Інтерв'ю з Деніелом Пінком: Правда про мотивацію
Деніел Пінк — автор кількох бестселерів про зміни в робочому середовищі, серед яких "Нація вільних агентів" (Free Agent Nation) та "Нове мислення" (A Whole New Mind) — нещодавно представив світові свою нову роботу "Драйв: Несподівана правда про те, що нас мотивує" (Drive: The Surprising Truth About What Motivates Us). Пінк проаналізував 40-річні дослідження людської поведінки і виявив суттєві розбіжності між тим, що знає про мотивацію наука і тим, що робить бізнес.
В інтерв'ю, яке наведене нижче, автор розповідає про найкращі та найгірші підходи до мотивації, зважаючи на сучасні реалії.
Деніел Пінк (Daniel Pink)
|
З.: Що змусило Вас заглибитися в тему мотивації?
В.: Мене завжди цікавила ця тема і я неодноразово згадував про внутрішню мотивацію у моїх попередніх книгах. Книга "Нове мислення" поставила запитання, які змусили мене по-новому подивитися на мотивацію. Ця книга фокусувалася на переході від лівостороннього (логічного) мислення, до правостороннього (креативного) мислення.
Реакція читачів була доволі передбаченою: "Якщо Ви праві щодо переходу від лівостороннього до правостороннього мислення, тоді яким чином створити робоче середовище, яке сприятиме розвитку таких навичок?"
З.: Чи вдалося Вам знайти відповідь на це запитання у своїй новій праці?
В.: Коли я досліджував науку мотивації, то результат цього дослідження здивував мене. Класична форма мотивації в бізнесі зводиться до умови "якщо — то": "Якщо працівник виконає певне завдання, то отримає певну винагороду".
Подібна мотивація ефективна для деяких видів роботи, особливо, коли йдеться про рутинні прості завдання. Втім, коли йдеться про креативні, концептуальні речі — мотивація, яка діє за принципом "якщо — то", перестає працювати. Навіть навпаки — вона може виявитися шкідливою.
З.: Чому, на Вашу думку, мотивація "якщо — то" є настільки розповсюдженою?
В.: Відверто кажучи, я вважаю мотивацію "якщо — то" одним із найбільших досягнень людської цивілізації, яка знаходиться на одному рівні з такими досягненнями економічного прогресу, як вугілля та нафта, що дали поштовх революції виробництва.
В основі даної мотивації є природня здатність людини реагувати на винагороду та покарання. Люди доволі однозначно реагують на ці мотиватори. Але це не все, що нам потрібно — існують і інші види мотивації.
Очевидно, що основним і найголовнішим стимулом для людини є біологічний: ми п'ємо, коли відчуваємо спрагу; їмо, коли відчуваємо голод; втікаємо, коли відчуваємо небезпеку. Другим нашим стимулом є вроджена здатність реагувати на винагороду та покарання. Але існує і третій стимул: робити те, що цікаво; самим будувати власне життя; постійно розвиватися та вдосконалюватися. І цей стимул є такою ж частиною людської природи, як і перші два. І саме він виявляється найбільш дієвим для людей, які займаються немеханічною креативною роботою.
З.: Що, на Вашу думку, повинні робити менеджери, які вирішили мотивувати людей за принципами описаного вище третього стимулу?
В.: Останнім часом мені дуже подобається концепція самостійної оцінки. Зовсім не обов'язково двічі на рік проводити офіційну оцінку персоналу — ваші люди можуть самостійно оцінити себе.
Спершу працівники повинні поставити перед собою цілі розвитку: бажання досягнути тих чи інших вершин, стати кращими з точки зору тих або інших навичок тощо. Коли цілі встановлені — працівники цілком здатні визначити, чи досягнули їх за встановлений термін; які проблеми виникли; що можна зробити краще наступного разу.
Люди, які мають потужну внутрішню мотивацію, завжди оцінюють себе таким чином. І часто вони виявляються куди більш суворими до себе, ніж будь-яка зовнішня оцінка. Адже перед ними не стоїть мети прикрасити дійсність — навпаки, вони прагнуть знайти способи для вдосконалення.
З.: І останнє запитання: Якби Ви могли дати лідерові єдину пораду щодо того, яким чином найкраще мотивувати інших, то що це була б за порада?
В.: Насамперед, пам'ятати, що люди, якими ви керуєте, не так вже й сильно відрізняються від вас. Якщо ви хочете керувати своїм життям, розвиватися професійно і бути частиною чогось більшого — значить і інші люди, швидш за все, мають подібні бажання. Потрібно просто надати їм таку можливість!
За матеріалами "Daniel Pink on the Truth about Motivating People", Management Consulting News.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.
|