Лідерство та емоційний інтелект

Деніел Гоулман (Daniel Goleman), автор книг "Емоційний інтелект" (Emotional Intelligence) та "Соціальний інтелект" (Social Intelligence), а також співавтор книг "Первинне лідерство: Вчимося керувати завдяки емоційному інтелекту" (Primal Leadership: Learning to Lead with Emotional Intelligence) і "Прозорість: Як лідери створюють культуру довіри" (Transparency: How Leaders Create a Culture of Candor), двічі номінований на Пуліцерівську премію, відповідає на запитання про важливість емоційного інтелекту для лідерів.

Деніел Гоулман (Daniel Goleman)

В.: Подібна дилема — потреба діяти навіть при відсутності формального права віддавати накази — найчастіше виникає у матричних організаціях. Для її вирішення консультанти можуть застосовувати таку саму тактику, яку застосовують всі люди, яким доводиться керувати "непрямими" методами.

Ключовими характеристиками такого лідера є вміння переконувати та впливати, а також високий рівень емоційного інтелекту. Ви повинні розуміти, що має значення для людини, з якою ви розмовляєте — яка мотивація тих чи інших її вчинків.

Окрім цього, вам знадобиться вміння проявляти емпатію, здатність помічати і правильно інтерпретувати невербальні знаки, щоб розуміти, чи вплинули ваші слова на людину.

Втім, окрім вміння переконувати, ви повинні знати, кого переконувати. Для цього також знадобиться емоційний інтелект, оскільки саме він допоможе знайти у групі справжніх лідерів, які допоможуть донести ваші слова до кожного. І ці лідери також зовсім необов'язково будуть формальними.

З.: Які найбільш типові помилки роблять лідери?

В.: Можливо, найбільш розповсюдженою помилкою сучасних лідерів є нестача емпатії — тобто правильної реакції на емоції людей, якими ви намагаєтесь керувати. Мистецтво лідерства вимагає від людини бути надзвичайно чутливою до емоцій інших людей, які її оточують.

Навіть за наявності формальної влади, лідер може провалитися, якщо він не навчиться розуміти емоції людей і правильно реагувати.

Інша доволі розповсюджена помилка лідерів — це постійне прагнення "загасити" чи точніше кажучи — проігнорувати — свій власний стрес. Це та причина, через яку багато лідерів з часом усе більше відмежовуються від свого оточення. І якщо лідери будуть продовжувати ігнорувати цей стрес, вони дуже швидко втрачатимуть здатність приймати адекватні рішення.

З.: Чи існують типові хибні стереотипи щодо характеристик ефективного лідера?

В.: Чимало людей вірять у міф, що ефективні лідери належать до одного з двох типів — вони або "добрі та м'які", або "суворі та директивні". Практика ж свідчить, що найкращих результатів досягають ті лідери, яким вдається поєднати "м'який" та "авторитарний" стилі управління. Інакше кажучи, це лідери з високим рівнем емоційного інтелекту.

За матеріалами "Daniel Goleman: Leading with Emotional Intelligence", Management Consulting News
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.