створення нових ідей. Сама по собі культура повинна мотивувати людей вигадувати щось інноваційне, незвичайне; перевіряти це на практиці і або впроваджувати у життя, або позбавлятися від нежиттєздатних ідей.
З.: Чи можливо створити таку культуру?
В.: Будь-яка культура зазвичай створюється навколо певної цінності. Вона зосереджується навколо тих аспектів, які важливі для людей. І якщо вам вдасться розвинути те, що важливе для них — ви зможете побудувати хорошу культуру. Як приклад, можу навести компанію IBM — ця організація зуміла повністю перебудувати себе: якщо раніше вона займалася комп'ютерними технологіями, то сьогодні це вже по суті управлінський консалтинг. Як їм це вдалося? Завдяки зміни розуміння того, що важливо для компанії та для людей.
За матеріалами "Need to Supercharge Your Business? Think Like a Designer", BNET.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.
|