Життя після кризи: як ми працюватимемо?

Посткризовий світ несе у собі чимало змін — зокрема, ті, що стосуються нашого робочого життя. Джо Муллінгз (Joe Mullings), засновник та голова The Mullings Group — компанії, що займається підбором управлінських кадрів для провідних виробників медичного обладнання, — вважає, що формується цілком нова модель зайнятості (він називає її «interim economy» — «перехідною економікою»), яка замінить інші альтернативні моделі працевлаштування — економіку вільних заробітків (gig-economy), роботу з частковою зайнятістю тощо. На переконання Муллінгза, навіть управлінці та фахівці, які ще три місяці тому не могли себе уявити поза межами організації, працюватимуть на засадах «перехідної економіки».

Чому, на Вашу думку, модель «перехідної економіки» має стати основною формою зайнятості?

В останнє десятиріччя дещо прискорився процес переходу від роботи з повною зайнятістю та фіксованою зарплатою до більш вільних форм організації праці. Проте станом на перше лютого цього року практично в кожній компанії дистанційна робота була скоріше винятком, ніж правилом. Але зараз, коли пандемія нанесла нищівний удар по бізнесу, компанії віддаватимуть перевагу альтернативним моделям. Витрати на оплачувану відпустку, медичні пільги та пенсійні плани складають не менше ніж 25% від загальної суми зарплати працівників, що створює для багатьох структур майже непосильне фінансове навантаження. Отже, ласкаво просимо в «перехідну економіку».

Чим ця модель відрізняється від gig-економіки?

Значною мірою економіка вільного заробітку була справою особистого вибору (принаймні для більшості людей). Одні хотіли більше часу приділяти родині, інші потребували додаткового доходу або стикалися з якимись особистими проблемами. На відміну від цього, «перехідна економіка» стане стратегією виживання на найближче майбутнє та у кінцевому підсумку «сходами» до цілком нової роботи з повною зайнятістю.

У рамках gig-економіки організації передавали роботу на аутсорсинг, залучаючи індивідів, які мали спеціальні навички, та могли не зволікаючи приступити до реалізації проекту з чітко визначеними термінами. Тобто компанії винаймали фахівців на певний час тоді, коли їм це було потрібно. Тепер це відбувається в набагато більших масштабах та стосується всіх категорій працівників, зокрема, менеджерів різних рівнів.

Як саме зміняться моделі роботи в «перехідній економіці»?

Одне недавно проведене дослідження показало, що до 40% всіх робіт можуть виконуватися вдома. При цьому, за оцінками аналітиків, до кризи в дистанційному режимі виконувалося лише 3% завдань. Тобто для більшості співробітників гнучкий режим праці був розкішшю. Зараз це змінюється. Нещодавно Facebook і Twitter оголосили, що багато їхніх фахівців продовжуватимуть працювати вдома протягом невизначеного терміну. Тож потенціал для вкорінення моделі «перехідної економіки», без перебільшення, величезний.

Цікаво, що кілька років тому саме технологічний світ призупинив цей тренд. Пам’ятаєте, як 2013-го Марісса Мейєр (Marissa Mayer), тоді новий гендиректор Yahoo!, поклала кінець роботі в дистанційному режимі? В меморандумі, розісланому всім працівникам компанії, вона зазначила: «Коли ми працюємо вдома, це часто погано позначається на швидкості та якості — ми маємо бути єдиним цілим, а для цього потрібно фізично знаходитися поруч один з одним».

Зараз це сприймається як анахронізм. Адже протягом останніх місяців і окремі індивіди, і організації переконалися в тому, що вони більше не прив’язані до певного регіону.

Опитування фінансових директорів, яке недавно провела компанія Gartner, показало: 75% компаній планують збільшити кількість співробітників, що постійно працюватимуть у віддаленому режимі. А відповідно до даних опитування Gallup, 60% працівників хочуть продовжувати працювати дистанційно. У новій реальності нормою стануть віртуальні наради, взаємодія працівників, що знаходяться у різних часових зонах та використання технологічних платформ.

Ще одне питання: якщо співробітники більше не повинні проживати відносно недалеко від місця розташування компанії — чи має сума їхньої зарплати залишатися на тому ж рівні, що й раніше? Адже вартість життя, скажімо, в Сан-Франциско і в невеликому містечку в Аризоні суттєво відрізняються. В цілому, при дистанційній роботі рівень заробітної плати може зменшитися десь на 30%.

Отже, у найближчий час дедалі сильніше проявлятимуться два тренди: робота у віддаленому режимі на постійній основі та коригування заробітної плати відповідно до місяця перебування працівника.

Під час економічних потрясінь, спричинених глобальною фінансовою кризою, найбільше постраждали працівники віком від 50 років. Чи не створює теперішня криза аналогічну загрозу для людей цієї вікової категорії?

Буду відвертим — вікова категорія «50+» наражається на серйозний ризик. Часто представники цієї групи отримують найвищу зарплату і при цьому менше схильні освоювати нові навички, ніж їхні молодші колеги. Ще до кризи темпи прийняття нової технології співробітниками старшого покоління відставали від темпів її розвитку.

Пандемія дала поштовх розвитку альтернативних бізнес-моделей, а зі ствердженням нових способів ведення бізнесу рівень оплати праці часто знижується і практично завжди виникає потреба в нових знаннях та знаходяться молоді люди, готові «кинутися у вир з головою».

Звісно, це не означає, що співробітники віком «50+» не мають цінних умінь, які вони вдосконалювали десятиріччями. Загалом, потрібно подбати, аби всі без винятку працівники, незалежно від віку, могли більш творчо підходити до пошуку нової роботи, навчилися просувати себе як фахівців та підготувалися до виконання тимчасової виробничої ролі.

Що б Ви порадили людям, які хочуть розвиватися в кар’єрному плані у нових умовах?

Головне — це брендинг себе як фахівця та бездоганна репутація в певній професійній сфері. Дні, коли ми розсилали резюме, відповідали на оголошення про вакансії та намагалися вклинитися в коло важливих людей, відходять у минуле. Інакше кажучи, це не найкращий шлях пошуку бажаної роботи. Активна участь у соціальних мережах та створення персональних веб-сторінок стають критично важливими елементами працевлаштування та просування кар’єрними щаблями.

Один із способів зміцнення персонального бренду в час, коли ви змушені залишатися вдома, — це підписатися на сторінки топ-менеджерів компанії, де ви прагнете працювати. Потім починайте розміщувати інформацію, котру, як ви вважаєте, вони хотіли б бачити. А якщо отримаєте відповідь на свої повідомлення — це означає, що ви на крок наблизилися до «проникнення» у внутрішнє коло топів.

За матеріалами "The New ‘Interim Economy:’ How Employment Has Dramatically Shifted", Forbes.